Рішення № 139196213, 25.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2993/26

Номер провадження 2/213/2100/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання - Бабейкіної Н.О., розглянув у відкритом у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №5980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» заборгованості за кредитним договором. На підставі нього приватним виконавцем відкрито виконавче провадження. Вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, оскільки сума боргу не є безспірною. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню спірний виконавчий напис, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

13.07.2026 позовна заява надійшла до суду.

16.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Учасники справи у судове засідання не викликались.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» - Заапорожченко А.В. надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.

Фактичні обставини, встановлені судом.

12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №5980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» заборгованості за Кредитним договором №489992 від 25.02.2020 в розмірі 12282,00 грн. за період з 25.06.2020 року по 06.01.2021 року.

16.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. відкрито виконавче провадження №65294312 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису .

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які виникли з приводу законності вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Статтею 88 цього ж Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічний порядок вчинення нотаріальних дій передбачений пунктами 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з пунктом 1 вказаної постанови стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі № 405/1015/17.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

З матеріалів справи не встановлено, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт капітал» первинні бухгалтерські документи щодо видачі позивачу кредиту та його невиконання, або здійснення позичальником його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Отже наявність заборгованості позивача та період її стягнення, який вказаний у виконавчому написі жодним документом не підтверджено.

Відповідно до пункту 2.3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу позивача.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Отже, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

У висновку, викладеному в постанові Великої палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 вказано, що нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими, оскільки останні не входять до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку.

До такого ж висновку у аналогічній справі прийшов Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі №712/11552/23 (61-3773св24).

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд дійшов таких висновків.

Суду не надано доказів, що виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який посвідчений нотаріально.

З матеріалів справи не видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано Порядку та умов вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: виконавчий напис вчинено на стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором після спливу 30 днів з моменту повідомлення боржника про усунення порушень, було встановлено, що заборгованість є безспірною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Із наданих суду матеріалів не видно, що боржнику направлялось повідомлення -письмова вимога про усунення порушень. Отже, не підтверджено обізнаність позивача про розмір заборгованості до вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Докази, які були підставою вчинення спірного виконавчого напису - відсутні.

Тому твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений в порушення вимог законодавства, а тому не підлягає виконанню, необхідно вважати доведеним через відсутність документів, які б підтвердили зворотнє та відсутність спростування цього твердження відповідачем.

Суд вважає, що вчинення виконавчого напису відбулось з порушенням норм чинного законодавства.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі

1 331,20 грн

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, зазначено, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін».

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі №922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надав Договір №20-05-2/26 про надання правової допомоги від 20.05.2026 року; Акт до Договору №20-05-2/26 про надання правової допомоги від 20.05.2026 року, квитанцію №3208487 серії 03ААВ на суму 5000,00 грн.

Представник відповідача заперечує проти стягнення вказаної суми витрат на професійну правничу допомогу. В обгрунтування зазначає, що справа не є складною; заявлені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу є неспівмірними з предметом позову, стягнення з іншої сторони у справі витрат на професійну правничу допомогу має на меті компенсування неминучих витрат, які пов`язані з реалізацією права на захист власних інтересів в суді, а не збагачення сторони, на користь якої ухвалене рішення у справі; в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим.

З огляду на викладене, суд вважає наступне. На переконання суду, дії щодо супроводу справи в суді першої інстанції не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. У стягненні іншої частини таких витрат позивачу необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 95, 141, 206, 247, 263, 265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - Щербачов Андрій Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5980, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» заборгованості за Кредитним договором №489992 від 25.02.2020 в розмірі 12282,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі

1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», місцезнаходження: 04071, місто Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, ЄДРПОУ:39992082;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, адреса: 49098, місто Дніпро, пр. Слобожанський, 10, офіс 4, ЄДРПОУ:3112303453;

Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ:2968617167.

Дата складення повного тексту судового рішення 25.08.2026.

Суддя О.В. Алексєєв