Рішення № 139194658, 21.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/367/26

провадження № 2/650/1616/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 рокуВеликоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № 900189 від 28 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким 17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239 площею 3,2243 га, номер запису про інше речове право 30022663.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди землі № 900189 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239 площею 3,2243 га, розташованої на території Максимогорківської сільської ради, яка на даний час входить до Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Земельну ділянку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до договору становить 97 514,05 грн. Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,65 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що становить 6 484,68 грн за один повний рік. Відповідно до пункту 4.5 договору орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. За пунктом 3.1 договору строк його дії визначено до 31 грудня 2027 року.

Представник позивача вказав, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки орендодавцю не виплачувалася. На підтвердження цієї обставини до позову додано відомості органів ДПС про доходи позивача за 2020-2025 роки, з яких не вбачається нарахування та виплати йому орендної плати за вказані роки.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди. Представник позивача послався на умови цього договору, відповідно до яких до покупця перейшли всі права та обов`язки орендаря за договорами оренди землі, у зв`язку з чим саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є чинним орендарем спірної земельної ділянки та належним відповідачем за вимогою про розірвання договору оренди.

Представник позивача зазначив, що несплата орендної плати має систематичний характер. При цьому у позові окремо наведено обставини тимчасової окупації території у 2022 році та правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України. Позивач вважає, що навіть у разі неврахування 2022 року несплата орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки утворює самостійну систематичність порушення умов договору та є достатньою підставою для його розірвання.

На підтвердження відсутності об`єктивної неможливості використання саме спірної земельної ділянки у 2023-2025 роках представник позивача послався на лист Новорайської сільської військової адміністрації від 06 січня 2026 року № 07-11/03/26, згідно з яким огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239 на предмет наявності вибухонебезпечних предметів не проводився та підтверджуючі дані про перебування на ній таких предметів відсутні.

Крім того, до позову додано відповіді суб`єктів господарювання, які здійснюють сільськогосподарську діяльність на території Бериславського району, з яких вбачається, що після деокупації відповідної території господарська діяльність у сфері сільського господарства відновлювалася, орендна плата орендодавцям виплачувалася, а за потреби вживалися заходи щодо обстеження земельних ділянок та їх розмінування.

Представник позивача також послався на те, що з боку попереднього та нового орендаря орендодавцю не направлялися повідомлення про неможливість використання конкретної земельної ділянки, не надавалися документи про її фактичне забруднення вибухонебезпечними предметами, не повідомлялося про проведення щодо неї обстеження чи гуманітарного розмінування.

Адвокат в інтересах позивача звертався до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» із запитом про надання інформації та копій документів, які підтверджують нарахування і виплату орендної плати за 2022-2025 роки, а також із вимогою про сплату заборгованості. Відповіді на адвокатський запит та документів про сплату орендної плати надано не було.

Відзив на позовну заяву від ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» до суду не надходив. Доказів сплати орендної плати, повної або часткової, а також доказів існування у 2023, 2024 та 2025 роках обставин, які об`єктивно унеможливлювали використання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239, відповідач суду не надав.

На судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на судове засідання не з`явився. Судові повістки та інші процесуальні документи тричі направлялися відповідачу за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 37223, Полтавська область, Лохвицький район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12. Поштові відправлення повернулися до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» такого обов`язку не виконало та електронний кабінет не зареєструвало.

За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Враховуючи неодноразове направлення кореспонденції за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, її повернення з відповідними відмітками, а також невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, суд дійшов висновку, що ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідач причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позову та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,2243 га з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239, розташована на території Бериславського району Херсонської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

28 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди землі № 900189, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вказану земельну ділянку. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 30022663.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,65 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Нормативна грошова оцінка становить 97 514,05 грн, тому річний розмір орендної плати складає 6 484,68 грн. Пунктом 4.5 договору встановлено строк внесення орендної плати до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди право оренди спірної земельної ділянки перейшло від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Відомості про ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як чинного орендаря внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За умовами договору купівлі-продажу права оренди до покупця перейшли всі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі. Отже, з 17 квітня 2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» вступило у вже існуюче орендне правовідношення та стало стороною договору оренди № 900189 у статусі орендаря. Сам факт зміни особи орендаря не припинив дію договору та не усунув порушень, допущених стороною орендаря у межах цього триваючого договірного правовідношення.

З відомостей органів ДПС про доходи ОСОБА_1 та інших матеріалів справи вбачається, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки йому не виплачувалася. Доказів протилежного відповідач не подав.

При цьому строк сплати орендної плати за 2023 рік сплив 31 грудня 2023 року, а за 2024 рік - 31 грудня 2024 року, коли орендарем за договором було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Після переходу права оренди 17 квітня 2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» стало чинним орендарем та було зобов`язане виконувати умови договору, в тому числі внести орендну плату за 2025 рік у встановлений договором строк до 31 грудня 2025 року, однак цього не зробило.

Таким чином, у межах одного й того самого чинного договору оренди землі сторона орендаря допустила повну несплату трьох послідовних щорічних орендних платежів - за 2023, 2024 та 2025 роки. Розмір невиплаченої орендної плати за ці три роки становить 19 454,04 грн, виходячи з розрахунку 6 484,68 грн х 3 роки. Зазначена сума у цій справі не є предметом самостійної вимоги про стягнення, однак характеризує обсяг невиконання основного обов`язку орендаря та має значення для оцінки систематичності порушення договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 96 ЗК України на землекористувачів, у тому числі орендарів, покладено обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату. Вказаному обов`язку кореспондує право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, передбачене статтею 24 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24, звернула увагу, що підставою для розірвання договору оренди землі за пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова - два та більше випадки, повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. За наявності саме повної систематичної несплати ця спеціальна норма є самостійною та достатньою правовою підставою для розірвання договору.

Аналогічне розуміння систематичності як двох та більше випадків несплати орендної плати послідовно відображене у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 та подальших постановах Верховного Суду у спорах щодо розірвання договорів оренди землі.

Оцінюючи обставини 2022 року, суд окремо враховує правовий режим території, на якій розташована спірна земельна ділянка. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, територія Новорайської сільської територіальної громади у 2022 році перебувала під тимчасовою окупацією, зокрема у період з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Верховний Суд у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 виходив з того, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована сільськогосподарська земельна ділянка, може об`єктивно унеможливлювати проведення посівної кампанії та використання землі за цільовим призначенням, а несплата орендної плати за такий період не утворює винної поведінки орендаря.

З урахуванням сезонного характеру сільськогосподарського виробництва та перебування відповідної території під тимчасовою окупацією протягом значної частини 2022 року суд вважає, що несплата орендної плати за 2022 рік не може бути врахована як випадок порушення, який формує систематичність для цілей розірвання договору. У цій частині суд застосовує положення частини шостої статті 762 ЦК України.

Разом з тим зазначене не впливає на оцінку виконання договору у 2023, 2024 та 2025 роках. Для звільнення від орендної плати за частиною шостою статті 762 ЦК України необхідно встановити об`єктивну неможливість використання конкретного орендованого майна протягом відповідного періоду через обставини, за які орендар не відповідає.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 наголосив, що застосування частини шостої статті 762 ЦК України пов`язується саме з доведеним фактом неможливості використання орендованого майна з незалежних від наймача причин. Самі по собі обмеження, воєнний стан або наявність потенційних ризиків не є достатніми, якщо вони не підтверджують повної неможливості володіння чи користування конкретним об`єктом оренди.

У матеріалах цієї справи відсутні акти обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239, документи про виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, акти про її непридатність до сільськогосподарського використання, рішення компетентних органів про заборону доступу до цієї земельної ділянки або інші докази повної неможливості її використання у 2023, 2024 чи 2025 роках.

Навпаки, з листа Новорайської сільської військової адміністрації від 06 січня 2026 року № 07-11/03/26 вбачається, що огляд саме цієї земельної ділянки на предмет наявності вибухонебезпечних предметів не проводився, а підтверджуючі дані про перебування на ній таких предметів відсутні. Відповідач, який після 17 квітня 2025 року набув права та обов`язки орендаря, також не надав доказів того, що ним вживалися заходи щодо обстеження земельної ділянки або що компетентні органи встановили неможливість її використання.

Суд також враховує, що загальна інформація про бойові дії, мінну небезпеку чи потенційне забруднення територій не є тотожною встановленню фактичної непридатності конкретної земельної ділянки. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України має бути доведений причинно-наслідковий зв`язок між конкретною незалежною від орендаря обставиною та повною неможливістю користування орендованим майном у відповідний період.

Що стосується форс-мажорних обставин, суд зазначає, що військова агресія рф проти України та запровадження воєнного стану є загальновідомими обставинами. Водночас відповідно до статті 617 ЦК України непереборна сила за загальним правилом є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не автоматичною підставою припинення самого обов`язку виконати договір.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року має загальний характер та не містить ідентифікуючих ознак договору оренди землі № 900189 або земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239. У практиці Верховного Суду послідовно зазначається, що сторона, яка посилається на форс-мажор як на причину невиконання конкретного зобов`язання, повинна довести не лише існування надзвичайних обставин загалом, а й те, що саме вони унеможливили виконання цього конкретного зобов`язання.

У справі відсутні докази повідомлення орендодавця попереднім чи чинним орендарем про виникнення у 2023-2025 роках обставин, які унеможливлювали користування саме спірною земельною ділянкою або виконання обов`язку зі сплати орендної плати. Відсутні й докази спроб сторони орендаря врегулювати з орендодавцем питання виконання договору в умовах воєнного стану.

Відповіді інших сільськогосподарських підприємств, долучені до матеріалів справи, не є самостійним доказом придатності саме спірної земельної ділянки, однак у сукупності з іншими доказами підтверджують, що після деокупації території сільськогосподарська діяльність у відповідній місцевості не була об`єктивно припинена в цілому, а питання безпечного використання конкретних земель вирішувалося шляхом їх обстеження та вжиття заходів з розмінування.

За таких обставин суд не встановив підстав для застосування частини шостої статті 762 ЦК України до орендних платежів за 2023, 2024 та 2025 роки.

Окремо суд оцінює наслідки зміни орендаря 17 квітня 2025 року. Право оренди є речовим правом, похідним від права власності, однак його перехід до іншої особи не створює нового договору оренди і не перериває дію існуючого орендного правовідношення. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», придбавши право оренди та прийнявши за договором купівлі-продажу всі права й обов`язки орендаря, вступило в договір у тому стані, в якому він існував на момент переходу права.

Тому для вирішення вимоги про розірвання договору суд оцінює виконання обов`язку зі сплати орендної плати стороною орендаря протягом усього спірного періоду. Несплата за 2023 та 2024 роки мала місце в період, коли орендарем було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Після переходу права оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не усунуло допущене невиконання та, крім того, не виконало обов`язок з внесення орендної плати за 2025 рік у строк до 31 грудня 2025 року.

Таким чином, зміна особи орендаря не спростовує факту систематичного невиконання основного грошового обов`язку за чинним договором та не позбавляє орендодавця права вимагати припинення орендного правовідношення, яке продовжується з новим орендарем.

Суд бере до уваги, що орендна плата є основним зустрічним майновим наданням, яке власник земельної ділянки має отримувати за передачу свого майна у строкове користування іншій особі. Протягом трьох послідовних років - 2023, 2024 та 2025 - орендодавець такого надання не отримував. При цьому він був позбавлений можливості самостійно користуватися земельною ділянкою, оскільки право оренди продовжувало бути зареєстрованим за орендарем.

Наведене свідчить про стійке невиконання стороною орендаря основного обов`язку за договором. Повна несплата орендної плати у трьох послідовних розрахункових періодах без належного підтвердження підстав звільнення від неї відповідає ознаці систематичності, передбаченій пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для дострокового розірвання договору оренди землі № 900189 від 28 грудня 2018 року. Неврахування як порушення несплати за 2022 рік цього висновку не змінює, оскільки повна несплата за 2023, 2024 та 2025 роки сама по собі утворює необхідну систематичність.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 064,96 грн. Оскільки позов задоволено, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 14, 81, 128, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 900189 від 28 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким 17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 30022663, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0239 площею 3,2243 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Лохвицький район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (Херсонська область, Бериславський район, с. Максима Горького, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора