Рішення № 139194541, 24.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 757/20788/24

Провадження №:2/138/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю: секретаря Паламарчук І.В.,

представника позивача адвоката Вінницького В.О.,

представника відповідача адвоката Роя В.Л.,

представника третьої особи адвоката Гринькова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак» про визнання укладеним договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з Печерського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання укладеним договору купівлі-продажу, в якому позивача просить визнати укладеним між нею та відповідачем договір купівлі-продажу І поверху нежитлової будівлі магазину, загальною площею 356,46 кв.м (нежитлова будівля) за адресою АДРЕСА_1 (далі об`єкт нерухомості). Також позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2024 відбувся електронний аукціон з продажу об`єкта нерухомості (лот 1321), який був проведений за допомогою використання електронної торгової системи Prozorro. Організатором аукціону було ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідно до протоколу електронного аукціону учасниками аукціону були позивач та ТОВ КД «Вацак». За результатами проведеного аукціону позивач була визначена переможцем щодо купівлі об`єкта нерухомості, 08.04.2024 одразу було сформовано електронний протокол, а тому відповідач був зобов`язаний укласти акцептований позивачем попередньо розміщений відповідачем в публічній частині сайту Prozorro типовий договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, який містив всі істотні умови. Позивач неодноразово як особисто, так і через адвокатів зверталась до відповідача щодо виконання вимог регламенту та аукціону, а саме щодо укладення договору купівлі-продажу, але їй безпідставно було у цьому відмовлено.

Позивач вважає, що нею були виконані всі вимоги організатора аукціону, зокрема підтвердженняv бажання виконати умови аукціону та придбати об`єкт нерухомості є вчинення нею конклюдентних дій у вигляді часткової оплати ціни об`єкта нерухомості, шляхом перерахування на реквізити організатора конкурсу 10000 грн. на підтвердження наміру укласти та підписати договір. Вказане зокрема також свідчить, що між нею та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, але відповідач без-будь яких законних підстав ухиляється від укладення договору, а тому є всі підстави для визнання такого договору укладеним.

Також позивач зазначає, що вимога відповідача про здійснення повної оплати вартості об`єкта нерухомості до підписання договору купівлі-продажу суперечить нормам регламенту, положенням типового договору купівлі-продажу та вимогам законодавства.

За таких підстав позивач просить позов задовольнити, визнати укладеним між нею та відповідачем договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 11.12.2024, яка скасована постановою Вінницького апеляційного суду від 31.01.2025, позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14.02.2025 відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання та надано сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.03.2025 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак».

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2025 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.03.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 26.06.2026 представник позивача позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що між сторонами договору купівлі-продажу досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, про що свідчать дії позивача направлені на укладення договору, а саме сплата 10000 грн. в рахунок вартості об`єкта нерухомості, неодноразові звернення до відповідача з вимогою укласти договір. Наполягав, що відповідно до положень регламенту, протоколу за результатами аукціону, положень чинного законодавства, повна оплата вартості об`єкта нерухомості має відбуватись після укладення договору купівлі-продажу, але відповідач ухиляється від укладення договору, тому є всі підстави для визнання такого договору укладеним в судовому порядку. Додав, що типовий договір купівлі-продажу (оферта), розміщений відповідачем на електронному майданчику, був акцептований позивачем, нею здійснено гарантований платіж, позивач стала переможцем аукціону, в подальшому неодноразово зверталась до відповідача з вимогою підписати договір, тобто засвідчено бажання позивача на укладення договору, а тому сторони повинні були укласти саме опублікований відповідачем типовий договір.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що з пояснень представника позивача та обставин, викладених позивачем у позові вбачається, що сторони не узгодили всі істотні умови договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, про що свідчить той факт, що п. 2.1. та п. 2.2. розміщеного типового договору купівлі-продажу містить положення про сплату покупцем (переможцем аукціону) ціни предмета договору до його підписання. А тому, зважаючи на те, що позивач заперечує факт необхідності спати повної вартості об`єкта нерухомості до підписання договору та наполягає, що таку оплату вона повинна здійснити лише після укладення договору, вказане вже свідчить про відсутність згоди між сторонами договору щодо всіх його істотних умов, а відтак відсутні підстави для визнання договору укладеним. Також зазначив, що нормами законодавства встановлена можливість визначення сторонами договору порядку сплати вартості майна. Звертав увагу, що і в регламенті, і в протоколі електронного аукціону також визначено обов`язок переможця провести розрахунок саме відповідно до договору, який містить вимогу оплати вартості нерухомого майна до його підписання.

Представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити з аналогічних підстав, що були зазначені представником відповідача. Додатково зазначив, що оскільки позивач була дискваліфікована у зв`язку з несплатою за об`єкт нерухомості у передбачений регламентом строк, право на придбання майна виникло у наступного учасника аукціону - ТОВ «КД «Вацак», яке було визнано переможцем аукціону, виконало всі умови договору купівлі-продажу, а саме сплатило вартість майна і уклало договір, набувши таким чином право власності на об`єкт нерухомості у порядку та спосіб, визначений законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши, наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до такого висновку.

Суд встановив, що ПАТ КБ «Приватбанк» у системі «Prozorro.Продажі» було здійснено публікацію на продаж лоту № BSE001-UA-20240322-71040, а саме І поверх нежитлової будівлі магазину загальною площею 356,46 кв.м. (нежитлова будівля) за адресою АДРЕСА_1 .

08.04.2024 з продажу вказаної нежитлової будівлі було проведено електронний аукціон, в якому приймало участь два учасники ОСОБА_1 та ТОВ «КД «Вацак».

Відповідно до протоколу електронного аукціону від 08.04.2024 № BSE001-UA-20240322-71040, проведеного оператором ТОВ «Смарттендер», через електронний майданчик ТОВ «Держазупівлі.Онлайн» надано найвищу цінову пропозицію, переможцем вказаного електронного аукціону стала ОСОБА_2 , тобто позивач.

Вказані обставини не заперечувались учасниками справи.

Електронний аукціон - це спосіб відчуження майна, за яким переможцем стає учасник, що в ході аукціону в електронній торговій системі запропонував найвищу ціну.

Проведення електронних аукціонів є своєрідним переддоговірним процесом, результатом якого є укладення договору купівлі-продажу.

На вказаному наголошено в постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 761/33469/21 (провадження № 61-8510св23).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Відповідно до ст.530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК).

Частинами 1, 2 ст.692 ЦК встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст. 692 ЦК).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 ЦК (ст.663 ЦК).

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК (ч.1 ст.693 ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Отже, оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч.1 ст.655 ЦК, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи позивача та її представника про те, що здійснення оплати за майно має відбуватись виключно після укладення (підписання) договору, а умовами договору, Регламенту ЕТС та вимогами чинного законодавства не передбачене право продавця вимагати повної оплати за майно до укладення договору.

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.538 ЦК).

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст.538 ЦК, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

Таким чином, покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов`язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК).

Отже, відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.

Суд встановив, що порядок проведення аукціону, за наслідками проведення якого виник спір, врегульовано Регламентом ЕТС, на який сторони посилались у своїх заявах по суті справи та поясненнях в судовому засіданні.

Так, згідно з п. 5.9.7. Регламенту ЕТС організатор зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу/оренди майна (активу) (договору, на підставі якого буде передане право) та опублікувати його через свій особистий кабінет в ЕТС протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону. Вказаний строк спливає о 18.00 останнього дня строку, встановленого для підписання та опублікування вказаного договору.

Разом з тим, п. 7.29 Регламенту ЕТС зокрема визначено, що переможець електронного аукціону зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) з організатором протягом 18 робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону та провести розрахунки з організатором відповідно до умов договору.

Отже, вказаним Регламентом ЕТС визначено, що розрахунок з організатором електронного аукціону переможець аукціону проводить відповідно до умов договору, що, як вже зазначив вище суд, не суперечить і нормам ЦК України.

Суд також встановив, що в публічній частині сайту Prozorro відповідачем був розміщений договір купівлі-продажу, який містив всі істотні умови. Такі обставини визнавались учасниками справи і саме цей договір купівлі-продажу просить визнати укладеним і позивач.

Згідно з пунктами п. 2.1., 2.2., 2.3. вказаного договору: «Покупець свідчить, що він згоден купити вказане майна та сплатив вказану суму Продавцю», «Розрахунок за продаж МАЙНА здійснено шляхом перерахування у безготівковій формі Покупцем на поточний рахунок Продавця грошових коштів, до підписання цього Договору, «Підписанням цього Договору Продавець підтверджує отримання від покупця грошових коштів у розмірі визначеному в п. 2.1. Договору».

Вказана конструкція договору купівлі-продажу, який просить визнати укладеним позивач, свідчить що його умова про порядок розрахунку за об`єкт нерухомості передбачає здійснення покупцем (в даному випадку переможцем електронного аукціону) повної оплати за об`єкт нерухомості шляхом перерахування його вартості на рахунок відповідача у безготівковій формі до підписання договору купівлі-продажу.

За таких підстав суд погоджується з посиланнями представника відповідача на відсутність підстав для підписання ПАТ КБ «Приватбанк» договору купівлі-продажу, зважаючи на невиконання позивачем вимог Регламенту ЕТС та умов договору купівлі-продажу щодо повної оплати вартості нерухомого майна, яке було предметом продажу на електронному аукціоні,

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що підставами для його задоволення є те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, а також незаконність вимог відповідача про попередню повну оплату вартості об`єкта нерухомості до укладення договору.

Разом з тим, позиція позивача та її представника свідчить про те, що саме позивач не погодилась з усіма істотними умовами договору купівлі-продажу, який при цьому був попередньо розміщений відповідачем в публічній частині сайту Prozorro, що надавало можливість позивачу ознайомитись з його істотними умовами, в тому числі і з умовою необхідності здійснення повної оплати вартості об`єкта нерухомості до його підписання сторонами.

Отже, зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що такі доводи позивача та її представника є помилковими, а обставини, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами.

За таких підстав суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо інших доводів позивача, зазначених у позові, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

А тому, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з зазначених вище підстав, суд не надає оцінку іншим доводам позивача, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме щодо досудового розслідування кримінального провадження № 12024020160000060 від 01.02.2024 за ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Так само суд не надає оцінку посиланням представника позивача на порушення відповідачем строків прийняття рішення про дискваліфікацію ОСОБА_1 , викладеним у письмовій позиції сторони у судових дебатах, направленої до суду через підсистему «Електронний суд» 14.08.2026, оскільки такі обставини не були покладені в обґрунтування позову, а правом на зміну підстав та/або предмету позову у строки, визначені ЦПК України, ні позивач, ні її представник, не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 15140,00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141 ч. 1, 259, 263-265 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак» про визнання укладеним договору купівлі-продажу - відмовити.

Судовий збір у сумі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Вінницький Віктор Олександрович, адреса: вул. Глибочицька, 17, корпус «Е», 1 поверх, офіс 104, м. Київ, 04052, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Представник відповідача: адвокат Рой Володимир Леонідович, адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак», місцезнаходження: вул. Вірменська, 12, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42796845.

Представник третьої особи: адвокат Гриньков Євген Віталійович, адреса для листування: вул. Стависька, 4, а/с 24, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Т.Ю. Холодова