Ухвала суду № 139194402, 19.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/6789/26

провадження № 1-кс/362/646/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року

Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василькові клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні № 12026111140000477 від 17 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кісля Гайсинського району Вінницької області, громадянин України, має середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

У судове засідання прибули:

прокурор ОСОБА_4 ;

слідчий ОСОБА_3 ;

підозрюваний ОСОБА_5 ;

захисник ОСОБА_6 .

Слідчий суддя встановив:

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України.

Так, згідно з клопотанням, у ході досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався, у тому числі Указ Президента України від 28 квітня 2026 року № 342/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинили злочин за наступних обставин: 17 серпня 2026 року близько 19 години 30 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), вступили у попередню злочинну змову та в цей час перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2107» д.н.з НОМЕР_1 , червоного кольору, поблизу магазину «Продукти», який розташований за адресою: с. Барахти, вул. Васильківська 8-а, Обухівський район, Київська область у останніх виник спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи відповідно до заздалегідь розподілених злочинних ролей, продовжуючи знаходитися за вказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрали об`єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у власності потерпілої ОСОБА_8 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , вийшов з салону вказаного автомобіля та в подальшому зайшов до приміщення магазину «Продукти», який розташований за адресою: с. Барахти, вул. Васильківська 8-а, Обухівський район, Київська область, діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, відволік увагу касира магазину та в подальшому відкрито заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 , які знаходились в касовому апараті, а саме грошовими коштами в сумі 28 600 грн., після чого попри вимоги припинення вчинення протиправних дій зі сторони касира магазину «Продукти» з викраденими грошовими коштами покинув приміщення магазину.

В цей час, ОСОБА_7 , перебуваючи в салоні вказаного автомобіля спостерігав за прилеглою обстановкою з метою недопущення викриття їх злочинних дій з боку інших осіб.

Відкрито заволодівши майном потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадені грошові кошти з місця злочину зникли та розпорядились ними на власний розсуд.

Щодо визначених процесуальним законом ризиків слідчий послався на те, що:

- перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_5 не будучи ізольованим від суспільства з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування;

- щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваному ОСОБА_5 достовірно відоме місце працевлаштування потерпілої та свідків у кримінальному провадженні. Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків чи потерпілого, у зв`язку з чим, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння та зміни показів останніми, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на них.

Таким чином орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_5 не будучи ізольованим від суспільства може незаконно впливати свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

В обґрунтування неможливості запобігання ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів слідчий зазначив, що застосування застави щодо ОСОБА_5 є не можливим, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також в зв`язку із відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти необхідні для внесення застави, тому слідство вважає за неможливе визначення застави у кримінальному провадженні.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній може покинути місце свого проживання, з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та в зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного.

Застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_5 не є можливим, оскільки останній може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та в зв`язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Отже, на думку слідчого, в даному випадку до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання.

ОСОБА_5 і захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, вказавши на відсутність стверджуваних стороною обвинувачення ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, характеризуючи матеріали щодо підозрюваного, а також наявні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України, відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 178 КПК України обумовлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За приписами частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

18 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, підтверджується протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року, протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 17.08.2026 року; протоколом огляду відеозапису від 17.08.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.08.2026; протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 17.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.08.2026; протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 17.08.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Щодо наявності передбачених частиною 1 статті 177 КПК України ризиків слідчий суддя виходить з того, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику ЄСПЛ, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі данні, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є.

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Слідчий суддя вважає, що наявність передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України ризиків належним чином аргументована та доведена стороною обвинувачення. Так, слідчий суддя враховує характеризуючи матеріали щодо підозрюваного, відсутність будь-якого офіційного доходу.

На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про доведеність з боку сторони обвинувачення обставин, обумовлених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявності передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України ризиків.

Також слідчий суддя констатує доведеність з боку сторони обвинувачення визначеної пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК України обставини, а саме недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

З огляду на викладене, клопотання є цілком обґрунтованим.

Водночас слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в порядку та розмірі, визначених процесуальним законом, яких буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі її внесення.

Керуючись статтями 131-132, 176-178, 183-184, 194-197 КПК України, суд

постановив:

1. Задовольнити клопотання.

2. Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 15 жовтня 2026 року включно.

3. Визначити ОСОБА_5 заставу у 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії цієї ухвали на розрахунковий рахунок для внесення застави (ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача/ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, справа № 362/6789/26).

4. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- не відлучатися з території Київської області та міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні.

5. Роз`яснити, що в разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 24 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1