Рішення № 139194302, 04.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50995/25

Провадження № 2/761/6568/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Журавльову М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Кисельова Олена Володимирівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Кисельова Олена Володимирівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно доякого просила: визнати причину пропуску ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) строку на подання заяви про прийняття спадщини її брата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) поважною та визначити ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини від її брата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) три місяці від дати набрання рішення суду законної сили.

Позовні вимоги мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є братом ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_3 ). Смерть наступила за обставин хвороби серця. На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Місцем проживання та настання смерті померлого є м. Макіївка Донецької області, Україна. Зазначене місце смерті є окупованою територією України відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII та Указу Президента України №32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» від 07 лютого 2019 року. Оскільки м. Макіївка Донецької області у 2021 році, коли помер брат позивача, залишалося окупованим і наразі залишається окупованим, отримати свідоцтво про смерть у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем його смерті було неможливо. А тому, враховуючи положення п. 8 ч. 1 ст. 315 та 317 ЦПК України, позивач звернулась до Дарницького районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Відповідне рішення суду позивач змогла отримати тільки 30 січня 2025 року, та тільки 1 березня 2025 року позивач тримала свідоцтво про смерть брата в Дарницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві. Негайно після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на рухоме майно після смерті рідного брата ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Кисельова О.В. встановила, що вона як спадкоємець свого брата не подала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. У зв`язку з цим та на підставі пункту 1 глави 13 розділу I, підпунктом 3.13 пункту 3 глави 10 розділу ІІ, пунктом 4.11 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 49 Закону України «Про нотаріат» приватним нотаріусом Кисельовою О.В. 7 березня 2025 року було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Враховуючи викладене, позивач посилається на те, що вона з поважних причин пропустила строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини так як після смерті брата вона тривалий час не могла отримати свідоцтво про його смерть, адже останній помер на тимчасово окупованій території. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Мальцеву Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

18.03.2026 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування з Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 03494327, адреса: 03151, м. Китїв, Повітрянофлотський проспект, буд. 76-Г) спадкову справу відкриту Приватним нотаріусом Кисельовою Оленою Володимирівною, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01.04.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Мальцева Д.О. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про витребування доказів та витребувано у Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 03494327, адреса: 03151, м. Китїв, Повітрянофлотський проспект, буд. 76-Г) спадкову справу відкриту Приватним нотаріусом Кисельовою Оленою Володимирівною, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.05.2026 на виконання ухвали суду від 01.04.2026 на адресу суду від Київського державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи №6/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду були повідомлені належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, а також зазначили, що проти винесення заочного рішення суду не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, подав до суду заяву просив справу розглядати без його участі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане міським бюро РАЦС м. Макіївка Сталінської області. Матір`ю дитини зазначена ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Матір`ю дитини зазначена ОСОБА_5 .

13 квітня 1979 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 , що також підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу прізвище друини змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Таким чином, померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 настала смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка, Донецька обл., Україна, вказаний факт підтверджується рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 24 січня 2025 року (а. с. 16).

Враховуючи положення п. 8 ч. 1 ст. 315 та 317 ЦПК України, позивач звернулась до Дарницького районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Відповідне рішення суду позивач змогла отримати тільки 30 січня 2025 року, та тільки 1 березня 2025 року позивач тримала свідоцтво про смерть брата в Дарницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві. Негайно після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на рухоме майно після смерті рідного брата ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Кисельова О.В. встановила, що вона як спадкоємець свого брата не подала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. У зв`язку з цим та на підставі пункту 1 глави 13 розділу I, підпунктом 3.13 пункту 3 глави 10 розділу ІІ, пунктом 4.11 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 49 Закону України «Про нотаріат» приватним нотаріусом Кисельовою О.В. 7 березня 2025 року було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Так, позивач є спадкоємцем за законом, та не відмовляється від прийняття спадщини.

Згідно із нормами глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Як встановлено судом, позивач не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата, ОСОБА_2 , у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки місто Макіївка, яке є одночасно місцем смерті брата позивача ОСОБА_2 та містом, в якому було зареєстровано місце проживання позивача, є тимчасово окупованою територією України та зоною ведення бойових дій на підставі Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У зв`язку з окупацією території України з боку рф позивач не могла подати заяву про прийняття спадщини з дня її відкриття у строк, передбачений законом. Також у зв`язку з тим, що рф готувалася до нападу на Україну , був значно обмежений та ускладнений виїзд громадян України з окупованої території протягом усього часу до самого початку воєнних дій на території України, з обов`язковим проведенням фільтраційних заходів щодо громадян України на території рф. Виїзд у період з 15 липня 2021 року по 15 січня 2022 року на підконтрольну територію України через рф загрожувала життю позивача, тому позивач була вимушена залишатися на окупованій території України до тих пір, поки не з`явилася перша можливість виїзду на контрольовану територію України. Отже, поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є неможливість безпечного виїзду позивача на контрольовану територію України без загрози для життя та свободи позивача у період 6-ти наступних місяців після відкриття спадщини за статтею 1270 Цивільного кодексу України у зв`язку із смертю брата позивача

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач обґрунтовувала свою заяву тим, що не могла протягом шести місяців з часу смерті ОСОБА_1 звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 297 від 15.12.2022 визначено, що вся окупована територія м. Донецька Донецького району Донецької області є в переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 24.02.2022 року по сьогодні.

Крім цього з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, у зв`язку із військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2024 року, який неодноразово продовжувався і наразі триває по 11 серпня 2024 року, у відповідності до Указу від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Як вбачається з позовної заяви, позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: через те, що місто Макіївка, яке є одночасно місцем смерті брата позивача ОСОБА_2 та містом, в якому було зареєстровано місце проживання позивача, є тимчасово окупованою територією України та зоною ведення бойових дій на підставі Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У зв`язку з окупацією території України з боку рф позивач не могла подати заяву про прийняття спадщини з дня її відкриття у строк, передбачений законом. Також у зв`язку з тим, що рф готувалася до нападу на Україну , був значно обмежений та ускладнений виїзд громадян України з окупованої території протягом усього часу до самого початку воєнних дій на території України, з обов`язковим проведенням фільтраційних заходів щодо громадян України на території рф. Виїзд у період з 15 липня 2021 року по 15 січня 2022 року на підконтрольну територію України через рф загрожувала життю позивача, тому позивач була вимушена залишатися на окупованій території України до тих пір, поки не з`явилася перша можливість виїзду на контрольовану територію України. Отже, поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є неможливість безпечного виїзду позивача на контрольовану територію України без загрози для життя та свободи позивача у період 6-ти наступних місяців після відкриття спадщини за статтею 1270 Цивільного кодексу України у зв`язку із смертю брата позивача. Тому, вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі ст. ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради (м. Київ, вул.Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), третя особа: Приватний нотаріус Кисельова Олена Володимирівна (м. Київ, вул. Прорізна, буд. 18/1, літ. Б), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: