Ухвала суду № 139194052, 24.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6744/25

2/465/5249/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24.08.2026 року

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС),

відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

на адресу Франківського районного суду м. Львова, надійшла указана позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, із вирішенням питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Згідно з отриманої судом 24.08.2026 на запит інформації відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_1 , зареєстрованим / знятим з реєстрації не значиться.

Суд, дослідивши позовну заяву вважає, що вона підлягає поверненню з таких підстав.

Підписантом позовної заяви вказано ОСОБА_2 .

Згідно з частини 5, 6, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

При цьому, пунктом 24 підрозділу 2 розділу ІІ Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Згідно з вимогами пунктів 26, 27 підрозділу 2 розділу ІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Поряд з цим, суд зауважує, що позивач ТОВ «Таліон Плюс», який зареєстрований в Електронному суді, подав позовну заяву, яка не підписана із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду, та відповідно не підписана кваліфікованим електронним підписом її підписувача, на підставі чого така позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором не може бути прийнята судом до розгляду.

Під час перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, встановлено, що позовна заява не підписана результат перевірки підпису: виникла помилка при роботі LDAP сервером.

Крім цього, з матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження повноважень представника ТОВ «Таліон плюс» Шохом І.В. суду надано довіреність від 14.02.2025, відповідно до якої ТОВ «Таліон плюс» уповноважує Шоха І.В. представляти інтереси ТОВ " Таліон плюс" в судах будь-якої ланки, з усіма правами, які надано позивачу, відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі, стягувача або боржника.

Довіреність дійсна до 31.01.2026.

Вказана довіреність не є нотаріально посвідченою, та доказів того, що Шох І.В. є працівником ТОВ «Таліон плюс» матеріали справи не містять.

Також у додатках до позовної заяви не надано підтвердження того, що Шох І.В., перебуває у трудових відносинах із позивачем, або має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 740/2873/22).

За змістом позовної заяви та доданих до неї матеріалів Олійник Л.В. не є керівником позивача. У такому разі її повноваження діяти від імені позивача у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак у суду відсутня інформація про те, що Олійник Л.В. має право діяти у порядку самопредставництва Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на підставі саме вказаних актів.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 №390-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. п. 18 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, п. 2.7. ухвали Верховного Суду від 28.07.2025 у справі № 463/8237/24).

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності (див. п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. п. 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).

Подібні висновки викладені Верховним Судом також в ухвалах від 10.03.2023 у справі № 185/8512/21, від 06.07.2023 у справі № 541/1799/19, від 23.01.2024 у справі № 591/2885/23, від 19.02.2024 у справі № 367/1906/23, від 21.02.2024 у справі № 297/2875/17, від 23.02.2024 у справі № 761/36171/16-ц, від 26.02.2024 у справі № 133/2744/21, від 26.02.2024 у справі № 2011/17564/12, від 27.02.2024 у справі № 2-401/11, від 28.02.2024 у справі № 758/7617/23, від 28.02.2024 у справі № 604/649/23, від 12.03.2024 у справі № 296/1646/23, від 29.04.2024 у справі № 536/1267/18, від 12.09.2024 у справі № 761/26091/23, від 22.05.2025 у справі № 463/2101/23, від 26.05.2025 у справі № 295/12561/24, від 02.06.2025 у справі № 367/9263/18, від 02.06.2025 у справі № 760/33376/24, від 18.06.2025 у справі № 128/5221/23, від 23.06.2025 у справі № 824/23/25, від 03.07.2025 у справі № 761/27821/24, від 07.07.2025 у справі № 686/29503/23, від 09.07.2025 у справі № 461/9071/24, від 16.07.2025 у справі № 369/1761/22, від 21.07.2025 у справі № 485/2263/24, від 22.07.2025 у справі № 511/3270/23, від 23.07.2025 у справі № 755/6623/24, від 24.07.2025 у справі № 753/24627/21, від 25.07.2025 у справі № 757/49595/24, від 28.07.2025 у справі № 705/3625/24, від 28.07.2025 у справі № 552/2486/22, від 28.07.2025 у справі № 463/8237/24, від 29.07.2025 у справі № 465/5337/24, від 31.07.2025 у справі № 567/2114/23, від 31.07.2025 у справі № 467/1562/24, від 06.08.2025 у справі № 296/6029/22 (де Верховний Суд повернув касаційну скаргу, до якої додано лише довіреність, видану керівником Корольовського ВДВС у м. Житомирі та витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без надання інших документів, із зазначенням про необхідність підтвердження входження до кола власне трудових обов`язків здійснення самопредставництва Корольовського ВДВС у м. Житомирі), від 23.01.2026 у справі № 521/12676/24, тощо.

Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

До позовної заяви додано копію ордера на адвоката Колінько Альони Валеріївни, водночас вона не вказана підписантом позовної заяви і не підписувала її.

Відтак, позовна заява не містить підпису. Також відсутні докази того, що Шох І.В. є працівником ТОВ «Таліон плюс» або інші докази наявності повноважень самопредставництва. Також відсутня нотаріально посвідчена довіреність ТОВ «Таліон плюс» щодо представництва Шох І.В., й відсутні докази відповідності Шоха І. В. ст. 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи наявності посвідчення адвоката. Тож ні підпису, ні належних документів, які б підтверджували повноваження Шоха І. В. представляти інтереси ТОВ «Таліон плюс», до матеріалів позовної заяви не долучено.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки з наданого суду ордера не встановлено повноваження адвоката Усенка М.І. в Франківському районному суді м. Львова, позовна заява підлягає поверненню.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 19, 58, 60, 62, 175, 177, 185, 258-261, 274, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.

Суддя: Баран О.І.