Рішення № 139191075, 24.08.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1175/26

Провадження № 2/692/946/26

24.08.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» обґрунтовує тим, що 15.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 45457635, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00грн., строком на 30 днів, із фіксованою процентною ставкою 0,209% на день, комісією у розмірі 16% від суми виданого кредиту, що складає 800,00грн. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 10844, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Вказує, що кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "monobank" за згодою ОСОБА_1 персональні дані останньої, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 10844- 15.11.2025 о 17:27:40.

Зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе.

Позикодавець на виконання умов кредитного договору № 45457635 від 15.11.2025 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000,00грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної системи ТОВ «Європейська платіжна система».

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором кредиту та заборгованості за процентами не виконала. Заборгованість відповідача за договором кредиту складає 15593,63грн. з яких: 4613,50грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1384,05грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00грн. - сума заборгованості за комісією та 9596,08грн. -сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 45457635 від 15.11.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 20.05.2026 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15593,63грн.

Також позивач вказав попередній розрахунок судових витрат позивача, що складається з судового збору у сумі 2662,40грн., понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00грн. та вказав, що очікує понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн.

Тому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 15593,63грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00грн. Також клопотав про витребування доказів у АТ КБ «Приват Банк».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 31.07.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази в АТ КБ «Приват Банк».

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не надала, з заявами та клопотаннями до суду не зверталась.

11.08.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача.

21.08.2026 до суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані докази.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 15.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45457635.

Згідно п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту

Сума кредиту: 5000,00грн., строк позики: 30 днів, процентна ставка: 0,209% в день, фіксована. Комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 800,00грн. Дата надання кредиту: 15.11.2025, дата повернення кредиту: 14.12.2025. Денна процентна ставка: 0,742% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою: 4,0% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 1156,11%, орієнтовна загальна вартість позики: 6113,50грн., загальні витрати за кредитом: 1113,50грн.

Згідно п. 4.4 Договору позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Згідно п. 5.1 Договору перед укладанням (підписанням) Договору, позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних»

Згідно п. 5.3 Договору до укладання (підписання) Договору, позичальнику надається можливість вивчити умови Договору, включаючи усі його суттєві умови (у тому числі ті, які встановлюють детальний розпис загальної вартості кредиту) шляхом ознайомлення з умовами Оферти, Паспортом споживчого кредиту, інформацією на сайті тощо.

Згідно п. 5.5 Договору договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін Договору виникають цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 7.1 Договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Згідно п. 9.3.8 Договору позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит відповідно до умов Договору, сплачувати проценти за Договором та комісію за надання кредиту у встановлених умовами Договору порядку та розмірах, забезпечити своєчасне виконання зобов`язань відповідно до умов Договору.

Договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 10844.

Додатком № 1 до вказаного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої дата видачі кредиту: 15.11.2025, дата платежу: 14.12.2025, чиста сума кредиту/сума платежу за договором: 5000,00грн. та 6113,50грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 5000,00грн., проценти за користування кредитом: 313,50грн., комісія: 800,00грн., реальна річна процентна ставка: 1156,11%, загальна вартість кредиту: 6113,50грн.

Згідно Заявки-опитувальника клієнта на отримання фінансового кредиту вказано особисті дані ОСОБА_1 , її РНОКПП: НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 , електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер банківської картки: НОМЕР_1 . Заявка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 10844 15.11.2025.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (без зазначення номера та дати) ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису. Номер договору: 45457635, одноразовий ідентифікатор: 10844, час відправки ідентифікатора позичальнику: 15.11.2025 о 17:27:40, номер телефону/електронна пошта, на який було відправлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказано інформацію про ідентифікацію клієнта за посередництвом системи BankID НБУ, дата проходження: 22.06.2024 12:57:41, назва банку: monobank.

Згідно повідомлення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 20/05/26-48887 від 20.05.2026 Товариство надає інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено. За № 1 вказана ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , договір 45457635.

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000091892 від 29.05.2026, товариство підтверджує прийняття на виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 15.05.2025, сума 5000,00грн., отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно копії платіжної інструкції/Операція a9a93078-bc01-46af-b648-af7a8185d549 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» отримувачу ОСОБА_2 на картку НОМЕР_1 (MASTERCARD) 15.11.2025 було перераховано кошти у сумі 5000,00грн.

Згідно договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850021652.1 від 26.05.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» переказало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти у розмірі 1987788,85грн. як часткова оплата за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року. згідно з Реєстром прав вимог № 6 від 20 травня 2026 року. без ПДВ.

Згідно Реєстру боржників № 6 від 20.05.2026 за № 296 вказана боржником ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , договір 45457635 від 15.11.2025, сума заборгованості за тілом: 4613,50грн., сума заборгованості за процентами: 1384,05грн., сума заборгованості за комісією: 0,00грн. сума заборгованості за неустойкою: 9596,08грн. сума заборгованості разом: 15593,63грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , виконаного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сформованого 25.05.2026, договір № 45457635 від 15.11.2025, дата видачі кредиту: 15.11.2025, сума 5000,00грн., процентна ставка: 0,209% 15.11.2025 було нараховано комісію у розмірі 800,00грн. У період з 15.11.2025 по 15.01.2026 щоденно нараховувались відсотки, окрім 15.12.2026 та 16.12.2026, коли відсотки не нараховувались. Пеня нараховувалась: 15.12.2025, 16.12.2025 та у період з 16.01.2026 по 08.03.2026 щоденно. 16.12.2025 надійшли кошти у якості оплати, з яких було використано: 386,50 грн. - на оплату тіла кредиту, 313,50грн. - на оплату процентів, 400,00грн. - на оплату пені, 800,00грн. - на оплату комісії.

Станом на дату завершення розрахунку залишок тіла: 4613,50грн., залишок відсотків: 1384,05грн, залишок пені: 9596,08грн., залишок комісії: 0,00грн.

Згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260807/62696-БТ, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (вказано номер рахунку). Згідно доданої виписки за договором б/н за період 15.11.2025-18.11.2025, складеної 14.08.2026, клієнт ОСОБА_1 , вказано про операцію з зарахування коштів 15.11.2025 у розмірі 5000,00грн., деталі операції: EPS*MCRY, KYIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаними Кредитним договором позичальник зобов`язалась повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти за їх користування та комісію.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4613,50грн.

Щодо заборгованості за відсотками у розмірі 1384,05грн. суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Відповідно кредитного договору № 45457635 від 15.11.2025, кредит надавався надавалась строком на 30 днів, з денною процентною ставкою 0,742%, дата повернення кредиту: 14.12.2025.

Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та не вбачала підстав для відступу від таких висновків у своїй постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 15.11.2025 визначено у 30 днів (до 14.12.2025) та не було продовжено, так як відповідні докази у матеріалах справи відсутні, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього договору кредиту. В межах строку кредиту, тобто до 14.12.2025 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві позику і сплачувати проценти (строк, на який надано позику - 30 днів). Починаючи з 15.12.2025 відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором, на що вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення процентів у розмірі 1384,05грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти було нараховано як у межах строку договору позики, так і за його межами. Проте, позивач не надає доказів пролонгації договору у відповідності до п. 7.1 кредитного договору та не заявляє вимогу стягнення процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а вимога про нарахування процентів за понадстрокове користування позикою до задоволення не підлягає.

Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору № 45457635 від 15.11.2025 та надає власний розрахунок заборгованості:

Сума позики: 5000,00грн., строк позики: 30 днів, процентна ставка: 0,742% в день, таким чином відсотки становлять 1113,00грн. (5000х30х0,742%=1113). Враховуючи те, що відповідачем було внесено кошти в якості оплати заборгованості за відсотками у розмірі 313,50грн. сума заборгованості за відсотками підлягає до зменшення на вказану суму та має становити 799,50грн. (1113-313,50+799,50).

Таким чином, сукупний розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками має становити 5413,00грн.

Щодо вимоги про стягнення пені/неустойки на суму 9596,08грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 15.11.2025, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею/неустойкою, яка у розрахунку заборгованості вказана як пеня в сумі 9596,08грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Оскільки відповідачем було внесено кошти у якості оплати заборгованості за пенею у розмірі 400,00грн. загальна сума заборгованості має бути зменшена на суму платежів за пенею та має становити 5013,00грн. (5413-400=5013).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 5013,00грн., що включає заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40грн., а тому належить стягнути з відповідача на користь позивача, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 855,90грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу до суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Р.4 вказаного договору визначено перелік послуг, щодо надання правничої допомоги та їх вартість, порядок сплати винагороди адвокату.

Додатком № 1 до договору є акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, де за № 2067 вказано інформацію про надання послуг: складання позовної заяви, представництво в суді, ПІБ: ОСОБА_1.

Додатком № 2 до даного договору є витяг від 05.06.2026 з акту № 1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, відповідно до якого вартість наданих послуг щодо ОСОБА_1 становить 4500,00грн. Вказано про надання двох послуг: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів вартість 500,00грн. та судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді вартістю 4000,00грн.

Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850022335.1 від 12.06.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» перерахувало на рахунок Ткаченко Ю.О. кошти у розмірі 186000,00грн., як оплату згідно акту №1-ФП приймання наданої правничої допомоги від 05.06.2026 за Договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року без ПДВ.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі - 6500,00грн. не підтверджено, проте погоджується з наявністю таких витрат у розмірі 4500,00грн. і саме ця сума має враховуватись під час розрахунку суми судових витрат.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1446,65грн., розрахованої із суми таких витрат 4500,00грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором кредиту № 45457635 від 15.11.2025 у розмірі 5013,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в розмірі 855,90грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) 1446,65грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Л.О. Левченко