Рішення № 139190780, 24.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.08.2026Справа № 554/4523/26 Провадження № 2/554/3216/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Ревеці К.О.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Гордієнка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Полтавського фахового кооперативного коледжу, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Полтавського фахового кооперативного коледжу та зобов`язати Полтавський фаховий кооперативний коледж повернути йому кошти, сплачені за проживання в гуртожитку ОСОБА_3 , який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у розмірі 33 375 грн.

В обґрунтування позову вказав, що розпорядженням голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 26.12.2018 року № 353 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 » було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розпорядженням голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 25.01.2019 року № 16 «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 » його призначено опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Упродовж 2021-2024 років ОСОБА_3 навчався в Полтавському фаховому кооперативному коледжі за спеціальністю «Право» та проживав у гуртожитку Полтавського університету економіки і торгівлі на підставі поданої заяви про поселення до гуртожитку, оскільки ОСОБА_4 фаховий кооперативний коледж не мав власного гуртожитку. При вступі до фахового навчального закладу ним були надані усі документи на підтвердження особливого статусу дитини ОСОБА_3 , проте не роз`яснено, що останній має право на безоплатне проживання у гуртожитку, як дитина, позбавлена батьківського піклування. За період навчання ОСОБА_3 у Полтавському фаховому кооперативному коледжі ним за проживання у гуртожитку Полтавського університету економіки і торгівлі сплачено кошти у розмірі 33 375 грн. 28.01.2026 року він звернувся із заявою до Полтавського фахового кооперативного коледжу про повернення йому коштів, як опікуну дитини, позбавленої батьківського піклування, яка була отримана 04.02.2026 року, однак відповідь йому не надана. Вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, а тому вважає, що належним способом захисту буде зобов`язання відповідача повернути йому сплачені ним кошти.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

Від відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу до суду надійшов відзив, в якому прохав у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що Полтавський фаховий кооперативний коледж є закладом освіти споживчої кооперації, заснованим на приватній формі власності. Коледж не є державним або комунальним закладом освіти, не фінансується за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів. Позивач обґрунтовує позовні вимоги положеннями ЗУ «Про охорону дитинства» та ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», які встановлюють повне державне забезпечення та державні пільги для вказаної категорії осіб. Проте відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 Закону України № 2342-IV, державне забезпечення та надання пільг здійснюється виключно за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Зміст повного державного забезпечення за своєю правовою природою покладає обов`язок матеріального та соціального забезпечення виключно на державу в особі її уповноважених органів. Відповідно до статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", саме держава гарантує і несе одноосібний обов`язок щодо фінансування витрат на утримання таких осіб у встановленому законом порядку через механізми розподілу бюджетних коштів. Вказує, що заклади освіти, які засновані на приватній формі власності, не є суб`єктами владних повноважень, не розпоряджаються державним бюджетом, а тому не можуть самостійно виконувати фінансові зобов`язання держави чи покривати за рахунок

власного майна та приватних внесків ті витрати, компенсація яких покладена на державні інституції. Таким чином, чинне законодавство України не містить правових приписів, які б покладали обов`язок фінансувати, утримувати або самостійно виплачувати грошові компенсації за реалізацію загальнодержавних соціальних пільг на заклади освіти, які не є державними або комунальними, за рахунок їхнього власного майна. Наявність у дитини соціальної пільги створює зобов`язання для органів державної влади чи місцевого самоврядування (через механізми бюджетних субсидій або компенсацій), а не трансформується у відповідний обов`язок приватного юридичного закладу.

Також вказує, що зміст Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 226 передбачає, що здобувачі освіти з відповідним статусом «на період навчання у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти забезпечуються обідами і гуртожитком». Зазначена норма регулює порядок внутрішнього розподілу місць у власному житловому фонді державного навчального закладу за рахунок коштів, що виділяються державою на фінансування цього закладу. Полтавський фаховий кооперативний коледж фізично не володіє житловими приміщеннями, де міг би безпосередньо реалізувати вказану пільгу позивач. Крім того, Постанова КМУ № 226 не передбачає механізму грошової компенсації, а гарантують надання натурального блага (ліжко-місця) під час навчання.

Звертає увагу, що згідно з наданими позивачем квитанціями АТ КБ «Приватбанк», відповідач не є отримувачем грошових коштів у загальному розмірі 33375,00 грн., тому вимога позивача про повернення коштів за своєю юридичною природою є стягненням безпідставно набутого майна (кондиційним зобов`язанням). Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, таке зобов`язання виникає виключно у особи, яка набула або зберегла це майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави. Оскільки Коледж дані кошти не набував, не утримував і майновий стан ОСОБА_5 за рахунок Позивача не збільшився, Коледж є неналежним відповідачем за даною позовною вимогою.

Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Полтавського фахового кооперативного коледжу Гордієнка Юрія Юрійовича про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, з підстав у ньому наведених.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області № 353 від 26.12.2018 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 » надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

Згідно розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області № 16 від 25 січня 2019 року «Про встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 » призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 протягом 2021-2024 р. навчався в Полтавському фаховому кооперативному коледжі, що підтверджується Дипломом та додатком до Диплама серії НОМЕР_1 від 01 липня 2024 року (а.с.10-17), та не заперечується відповідачем.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 під час навчання у в Полтавському фаховому кооперативному коледжі проживав у гуртожитку Полтавського університету економіки і торгівлі, у зв`язку з відсутністю власникх гуртожитків у коледжу.

За час проживання у гуртожитку ОСОБА_3 , ОСОБА_1 сплачено за проживання свого підопічного ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 33 375 грн., що підтверджується копіями квитанцій, в яких отримувачем вказаний Полтавський університет економіки та торгівлі (а.с.18-21).

28 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Директора Полтавського фахового кооперативного коледжу із зявою про компенсацію йому, як опікуну дитини, позбавленої батьківського піклування, коштів у розмірі 33 375 грн., яку отримано відповідачем 04.02.2026 року (а.с.8-9), однак відповіді на заяву позивачу надано не було, що не спростовує і сам відповідач.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої -шостої статті 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України.

Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Право на повне державне забезпечення в закладах освіти мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти (частини перша, третя статті 8).

Відповідно до абзацу першого підпункту 5 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням), діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також учні та студенти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), які передані до прийомної сім`ї, дитячого будинку сімейного типу, проживають в малому груповому будинку, на період навчання у закладі загальної середньої освіти за рахунок закладу освіти забезпечуються безоплатно шкільною і спортивною формами, обідами, а у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти - обідами і гуртожитком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, згідно якого до платних послуг у сфері житлово-комунальних послуг належить надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків закладів освіти для проживання: осіб, які навчаються або працюють у відповідному закладі освіти; вступників до відповідного закладу освіти на час проведення вступних випробувань; осіб, які направлені у відрядження до таких закладів освіти; осіб, які навчаються в іншому закладі освіти і проживають у гуртожитках певного закладу освіти згідно з рішенням його керівника; працівників інших закладів освіти, установ та організацій (підпункт 3 пункту 7).

Пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796, який було доповнено абзацом третім згідно з постановою КМ № 765 від 21.07.2021 у редакції постанови КМ № 148 від 23.02.2022, установлено, що особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти) на безоплатній основі надаються послуги, передбачені підпунктом 29 пункту 1 зазначеного Переліку, а саме: надання інклюзивно-ресурсними центрами послуг з проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особам з особливими освітніми потребами старше 18 років, які здобувають освіту.

Тлумачення наведених правових норм дає підстави для висновку, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, забезпечуються на безоплатній основі гуртожитком за рахунок відповідного закладу професійної, фахової передвищої та вищої освіти, у якому вони навчаються. Проживання у гуртожитку іншого закладу освіти згідно з рішенням його керівника належить до платних послуг такого закладу, до яких вимоги безоплатності послуг для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не застосовуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчався в Полтавському фаховому кооперативному коледжі. У зв`язку з відсутністю гуртожитку в Полтавському фаховому кооперативному коледжі проживав у Полтавському університету економіки і торгівлі за проханням керівництва Полтавського фахового кооперативного коледжу.

Полтавський фаховий кооперативний коледж, як і Полтавський університет економіки і торгівлі є закладами освіти приватної форми власності, що позивачем не спростовано.

Діючим законодавством не встановлено порядок фінансування у закладах освіти приватної форми власності, а саме проживання у гуртожитку дітей позбавлених батьківського піклування. Такий вид фінансування передбачений для закладів освіти державної та комунальної власності.

Таким чином, позивачем не доведено бездіяльності відповідача у не здійсненні компенсації за проживання у гуртожитку дитини, позбавленої батьківського піклування.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. ( за дві позовні вимови) віднести на рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за п.9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 24

7, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського фахового кооперативного коледжу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії відмовити.

Судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач Полтавський фаховий кооперативний коледж, місце знаходження: 36000 м.Полтава, вул.Небесної Сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 01788094.

Повне рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Л.І. Савченко