Ухвала суду № 139190735, 24.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.08.2026Справа № 554/9455/26 Провадження № 1-кс/554/10658/2026

У Х В А Л А

24 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 ,

встановив:

24.08.2026 року до провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просить:

1.відкрити провадження за цією скаргою відповідно до ст. 303306 КПК України.

2.зобов`язати слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_3 , або іншу уповноважену особу (уповноваженого слідчого) вчинити процесуальні дії вручити ОСОБА_2 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та внести до ЄРДР відомості про статус ОСОБА_2 як потерпілого у кримінальному провадженні № 62026170010001805.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора лише у випадках, прямо передбачених цією нормою.

Таким чином, законодавцем встановлено межі судового контролю на стадії досудового розслідування та визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку глави 26 КПК України.

При цьому згідно з частиною четвертою статті 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню.

Як убачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , ним фактично оскаржується невручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого та ставиться питання про зобов`язання слідчого вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до частини другої статті 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, кримінальний процесуальний закон дійсно покладає на відповідну службову особу обов`язок вручити потерпілому таку пам`ятку. Водночас наявність у слідчого або іншої уповноваженої особи відповідного процесуального обов`язку сама по собі не означає, що невиконання кожного такого обов`язку є самостійним предметом оскарження за статтею 303 КПК України.

Так, пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 не оскаржує невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не ставить питання про бездіяльність щодо початку досудового розслідування та не оскаржує іншу бездіяльність, прямо передбачену пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України.

Предметом його звернення є виключно невручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

При цьому КПК України не встановлює окремого строку, протягом якого пам`ятка, передбачена ч. 2 ст. 55 КПК України, має бути вручена потерпілому, а також не відносить невручення такої пам`ятки до самостійного виду бездіяльності, який може бути оскаржений слідчому судді за правилами статті 303 КПК України.

Таким чином, хоча вручення пам`ятки є передбаченим законом процесуальним обов`язком, його невиконання не може бути ототожнене з бездіяльністю, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України, оскільки остання стосується нездійснення процесуальних дій, які слідчий або прокурор зобов`язані вчинити у визначений КПК України строк.

Інше тлумачення фактично означало б, що будь-яке невиконання слідчим процесуального обов`язку, незалежно від того, чи віднесено таку бездіяльність законодавцем до предмета судового контролю, може бути оскаржене слідчому судді. Такий підхід суперечив би встановленому статтею 303 КПК України вичерпному переліку предметів оскарження.

Крім того, частиною другою статті 303 КПК України прямо встановлено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування не розглядаються слідчим суддею в порядку глави 26 КПК України.

Отже, вимога ОСОБА_2 про визнання бездіяльності слідчого, яка полягає у неврученні йому пам`ятки потерпілого, та про зобов`язання слідчого вручити таку пам`ятку не є предметом оскарження, визначеним частиною першою статті 303 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя не вправі розглядати зазначену вимогу по суті та надавати оцінку дотриманню слідчим положень статті 55 КПК України, оскільки це виходило б за межі повноважень слідчого судді, визначених кримінальним процесуальним законом.

Враховуючи викладене, наявні передбачені частиною четвертою статті 304 КПК України підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 303-305, 372 КПК України,

постановив:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 щодо зобов`язання слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_3 , або іншої уповноваженої особи (уповноваженого слідчого) вчинити процесуальні дії вручити ОСОБА_2 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та внести до ЄРДР відомості про статус ОСОБА_2 як потерпілого у кримінальному провадженні № 62026170010001805 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_4