Вирок № 139190609, 24.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1949/23

№ провадження 1-кп/541/27/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170000000581 від 22.12.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, не має на утримані малолітніх дітей, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_7 22 грудня 2022 року приблизно о 06 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки АС-G 3302 АХХ-1 «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі О-1715376 у напрямку від міста Миргород до міста Хорол Полтавської області.

Перед перехрестям з вулицею Хорольська у селі Гаркушинці Миргородського району ОСОБА_7 , не переконавшись в тому, що на проїжджій частині немає перешкод для руху, в тому числі і пішохода з велосипедом у руках, якого він міг завчасно виявити, і своєчасно прийняти заходи для запобігання ДТП, не врахував погодні умови, дорожню обстановку, стан проїзної частини, не зменшив швидкість свого транспортного засобу, а продовжив рух та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині дороги у попутному напрямку відносно руху автомобіля, ведучи з правого боку велосипед.

У результаті недотримання водієм ОСОБА_7 п.п. 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України, а в подальшому наїзду на пішохода ОСОБА_9 , останній згідно висновку експерта № 4 від 17.02.2023 отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів у м`які тканини голови тім`яно-потиличної справа та зліва, скроневої ділянки зліва та у м`яку мозкову оболонку майже по всій конвекситальній поверхні лівої півкулі; перелом кісток черепа (основи); перелом 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа по декількох лініях та 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребра зліва по декількох анатомічних лініях; перелом 4, 5, 6, 7 остистих відростків грудних хребців; та 10-го грудного хребця; забій легень; розриви легень; синці, що розташовані: в ділянці лівого ліктьового суглобу; в ділянці правого колінного суглобу; в ділянці лівого колінного суглобу; на задній поверхні лівої гомілки в верхній третині, садна, що розташовані: на задній поверхні лівої гомілки в верхній третині (на фоні синця), на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті 22.12.2022 та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що перебувають у причинному зв`язку з виникнення даної пригоди, згідно висновку комісійної судової автотехнічної експертизи № 4469/8620 від 09.07.2025, стало порушення п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 , згідно з якими:

п. 12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та смерті останнього.

ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а саме міг зупинити керований ним транспортний засіб шляхом екстреного гальмування та уникнути наїзду на пішохода, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги вищевказаних норм ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, не заперечував факту участі у даній дорожньо-транспортній пригоді та пояснив, що 22 грудня 2022 року на автомобілі марки АС-G 3302 АХХ-1 «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі від міста Миргород, куди він привозив хліб у військову частину, в напрямку міста Хорол Полтавської області зі швидкістю приблизно 55 км/год, на автомобілі також встановлений GPS-трекер, який зафіксував швидкість його автомобіля 62 км/год. Була темна пора доби. Рухаючись за межами міста по вул. Хорольській, він розминувся з зустрічним вантажним автомобілем, за 20-30м, може й менше, побачив силует потерпілого, який рухався по середині проїжджої частини дороги у попутному з ним напрямку, та вів поряд велосипед. Він «вдарив» по гальмам та почав вивертати кермо максимально вліво, застосував екстрене гальмування, проте не зміг вивернути десь см 10 та зачепив потерпілого. Побачив як його велосипед вправо, а потерпілий покотився по землі. Ближче до узбіччя дороги він зупинився, вибіг з автомобіля та одразу підбіг до потерпілого, той нічого не розумів що трапилося. Він одразу викликав «швидку», яка приїхала протягом 10-15 хв., та поліцію. Його забрали на обстеження, а потім він дізнався, що потерпілий помер. Слідчі на місце події приїхали ближче до 11.00 год., коли вже було сонце, покриття дороги було іншим, а він їм казав, що дорога в момент ДТП була слизька ожеледиця, тому він не зміг вчасно зупинити автомобіль та уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 , а, отже, не мав технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, обвинувачений зазначив, що вже тривалий час живе з цією трагедією, щиро шкодує, що загинула людина. Лише після проведення повторної автотехнічної експертизи, коли були враховані вихідні дані, максимально наближені до фактичних обставин події, він зрозумів, що навіть теоретично не мав технічної можливості запобігти ДТП. Первинна експертиза проводилась без урахування всіх необхідних даних, а речовий доказ автомобіль був втрачений та розібраний, що унеможливило проведення повної повторної перевірки. Він не ухилявся від участі у процесі, саме ними стороною захисту були ініційовані додаткові дослідження, проведення експертиз, допит свідків та дослідження доказів, які дозволили суду більш повно встановити всі обставини цієї справи. До моменту виникнення небезпеки дорожня обстановка не давала йому підстав вважати, що дорожнє покриття є настільки слизьким, щоб вимагати ще більшого зменшення швидкості, ожеледиця не відчувалася під час руху автомобіля. Він рухався зі швидкістю близько 62 км/год, що не перевищувало допустиму швидкість для цих дорожніх умов. Коли небезпека стала реальною та очевидною, то він одразу зробив все можливе, щоб уникнути ДТП. Однак небезпека виникла раптово безпосередньо перед автомобілем, коли відстані було вже недостатньо для ефективного гальмування, що виключило технічну можливість уникнути зіткнення. Після пригоди він не залишив місця події, не намагався уникнути відповідальності чи приховати будь-які обставини, а навпаки намагався зробити все можливе, щоб допомогти потерпілому та врятувати його життя. Саме тому він не може погодитися з твердженням, що він бездіяв або свідомо порушив вимоги Правил дорожнього руху. Просив суд винести виправдовувальний вирок щодо нього.

Захисник обвинуваченого вважав за необхідне виправдати ОСОБА_7 за недоведеністю його вини, оскільки при проведенні первісної авто-технічної експертизи № 18661 від 24.05.2023 року, не було враховано, оскільки не було зазначено слідчим в постанові про її призначення, стан дорожнього покриття у вигляді обледеніння та мінусова температура повітря, що суттєво вплинуло на висновок експерта щодо технічної можливості водія уникнути наїзду на пішохода. Тому і виникла необхідність призначення та проведення повторної автотехнічної експертизи з урахуванням показів обвинуваченого ОСОБА_7 щодо погодних умов та даних метеорології про мінусову температуру в цей час. Також на виконання ухвали суду було проведено слідчий експеримент в умовах, наближених до тих, що були під час події, але було залучено транспортний засіб з фарами виробництва Китаю, в яких відсутня функція корегування світла, тому заміри при проведенні слідчого експерименту не в повній мірі відповідали тим обставинам, що були під час ДТП. Органом досудового розслідування та стороною обвинувачення було втрачено речовий доказ, транспортний засіб, на якому було скоєно ДТП, який на той час був у робочому стані, а в подальшому був розібраний, що перешкоджав проведення слідчого експерименту з його застосуванням. При цьому, ключовим моментом є відстань, на якій водій мав можливість виявити перешкоду та здійснити заходи по недопущенню наїзду. Так як для слідчого експерименту використовувалися подібні автомобілі, але з різним кольором світла фар та різним налаштуванням, то результати мають різну відстань, а отже і різний висновок щодо технічної можливості у водія уникнути наїзду. Просив суд ухвалити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 виправдовувальний вирок у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення його вини.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, провина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що в той день він їхав на автомобілі ВАЗ 2104 по трасі з с. Петрівці на Миргород десь о 5.30 год. Видимість була погана туманець, слизько, приморозок, траса блистіла, у нього було включено ближнє світло. Його машину не заносило, він їхав повільно, десь 30 км/год. Не доїжджаючи до заправки, з правої сторони, десь метрів за 15 він побачив на дорозі чоловіка, який в руках вів велосипед. Він об`їхав цього чоловіка, пригальмував, плавно зупинився і звернув на обочину, зробив йому зауваження, на що останній ніяк не зреагував. Це був чоловік похилого віку, в темному одязі, на багажнику його велосипеда було щось примотане. Потім він сів у свій автомобіль і поїхав далі, побачив як за ним ще одна машина також об`їхала того чоловіка. Коли на початку дев`ятої години він повертався назад, то знайомі йому казали, що там сталася аварія, тоді він там зупинився і дав працівникам поліції свідчення. Також зазначив, що його водійський стаж більше 20 років.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює на посаді старшого слідчого, в грудні 2022 року перебував на чергуванні, близько 7 год повідомили що сталася ДТП, внаслідок якої загинула людина. Десь через годину приїхали в Миргород, прибули на місце пригоди поблизу с. Гаркушинці, десь о 10 год. почали проводити відповідні дії, ним складено схему, а колега складав протокол. Погодні умови були похмурі, дорожнє покриття мокре, по дорозі розкидані продукти, одяг потерпілого, також на дорозі було тіло загиблого, трохи далі стояв автомобіль «Газель», який перевозить хліб, біля авто був обвинувачений. Вони все провели, склали схему, на дорозі не було слідів від гальмування, водія відвезли на освідування, показання він не давав. Потім було розпочате досудове розслідування, призначені експертизи, він телефонував водію і пропонував надати пояснення, 06.02.2023р. обвинувачений приїхав і казав, що побачив пішохода метрів за 15, майже по центру проїзної дороги, казав що їхав десь 55 км/год. Коли отримали висновки експертизи, то підбирали відповідні погодні умови щоб провести слідчий експеримент, дорога була не зовсім мокрою, тому залучали пожежні автомобілі, були присутні і обвинувачений із захисником, казали, що все відповідає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він працює на посаді слідчого Миргородського РВП, в грудні 2022 року виїжджали на ДТП за участю обвинуваченого, який керував транспортним засобом «Газель», при виїзді з м. Миргород. Під час цієї пригоди загинув чоловік, який був з велосипедом. Обвинувачений підтвердив, що збив на цьому авто того чоловіка. Слідів гальмування не було, від автомобіля обвинуваченого до трупа було десь 25м. Вони приїхали на місце події десь о 7 год., на вулиці снігу чи опадів не було, морозу не було, асфальт був мокрий, ожеледиці не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює водієм «швидкої», всіх обставин він вже не пам`ятає, це сталося за містом десь по дорозі на Хорол. Коли вони туди приїхали, то він залишився за кермом, лікарі побігли туди, потім сказали, що там труп.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює на посаді інспектора РСПП, був у добовому наряді, виїжджали на цю ДТП, що сталася поблизу с. Гаркушинці, коли приїхали там був обвинувачений, його авто «Газель» з написом «Хліб» на узбіччі, а чоловік на дорозі вже був без ознак життя. Вони проводили охорону місця ДТП, виставили конуса, все огородили, перекрили рух. Обвинувачений казав, що була слизька дорога і він не впорався з керуванням. Слідів гальмування на дорозі не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він працює фельдшером на «швидкій», вони виїжджали на цей виклик в с. Гаркушинці, тоді була темна пора доби, дорога була слизька, тому вони їхали потихеньку. Коли приїхали, то бачив на дорозі тіло чоловічої статі без ознак життя, поруч був велосипед та мішок, також були якісь речі розкидані.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює лікарем на «швидкій», вони виїжджали на виклик на цю ДТП, коли приїхали, то чоловік лежав на дорозі, неподалік був велосипед. Він оглянув тіло, встановив клінічну смерть, було розпочато реанімаційні заходи, а потім встановили біологічну смерть. Були складні погодні умови ожеледиця, це було десь о 6-6.15 год.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_17 щодо висновку судової автотехнічної експертизи №18661 від 24.05.2023 повідомив, що ним були досліджені всі надані матеріали та вихідні дані, з яких ним було встановлено, що гальмівний шлях не застосовувався. Були задані параметри, з урахуванням яких проведені розрахунки, температура повітря при розрахунках ніяк не закладалася в формулу, асфальтне покриття було зазначено зволожене, без водяної плівки. Гальмівний шлях на обледенілому покритті буде більше. Якщо була ожеледиця то це інші умови, при яких необхідно проводити розрахунки та додаткове експертне дослідження. При ожеледиці безпечна швидкість руху повинна бути меншою, це пов`язано зі щепленням, дорожнім покриттям. Видимість елементів дороги здійснюється на місці експериментально, це питання може бути вирішено тільки на слідчому експерименті.

З урахуванням показів в ході допиту в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 та експерта ОСОБА_17 стороною обвинувачення було ініційоване клопотання про доручення органу досудового розслідування проведення слідчого експерименту з урахуванням погодних умов, за наслідками якого було призначено повторну судово автотехнічну експертизу за уточненими в ході слідчого експерименту від 27 лютого 2025 року вихідними даними.

Разом з тим, попри невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина також повністю підтверджується зібраними доказами сторони обвинувачення, які досліджені та перевірені судом під час розгляду справи:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення внесено 22.12.2022р. до ЄРДР за №12022170000000581 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 286 КК України (т.1 а.с.49);

- рапортом помічника чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_18 від 22.12.2022, який зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Миргородського РВП під №8960, згідно якого надійшло повідомлення про ДТП (т.1 а.с.53);

- протоколом огляду місця події від 22.12.2022 з фото таблицею та схемою до нього, на якому зафіксовано обставини ДТП по вул. Хорольська, 1, в м. Миргород, та механічні пошкодження транспортних засобів, вилучені автомобіль марки АС-G 3302 АХХ-1 «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , та велосипед типу «Україна» зеленого кольору (т.1 а.с.54-71);

- протоколом огляду трупа від 22.12.2022, на якому зафіксовано положення та місцезнаходження трупа ОСОБА_9 (т.1 а.с.72-75);

- висновком судово-медичної експертизи № 4 від 17.02.2023, згідно, якої ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів у м`які тканини голови тім`яно-потиличної справа та зліва, скроневої ділянки зліва та у м`яку мозкову оболонку майже по всій конвекситальній поверхні лівої півкулі; перелом кісток черепа (основи); перелом 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа по декількох лініях та 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребра зліва по декількох анатомічних лініях; перелом 4, 5, 6, 7 остистих відростків грудних хребців; та 10-го грудного хребця; забій легень; розриви легень; синці, що розташовані: в ділянці лівого ліктьового суглобу; в ділянці правого колінного суглобу; в ділянці лівого колінного суглобу; на задній поверхні лівої гомілки в верхній третині, садна, що розташовані: на задній поверхні лівої гомілки в верхній третині (на фоні синця), на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті 22.12.2022 та по ступеню тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до смерті (т.1 а.с.77-79);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/117-23/179-ІТ від 09.01.2023, згідно якої: місце наїзду автомобіля АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , на велосипедиста ОСОБА_9 , знаходиться на автодорозі Т1715 Миргород-Хорол, у м. Миргород, вул. Хорольська, 1, перед початком осипу продуктів харчування, на правій смузі для руху (у бік м. Хорол). В більш категоричній формі у вигляді геометричної точки вказати розташування місця наїзду автомобіля АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , на велосипедиста ОСОБА_9 не представляється за можливе, у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації (т.1 а.с.89-92);

- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/117-23/190-ІТ від 25.01.2023, згідно якого на момент проведення огляду (дослідження) робоча гальмівна система, ходова частина та рульове керування досліджуваного автомобіля АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані (т.1 а.с.96-103);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/117-23/184-ІТ від 27.01.2023, згідно якої в момент первинного контакту автомобіль АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , своєю правою боковою частиною був повернутий до задньої лівої та лівої бокової частини велосипеда типу «Україна», при цьому кут між повздовжньою віссю автомобіля АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , та повздовжньою віссю рами велосипеду типу «Україна», складав близько 0+/-5 градусів (т.1 а.с.107-111);

- карткою виїзду швидкої медичної допомоги №124 від 22.12.2022 (т.1 а.с.112-113);

- інформацією Полтавського обласного центру з гідрометеорології (Полтавський ЦГМ) від 06 січня 2023 року №9916-03-46/5 щодо погодних умов 22 грудня 2022 року в період з 05 до 08 години (т.1 а.с.114);

- протоколом огляду речей від 23.12.2022, в ході проведення якого оглянуто особисті речі потерпілого ОСОБА_9 (т.1 а.с.115);

- висновком судової медико-криміналістичної експертизи №31-МК від 07.02.2023, згідно якої на одязі і взутті потерпілого ОСОБА_9 виявлені пошкодження і сліди, які могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок наїзду на пішохода (т.1 а.с.118-122);

- даними GPS-трекера автомобіля АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , щодо його швидкості (т.1 а.с.238);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.04.2023, з доданою до нього схемою та фототаблицею, в ході якого ОСОБА_7 в присутності понятих та за участі свого захисника ОСОБА_6 , розказав та показав на місці обставини ДТП 22.12.2022 (т.1 а.с.131-136);

- висновком судової автотехнічної експертизи №18661 від 24.05.2023 за результатом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_7 від 06.04.2023, згідно якого причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що перебувають у причинному зв`язку з виникнення даної пригоди стало порушення п. 12.3. «Правил дорожнього руху України» з боку водія ОСОБА_7 (т.1 а.с.139-143);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.02.2025, з доданою до нього схемою та відеозаписом, проведеного на автодорозі Т1715 «Миргород-Хорол» поблизу с. Гаркушинці Миргородського району у темну пору доби, без опадів, за відсутності освітлення, на дорожньому покритті з ожеледицею, за температурою повітря -2С*, з метою перевірки та уточнення відомостей щодо визначення видимості перешкоди у вигляді пішохода, що рухається у попутному напрямку по проїзній частині дороги, тримаючи справа від себе велосипед та визначення видимості елементів проїзної частини дороги у світлі фар за технічними характеристиками подібного до автомобіля «Газель», яким керував ОСОБА_7 під час ДТП, в ході якого обвинувачений ОСОБА_7 в присутності понятих та захисника ОСОБА_6 , розказав та показав на місці обставини ДТП 22.12.2022, та визначено видимість елементів дороги в світлі фар автомобіля (т.2 а.с.161-167);

- висновком повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №4469/8620 від 09.07.2025 (призначеної після проведення слідчого експерименту 27 лютого 2025 року та встановлення додаткових даних з показів обвинуваченого ОСОБА_7 , температурного режиму та наявності ожеледиці під час ДТП), згідно якої:

згідно даних, встановлених в процесі проведення слідчого експерименту від 27.02.2025:

У даній дорожній ситуації водій автомобіля АС «Газель» ОСОБА_7 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 12.2., 12.3 Правил дорожнього руху України.

При умові, якщо на момент ДТП коефіцієнт зчеплення коліс автомобіля з дорожнім покриттям складав 0,2, що відповідає сповільненню автомобіля при застосуванні гальмування 2 м/с2, технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія ОСОБА_7 визначалась своєчасним гальмуванням з моменту виявлення пішохода, тобто виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У даному випадку дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору у причинному зв`язку з ДТП.

При умові, якщо на момент ДТП коефіцієнт зчеплення коліс автомобіля з дорожнім покриттям складав 0,1, що відповідає сповільненню автомобіля при застосуванні гальмування 1 м/с2, технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія ОСОБА_7 визначалась виконанням ним вимог п.п. 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України. У даному випадку дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору у причинному зв`язку з ДТП.

-протоколом огляду транспортного засобу від 22 січня 2026 року, з доданим до нього відеозаписом, в ході якого на території ТОВ «Кропивницький хліб» за участю обвинуваченого ОСОБА_7 його захисника було оглянуто транспорний засіб - автомобіль марки АС-G 3302 АХХ-1 «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 (т.2 а.с.246-248).

Щодо доводів сторони захисту про невинуватість обвинуваченого у вказаній ДТП, суд також враховує висновки Верховного Суду, які ним були неодноразово висловлені у процесуальних рішеннях. Так, у постанові від 08 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17 стосовно відповідальності водія у разі порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху Касаційний кримінальний суд (ККС) у складі ВС зазначив таке. Дорожній рух це діяльність із підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як унаслідок виникнення певних зовнішніх факторів (наприклад, завалів або поваленого дерева), так і через людські помилки, необережність, необачність, а також і порушення правил дорожнього руху. Обв`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як, наприклад, обмеження швидкості або заборона проїзду, але й загальних засад безпеки руху, які визначаються дорожньою обстановкою, що склалася, покладається однаково на всіх учасників дорожнього руху. Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (пункт 2.3 ПДР) та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (пункт 12.3 ПДР). Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тож до таких причин можуть також належати і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху. Отже, визначальним фактором для відповідальності водія за наслідки ДТП є об`єктивна можливість виявити небезпеку і технічна можливість уникнути спричинення цих наслідків, а не причини небезпеки.

Фактично суд повторює позицію ККС ВС, викладену в постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 759/2926/16-к, у якій зазначено, що незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов`язаний був виконати вимогу пункту 12.3 правил і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Тобто, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов`язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Про це свідчать і висновки повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №4469/8620 від 09.07.2025 (призначеної після проведення слідчого експерименту 27 лютого 2025 року та встановлення додаткових даних з показів обвинуваченого ОСОБА_7 , температурного режиму та наявності ожеледиці під час ДТП), у якій зазначено, що у даному випадку дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору у причинному зв`язку з ДТП.

Крім того, як зазначено у п.12.2 Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України. судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.

Згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України і ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Отже, каральна функція покарання не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за формою вини необережний, фактичні обставини його вчинення, у тому числі тяжкі та незворотні наслідки загибель людини. Також суд враховує особу винного, його молодий вік, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи позитивно характеризувався, має зареєстроване місце проживання, за яким також позитивно характеризується, крім того, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої вважають можливим виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином при призначенні обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК, в суду наявні підстави для застосування до ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, при цьому, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Також зважаючи на викладене та встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, що на думку суду буде відповідати достатній мірі покарання за скоєне ОСОБА_7 кримінальне правопорушення та виправлення обвинуваченого.

Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта необхідно вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України. Так, у кримінальному провадженні витрати на проведення: судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/179-ІТ від 09.01.2023 складають 755,12 грн.; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/117-23/190-ІТ від 25.01.2023 складають 755,12 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/184-ІТ від 27.01.2023 складають 755,12 грн.; судової автотехнічної експертизи № 18661 від 24.05.2023 складають 7169,40 грн.; судової автотехнічної експертизи № 4469/8620 від 09.07.2025 складають 19963,20 грн., а всього 26397,96 грн., які відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом основного покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового терміну в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, на період іспитового строку покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення експертиз, в сумі 26397 (двадцять шість тисяч триста дев`яносто сім) грн. 96 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава № 554/15482/22 від 23 грудня 2022 року.

Речові докази:

-автомобіль марки АС «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , який за ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 12.06.2023 переданий на відповідальне зберігання власнику ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» - залишити їм за належністю;

- велосипед зеленого кольору з рамою жіночого типу, який зберігається на майданчику зберігання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області (м. Миргород, вул. Мінзаводська,1); одяг та взуття ОСОБА_9 (куртка, валянки, штани спортивного типу, 2 піджаки, штани), які зберігаються в камері речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області (квитанція від 22.02.2023) знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

СуддяОСОБА_1