Рішення № 139190383, 14.08.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1280/26

номер провадження 2/531/1042/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», за участі представника позивача Усенка Михайла Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №54441-12/2024 від 25.12.2024 року в розмірі 16 720,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 54441-12/2024 від 25.12.2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6000,00 грн. строком на 120 днів із процентною ставкою 0,90 в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 600,00 грн.

Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надало відповідачу кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, однак відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату відступлення права склала, зокрема: 6000,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 4660,00 грн - заборгованість за відсотками, 600,00 грн заборгованість за відсотками, 3 840,00 грн - заборгованість за штрафом.

24.03.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ « ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір факторингу №24032025, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 54441-12/2024 від 25.12.2024, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Позивачем зазначено, що відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування.

З огляду на викладене, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача склала 16 720,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 6280,00 грн, заборгованість за комісією 600,00 грн, заборгованість за штрафом 3840,00 грн.

Ухвалою судді від 28.05.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», витребувано у АТ «БАНК АЛЬЯНС» інформацію, що містить банківську таємницю.

Ухвалою від 13.07.2026 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін на розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про підтримання позовних вимог, в якому просив задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, справу розглядати за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причина неявки не відома, заяви, клопотання, відзив на позов від відповідача не надходили.

Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №54441-12/2024.

Відповідно до пункту 1.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору зазначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 25.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 23.04.2025.

У пункті 1.4. договору вказано, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 600,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту).

Згідно з пунктом 1.5. договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий, що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5232-44хх-хххх-6512 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з пунктом 3.1. сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3. цього договору.

Відповідно до пункту 3.3. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до Графіку платежів.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений йому на номер мобільного телефону.

Договір про надання фінансового кредиту № 54441-12/2024 від 25.12.2024 підписаний відповідачем в електронному виді одноразовим ідентифікатором Y898, про надання якого свідчить довідка про ідентифікацію.

До укладення договору про надання фінансового кредиту відповідачем було заповнено заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, а також банком було ознайомлено відповідача з Додатком №1 до Договору (Графіком платежів ) та Паспортом споживчого кредиту, які також підписані відповідачем в електронному виді одноразовим ідентифікатором.

Згідно заявки-анкети клієнта та Договору про надання фінансового кредиту відповідач під час внесення своїх особистих даних зазначив номер свого електронного платіжного засобу: 5232-44хх-хххх-6512.

Відповідно до інформаційного листа №3426_260217120948 від 17.02.2026, наданого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», 25.12.2024 о 07:35:02 год на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 6000,00 грн. через сервіс онлайн платежів «iPay.ua».

Крім того, як вбачається з відповіді АТ «БАНК АЛЬЯНС» №51.1/6470-БТ від 03.06.2026, наданої на виконання ухвали суду від 28.05.2026, 25.12.2024 на картку № НОМЕР_1 клієнта АТ «БАНК АЛЬЯНС» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , здійснено зарахування коштів у сумі 6 000,00 грн.

Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надало відповідачу кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, однак відповідачем зобов`язання за договором не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим розрахунком ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» щодо заборгованості за кредитним договором №54441-12/2024 від 25.12.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 15 100,00 грн, зокрема: за тілом кредиту 6 000,00 грн, за відсотками - 4660,00 грн, заборгованість за комісією 600,00 грн, заборгованість за штрафом - 3840,00 грн

24.03.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 54441-12/2024 від 25.12.2024, боржник ОСОБА_1 , загальна сума 15100,00 грн, що складається із суми основного боргу за кредитом 6000,00 грн., суми заборгованості по відсотках 7340 4660,00 грн., суми заборгованості за комісією 600,00 грн, суми заборгованості за штрафом 3840,00 грн.

24 березня 2025 року клієнтом та фактором підписаний акт приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 24 березня 2025 року до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 5943 від 24 березня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за відступлення прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №54441-12/2024 від 25.12.2024, за період із 25.03.2025 по 23.04.2025, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» склала 16 720,00 грн., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом 6 280,00 грн, заборгованість за комісією 600,00 грн та суми заборгованості за штрафом 3 840,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були нараховані відсотки за кредитним договором у межах строку дії договору на загальну суму 1620,00 грн.

Позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу №24273532 від 11.05.2026 про виконання зобов`язання перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором №54441-12/2024 від 25.12.2024 та негайно погасити заборгованість у сумі 16720,00 грн за вказаними реквізитами.

Вказану заборгованість відповідачем так і не погашено.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законодавства; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, є належним чином укладеним та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Підписавши кредитний договір, відповідач підтвердила, що ознайомилася з усіма його істотними умовами, передбаченими вимогами чинного законодавства, та погодилася з ними.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статте. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (стаття 512 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Натомість, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом відзиву на позовну заяву, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №54441-12/2024 від 25.12.2024 перед первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в установлений кредитним договором строк, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» отримала право грошової вимоги до відповідача за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025.

З огляду на викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача за договором про надання фінансового кредиту №54441-12/2024 від 25.12.2024 підлягає стягненню: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6280,00 грн - заборгованість за відсотками та 600,00 грн заборгованість за комісією, а в загальній сумі 12 880,00 грн.

Водночас, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.

Позивачем нарахований штраф в розмірі 3840,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості за штрафом у сумі 3840,00 грн за договором про надання фінансового кредиту № 54441-12/2024 від 25.12.2024, задоволенню не підлягає, оскільки нарахований у період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 050,85 грн (77,03%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, стороною позивача заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року з Адвокатським об`єднанням «Апологет»; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Адвокатського об`єднання «Апологет», акт № 1350 наданих послуг (правової(правничої) допомоги) від 11 травня 2026 року; детальний опис наданих послуг до акту № 1350 від 11 травня 2026 року, відповідно до яких позивач замовив послуги з супроводу судової справи зі стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 вартістю 8000,00 грн., ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1381377 від 02.07.2025.

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 8 000,00 грн, які повністю підтверджені наданими суду належними доказами.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог (77,03%), відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 6 162,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. ст.ст.4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280 281, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль Стоцького, б. 1, корпус 28, м.Львів Львівської області) заборгованість за кредитним договором №54441-12/2024 від 25.12.2024 в розмірі 12 880,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль Стоцького, б. 1, корпус 28, м.Львів Львівської області), понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 050,85 грн (дві тисячі п`ятдесят гривень вісімдесят п`ять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 162,40 грн (шість тисяч сто шістдесят дві гривні сорок копійок), пропорційно до задоволених вимог.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Попов