Рішення № 139190293, 24.08.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/647/26

Провадження № 2/378/562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною заявою звернулось ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_2 з посиланням на те, що з 01.09.2023 Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу». Відносини між Оператором ГРМ та споживачами регулюються, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 30.09.2015 за № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (дані - Кодекс ГРМ), на підставі Типового договору розподілу природного газу, форма якого затверджена постановою НКРЕКГІ від ЗО 09.2015 №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829. Відповідно до п.1 гл. З розділу VI Кодексу ГРМ здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу з розподілу природного газу за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 в розмірі 1461,60 грн., 3% річних в розмірі 14,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 26,47 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року відкрито провадження, постановлено справу розглядами в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 20-21).

В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином (а. с. 37, 38), представник позивача подав до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність представника позивача (а. с. 40).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51), відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 26.02.2024 (а.с. 5 зв.), ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 на офіційному сайті НКРЕКП , сайті оператора ГРМ в мережі інтернет та друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності «Хрещатик Київ» № 23 від 05.09.2023, приєднався до умов вказаного договору.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», споживач ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 , ЕІС код 56ХМ18Н65155196F) має заборгованість за послуги розподілу природного газу по житловому будинку АДРЕСА_1 за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 в сумі 1561,60 грн. та відповідно до якого ОСОБА_1 за розподіл природного газу у вказаний період не сплатив жодного платежу (а. с. 5).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494, (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Нормами статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних, а пунктом 5 частини 2 статті 7 цього ж Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до п. 4 гл. 1 роз. І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до п. 2 гл. 2 роз. І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.

З 01 вересня 2023 року на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 рудня 2022 року №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» та від 31 серпня 2023 року №1596 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» у межах Київської області розподіл природного газу здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії.

Згідно з п. 5 гл. 2 роз. І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог гл. 3 роз. VІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 гл. 3 роз. І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, а також суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. 1 гл. 3 роз. VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до п. 3 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4 гл. 3 роз. VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 гл. 3 роз. VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 01.11.2021 у справі №591/4825/20 (провадження №61-11470св21).

Судом встановлено, що Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 є оператором ГРМ, яка надає послуги з розподілу природного газу, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 . Послуга з розподілу газу надається оператором ГРМ на підставі договору, що укладений з кожним споживачем, і умови якого відповідають умовам Типового договору. Кодекс ГРМ передбачає, що договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання або сплата рахунку оператора ГРМ, або документально підтверджене споживання природного газу.

Отже, якщо споживач здійснює відбір газу з мереж ГРМ та/або сплатив хоча б один рахунок за послугу з розподілу газу оператору ГРМ, то договір розподілу природного газу з оператором ГРМ є укладеним.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов типового договору розподілу природного газу шляхом надання підписаної заяви-приєднання, що підтверджується копією вищевказаної заяви-приєднання від 26.02.2024 (а.с. 5 зв.).

Водночас, факт споживання природного газу в період з 01.09.2025 до 31.12.2025 відповідач не спростував, не надав суду доказів звернення до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою про припинення розподілу природного газу, не довів суду, що він не отримував послуг, які надавалися позивачем, не спростував підведення будинку до газорозподільної системи.

Отже, ОСОБА_1 фактично користувався послугами із розподілу природного газу, про що свідчить його підпис в заяві-приєднання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов`язків, що з них випливають.

Розрахунок заявленої заборгованості проведено позивачем згідно з вимогами Кодексу ГРМ та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії у відповідні періоди, об`ємів споживання відповідачем природного газу.

Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо здійснення ним відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи та отримання ним послуг з розподілу природного газу у період з 01.09.2025 до 31.12.2025.

Розрахунок заборгованості відповідачем також не спростований.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 глави 6 розділу VI Кодексу для побутових споживачів на об`єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність визначається оператором ГРМ на рівні: 39 м3 для об`єкта побутового споживача на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Згідно з ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситися своєчасно.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/ тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих послуг з розподілу природного газу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «Газорозподільні мережі України» про сплату зазначеного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 26,47 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 14,66 грн. на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України.

Суд бере до уваги, що відповідачем зазначені ТОВ «Газорозподільні мережі України розрахунки 3% річних та інфляційних втрат не спростовано, контррозрахунок не наданий, тому відсутні підстави ставити під сумнів розрахунки, надані позивачем за первісним позовом.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, оцінивши надані докази, встановивши, що позивачем виконано свої зобов`язання за договором, а відповідач ОСОБА_1 не виконує покладений на нього обов`язок сплачувати за послугу з розподілу природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 625, 641, 642 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію», ст. 12-13, 76 - 81, 83, 89, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу з розподілу природного газу за період з 01.09.2025 до 31.12.2025 в розмірі 1461 гривня 60 копійок, три відсотки річних в сумі 14 гривень 66 копійок, інфляційні втрати 26 гривня 47 копійок, а всього 1502 (одна тисяча п`ятсот дві) гривні 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (08150, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, Фастівський район, Київська область, код ЄДРПОУ 45385755.

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Т. Н. Скороход