Ухвала суду № 139189379, 18.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 серпня 2026 року Справа № 580/7062/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Глийової В.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Волни С.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача про зміну предмету позову та залучення відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді справа ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

10.08.2026 позивач надіслав до суду заяву про зміну предмету позову в якій доповнив прохальну частину наступним абзацом:

- зобов`язати міністерство фінансів України збільшити бюджетні асигнування ДСА України в сумі 2361816, 00, грн. для забезпечення виконання рішення суду про стягнення невиплаченої суддівської винагороди.

Також, у зв`язку зі зміною предмету позову позивач просить до справи залучити відповідача Міністерство фінансів України.

Заява обґрунтована тим, що враховуючи ту обставину, що протягом 2022 2024 років кошти на виплату позивачу суддівської винагороди повинні були закладатися ДСА України у кошторисах, однак неправомірно не виплачувалися і як наслідок були повернуті до бюджету, ефективним буде зобов`язання Міністерства фінансів України збільшити бюджетні асигнування ДСА України в сумі 2361816, 00, грн. для забезпечення виконання рішення суду

14.08.2026 представник Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області надіслав заперечення щодо заяви позивача в якому зазначає, що зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги в межах спірних правовідносин, які стали підставою для звернення до суду, та не передбачає можливості під виглядом такої зміни заявляти самостійну позовну вимогу до нового відповідача, яка ґрунтується на інших правовідносинах. Первісні позовні вимоги у цій справі стосуються нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за відповідний період та правомірності дій відповідачів щодо її невиплати. Натомість нова вимога про зобов`язання Міністерства фінансів України збільшити бюджетні асигнування Державній судовій адміністрації України стосується вже бюджетних правовідносин, порядку формування, розподілу та перерозподілу бюджетних призначень і передбачає покладення самостійного обов`язку на особу, яка не була відповідачем за первісним позовом. Таким чином, подана заява за своїм змістом виходить за межі зміни предмета первісного позову та фактично містить нову самостійну позовну вимогу до нового відповідача. При цьому позивачем не наведено належного обґрунтування того, яке конкретне рішення, дія чи бездіяльність Міністерства фінансів України порушили його права, не зазначено фактичних обставин звернення до Міністерства фінансів України та прийняття ним будь-якого рішення щодо позивача. Фактично позивач просить наперед визначити спосіб бюджетного забезпечення виконання майбутнього судового рішення, яке на час подання заяви ще не ухвалено, що не є зміною матеріально-правової вимоги в межах первісно заявленого спору. Таким чином, заява від 10.08.2026 не є лише зміною предмета позову в розумінні статті 47 КАС України, а фактично спрямована на пред`явлення додаткової самостійної позовної вимоги до нового відповідача та розширення первісного предмета спору.

15.08.2026 позивач надіслав до суду заперечення на заперечення відповідача в якому вказав, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вирішуючи справу по суті, суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю. Таким чином, способи захисту хоча і зазначені в ч. 1 ст. 5 КАС України, однак не є вичерпними, а можуть бути й іншими, такими, що не суперечать закону та забезпечують реальне й ефективне відновлення порушених прав у публічноправових відносинах. Зазначає, що позивач не обмежений у виборі способу захисту, зокрема тими способами, які визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України.

17.08.2026 представник відповідача Територіального управління державної судової адміністрації України у Черкаській області надіслав до суду заперечення щодо посилання позивача на практику Верховного Суду, оскільки жодна із зазначених постанов не містить правового висновку щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді саме за період проходження ним військової служби. Саме по собі посилання позивача на окремі загальні правові висновки Верховного Суду без урахування фактичних обставин справ, у яких вони сформульовані, не свідчить про їх застосовність до правовідносин у справі № 580/7062/26. Правові висновки Верховного Суду мають застосовуватися у взаємозв`язку з обставинами конкретної справи та нормами права, щодо застосування яких відповідний висновок був сформульований. У зв`язку з викладеним Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області вважає, що посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 400/2031/21, № 360/503/21, № 160/170/20, № 260/3564/22 та № 910/3009/18 є нерелевантними до спірних правовідносин та не підтверджують обґрунтованості заявлених позовних вимог.

В підготовчому засіданні 18.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №210/2289/17, від 30 січня 2020 року у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Враховуючи право позивача, визначене наведеними нормами, відповідність вказаної заяви вимогам статті 47 КАС України, а також дотримання порядку подання відповідної заяви, суд вважає за можливе прийняти заяву про зміну предмета позову до розгляду.

Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням поданої заяви.

Щодо клопотання позивача про залучення відповідача Міністерство фінансів України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Враховуючи предмет спору, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, яка прийнята до розгляду, та подане позивачем клопотання про залучення до участі у справі відповідача, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі відповідача Міністерство фінансів України, оскільки позивач заявляє до останнього вимоги щодо збільшення бюджетних асигнувань ДСА України.

У зв`язку із вищевикладеним, суд висновує про необхідність продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Керуючись ст.ст. 47, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 10.08.2026 (вх. від 11.08.2026 №43472/26) про зміну предмету позову, а саме позовні вимоги:

- зобов`язати міністерство фінансів України збільшити бюджетні асигнування ДСА України в сумі 2361816, 00, грн. для забезпечення виконання рішення суду про стягнення невиплаченої суддівської винагороди.

Залучити Міністерство фінансів України (адреса: вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ЄДРПОУ 00013480 ) до участі у справі 580/7062/26, як відповідача.

Направити Міністерству фінансів України копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Продовжити строк підготовчого провадження у справі №580/7062/26 на 30 днів.

Призначити підготовче засідання на 08 вересня 2026 на 09.30год.

Встановити залученому відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання залученим відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2026.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ