Постанова № 139188773, 27.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2356/26

провадження № 3/361/712/26

27.03.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» березня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю прокурора Мольченко О.О., розглянувши адміністративні справи, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7, частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-,

за вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли справи відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, справа № 361/2356/26 провадження 3/361/712/26, справа № 361/2357/26 провадження 3/361/713/26.

Вивчивши матеріали зазначених вище справ про притягнення до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, суддя вважає за доцільне об`єднати дані справи в одне провадження з метою їх об`єктивного і повного розгляду та присвоїти їм загальний номер справи № 361/2356/26 провадження № 3/361/712/26.

Згідно з протоколом про адміністративне корупційні правопорушення № 4453 від 26.02.2026, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Великодимерської селищної ради, являючись суб?єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушила вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII т вимоги ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли перед винесенням на голосування питання «Про створення Погоджувальної ради Великодимерської селищної ради VIII скликання, затвердження її положення і складу» де серед інших членів Погоджувальної ради була включена і вона особисто, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне корупційне правопорушення № 4454 від 26.02.2026, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Великодимерської селищної ради, являючись суб?єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушила вимоги пункту 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме взявши участь у голосуванні по питанню «Про створення Погоджувальної ради Великодимерської селищної ради VIII скликання, затвердження її положення і складу» де серед інших членів Погоджувальної ради була включена і вона особисто, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала, наголошувала на тому, що вона є головою постійної комісії з регламенту, депутатської етики та запобігання корупції і вважає, що її подальша участь у її роботі обумовлена виключно її статусом депутата, сам по собі факт голосування за своє членство у дорадчому органі не може автоматично свідчити про наявність приватного інтересу, оскільки така діяльність прямо випливає з її представницького мандата. Зазначала, що в протоколі не міститься конкретизація приватного інтересу та не містить доказів впливу на прийняття рішення радою, при голосуванні за створення Погоджувальної ради та свого членства ознак приватного інтересу не вбачала, суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями не існувало і наразі не існує, а тому в неї не було обов`язку повідомляти Національне агентство про конфлікт інтересів.

Прокурор в суді підтримав викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією обставини, просив суд визнати ОСОБА_1 винною у їх вчиненні та призначити їй адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності та прокурора, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління щодо порушення вимог повідомлення про наявність конфлікту інтересів особою, яка є суб`єктом корупційного правопорушення.

Згідно з п. 1 примітки до ст.172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п. 2 примітки до ст.172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст.172-7 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП полягає у вчиненні особою дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів та в неповідомленні про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Отже, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень за таких умов.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року, зі змінами та примітки до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Отже, для доведення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який може потенційно вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально виливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Так, особою, яка притягається до адміністративною відповідальності не спростовується належність до суб`єктів відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією та участь у голосуванні питання «Про створення Погоджувальної ради Великодимерської селищної ради VIII скликання, затвердження її положення і складу» де серед інших членів Погоджувальної ради була включена ця особа.

Так, приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що приватним інтересом особи, яка притягається до відповідальності був особистий інтерес в отриманні додаткових представницьких та організаційних повноважень у складі колегіального органу. Іншої приватної зацікавленості щодо участі в голосуванні та його результатах у протоколах не зазначено.

Судом встановлено, що Погоджувальна ради Великодимерської селищної ради VIII скликання не приймає жодних рішень, які мають юридичне значення, як для громади селища в цілому, так і окремих мешканців. Ця рада створена виключно для оптимізації організаційних процесів. які стосуються функціонування органу місцевого самоврядування. Тому, участь в цій раді не наділяє депутатів, які входять до її складу жодними додатковими представницькими та організаційними повноваженнями у складі колегіального органу. Так, в протоколах про адміністративні правопорушення не конкретизовано, які ж саме додаткові повноваження отримують депутати які є членами погоджувальної ради для того щоб дійти висновку стосовно наявності у них приватного інтересу під час голосування. Отже, участь у голосуванні за створення Погоджувальної ради, затвердження її положення і складу не розширює представницьких та організаційних повноважень депутатів, які голосують за свою участь в Раді та не надає їм переваг над іншими депутатами, а тому суд дійшов висновку про недоведеність існування в особи, яка притягається до відповідальності будь-якого приватного інтересу під час такого голосування, що є обов`язковою та визначальною складовою наявності реального конфлікту інтересів. Так, відсутність приватного інтересу, який впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень у особи, яка приймає такі рішення тягне за собою й відсутність реального конфлікту інтересів у її діяннях.

З наведеного суд вважає, що вчинення ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів за обставин викладених у протоколах про адміністративні правопорушення не доведено доказами зібраними у матеріалах справи. Відтак в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутня об`єктивна сторона інкримінованих правопорушень.

Відповідно до положень статей 7, 254, 279 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше яке на підставах і в порядку, встановлених законом; розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Водночас протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися безспірним, безсумнівним та достатнім доказом, оскільки оцінюються судом разом з іншими доказами у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1,2 статті 172-7 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Керуючись пунктом першим частини першої статті 247, статтею 36, пунктом третім частини першої статті 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення, справу № 361/2356/26 провадження

№ 3/361/712/26, справу № 361/2357/26 провадження № 3/361/713/26 в одне провадження та присвоїти їм загальний номер справи № 361/2356/26 провадження № 3/361/712/26.

Провадження в справі про адміністративні правопорушення за частиною першою статті

172-7, частиною другою статті 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Анікушин