Ухвала суду № 139188696, 24.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14794/26

Провадження № 2-з/357/73/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гординського 60» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

21.08.2026 представник позивача голова правління ОСББ «Гординського 60» Броварник Л.А. звернулася через систему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спільним майном, демонтаж самовільно влаштованих інженерних мереж та усунення наслідків самовільного втручання у спільне майно багатоквартирного будинку.

Одночасно з позовною заявою позивач через систему «Електронний суд» сформував заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом ЗАБОРОНИ державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, а також будь-яким іншим суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: здійснювати державну реєстрацію переходу права власності на квартиру за будь-якими цивільно-правовими договорами, у тому числі договорами купівлі продажу, дарування, міни, довічного утримання (догляду), спадковим договором, внесенням до статутного капіталу юридичної особи чи з будь-яких інших підстав; здійснювати державну реєстрацію поділу квартири, виділу частки, зміни складу співвласників, припинення чи виникнення права спільної власності; здійснювати будь-які інші реєстраційні дії, наслідком яких може стати зміна власника квартири або виникнення у третіх осіб речових прав на неї, якщо такі дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Дана заява мотивована тим, що відповідач вчинив переобладнання, перепланування, підвищення рівня благоустрою, споживчої та ринкової вартості вказаної квартири. За твердженням позивача, власником квартири або особами, які діяли від імені та в інтересах власника, було: самовільно винесено індивідуальний вузол обліку води та ввідний запірний кран квартири АДРЕСА_2 до неопалюваного приміщення загального користування; самовільно прокладено відкритим способом побутову каналізаційну мережу через приміщення під`їзду до загальнобудинкового стояка; виконано наскрізні отвори у конструкціях будинку для прокладання інженерних комунікацій; допущено втручання у несучі конструкції міжповерхового перекриття дерев`яного будинку 1916 року побудови; використано місця загального користування в інтересах квартири АДРЕСА_2 без будь-яких погоджень співвласників та ОСББ.

Усунення наслідків зазначених дій є предметом поданого позову.

Позивачу достеменно відомо, що на момент звернення до суду квартира АДРЕСА_1 готується до відчуження. Власник квартири видав нотаріально посвідчену довіреність на продаж вказаної квартири двом довіреним особам, які фактично здійснювали або керували будівельними роботами, переобладнанням та переплануванням квартири, представлялися мешканцям будинку її власниками, організовували проведення ремонтних робіт, взаємодіяли із сусідами від імені власниці та повідомляли про намір продати квартиру після завершення виконуваних ними робіт. На зовнішньому фасаді будинку зазначеними особами було самовільно розміщено рекламний банер про продаж квартири.

Позивач стверджує, що після відчуження квартири відповідач втратить будь-який юридичний та фактичний зв`язок із нерухомим майном, щодо якого заявлено позовні вимоги, а також можливість самостійно виконати рішення суду про демонтаж самовільно встановлених інженерних мереж, припинення незаконного використання місць загального користування та усунення наслідків самовільного втручання у конструктивні елементи будинку. Новий власник квартири може посилатися на те, що всі оспорювані роботи були виконані попереднім власником ще до набуття ним права власності, а тому саме попередній власник повинен нести відповідальність за їх наслідки. Водночас попередній власник після відчуження квартири вже не матиме правових підстав здійснювати будь-які будівельні роботи, демонтаж або інші дії щодо квартири та пов`язаних із нею інженерних мереж. Наведене дає підстави позивачу вважати, що забезпечення позову необхідне в даній справі.

Враховуючи викладені обставини, представник позивача просить забезпечити позов.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії;.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, а також будь-яким іншим суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 - є ефективним способом захисту прав сторони по справі.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом арешту майна, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння, користування цим майном.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, правову підставу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гординського 60» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, а також будь-яким іншим суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: здійснювати державну реєстрацію переходу права власності на квартиру за будь-якими цивільно-правовими договорами, у тому числі договорами купівлі продажу, дарування, міни, довічного утримання (догляду), спадковим договором, внесенням до статутного капіталу юридичної особи чи з будь-яких інших підстав; здійснювати державну реєстрацію поділу квартири, виділу частки, зміни складу співвласників, припинення чи виникнення права спільної власності; здійснювати будь-які інші реєстраційні дії, наслідком яких може стати зміна власника квартири.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала складена та підписана 24.08.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола