Рішення № 139188096, 24.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11116/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідач протиправно обмежив її максимальним розміром, а з 01.01.2026 зменшив розмір пенсійної виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1778. Крім того, після проведення індексації з 01.03.2026 відповідно до постанови №236 відповідач продовжив виплачувати пенсію з обмеженням максимальним розміром. У зв`язку із цим позивач просить здійснювати виплату пенсії без такого обмеження та виплатити заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на виконання рішення суду пенсію позивача перераховано з 01.02.2023 у розмірі 86 % грошового забезпечення, однак її виплата здійснюється з урахуванням установленого законом максимального розміру. З 01.01.2026 до пенсії правомірно застосовано коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1778, унаслідок чого розмір виплати становить 30261,67 грн. З 01.03.2026 проведено індексацію відповідно до постанови №236, проте виплату продовжено із застосуванням зазначених коефіцієнтів. Відповідач вважає, що діяв на підставі чинного законодавства, а вимога про виплату заборгованості є передчасною.

Також у відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовних вимог за період з 01.02.2023 по день звернення до суду за захистом свого порушеного права без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії.

Отже спірні правовідносини пов`язані з не проведенням перерахунку з вини пенсійного органу та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №560/16448/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2025 №ХС44486 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, з врахуванням виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії виходячи із суми грошового забезпечення. Внаслідок перерахунку нарахований розмір пенсії становив: з 01.02.2023 - 52927,93 грн, з 01.03.2024 - 54427,93 грн, з 01.03.2025 - 55927,93 грн, а з 01.03.2026 - 58522,93 грн. Водночас розмір пенсії до виплати визначено з 01.02.2023 у сумі 26159,91 грн, з 01.03.2023 - 29659,91 грн, з 01.03.2024 - 35362,23 грн, з 01.03.2025 - 36862,23 грн.

З 01.01.2026 відповідач застосував до частини пенсії, яка перевищує 25950,00 грн, коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, у зв`язку із чим загальний розмір пенсійної виплати з 01.01.2026 становив 30261,67 грн.

З 01.03.2026 відповідач провів індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, унаслідок чого нарахований розмір пенсії збільшено до 58522,93 грн. При цьому розмір пенсії до виплати із застосуванням коефіцієнтів, установлених постановою №1778, залишився на рівні 30261,67 грн.

26.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. У відповідь листом від 12.06.2026 відповідач повідомив позивача про розмір нарахованої та належної до виплати пенсії, а також про відсутність підстав для проведення її перерахунку.

Не погоджуючись із обмеженням розміру пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Питання можливості застосування обмеження пенсії осіб, яким пенсія призначена на підставі Закону України №2262-ХІІ було предметом розгляду Конституційного Суду України, а також Верховного Суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду, зокрема, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21.

Як встановлено судом, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №560/16448/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 у розмірі 86 % грошового забезпечення. Внаслідок цього нарахований розмір пенсії з 01.02.2023 становив 52927,93 грн, однак розмір пенсії до виплати визначено у сумі 26159,91 грн із застосуванням обмеження максимальним розміром.

З огляду на те, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, якими було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром, втратили чинність внаслідок їх визнання неконституційними, підстави для обмеження пенсії позивача під час її перерахунку з 01.02.2023 були відсутні. Тому дії відповідача щодо виплати з 01.02.2023 перерахованої пенсії позивача з обмеженням максимальним розміром є протиправними.

Судом також встановлено, що станом на 01.01.2026 розмір пенсії позивача до застосування коефіцієнтів становив 36862,23 грн. Відповідач застосував до частини пенсії, яка перевищувала 25950,00 грн, коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, унаслідок чого розмір пенсійної виплати з 01.01.2026 зменшено до 30261,67 грн.

З 01.03.2026 відповідач провів індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, після якої її нарахований розмір становив 58522,93 грн. Водночас внаслідок подальшого застосування коефіцієнтів, установлених постановою №1778, розмір пенсії до виплати залишився на рівні 30261,67 грн.

03.12.2025 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4695-IX, який набрав чинності 01.01.2026 (далі Закон № 4695-IX).

Статтею 30 Закону № 4695-IX встановлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів статті 30 Закону № 4695-IX Кабінет Міністрів України 30.12.2025 прийняв постанову № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі Постанова № 1778), якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 1778, у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

У Постанові №1778, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій в період воєнного стану, вказано про її прийняття на виконання статті 30 Закону України № 4695-IX від 03.12.2025 «Про Державний бюджет на 2026 рік.»

Водночас, за приписами частини третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзацах 2 та 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначено, що виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Законом №2262-ХІІ і Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

При розгляді такої категорії справ Верховний Суд у постановах від 11.09.2025 у справі №120/1081/25 та від 17.09.2025 у справі №120/1202/25 виснував, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та пунктом 1 Постанови № 1778, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними.

Норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01.01.2026 та на 01.03.2026 відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.

Враховуючи наведені норми права, практику Конституційного Суду України та Верховного Суду суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема, і без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою №1778, а з 01.03.2026 з урахуванням індексації, передбаченої постановою №236, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги позивача про виплату несплаченої частини пенсії суд зазначає, що така вимога є передчасною, оскільки відповідачем ще не проведено перерахунок пенсії без застосування спірних обмежень, а тому остаточний розмір пенсії та належної до виплати різниці не визначений.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, та з 01.03.2026 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк