Ухвала суду № 139187981, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 серпня 2026 року № 520/25483/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тарсасенко І.М., розглянувши заяву судді про самовідвід у справі № 520/25483/26 за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Донецького окружного адміністративного суду, в якому просить: 1) визнати протиправними дій Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмежень, встановлених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року; 2) стягнути з Донецького окружного адміністративного суду на користь судді ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в розмірі 218822,67 грн.

Справі присвоєно номер 520/25483/26.

За наслідком повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Харківського окружного адміністративного суду адміністративна справа № 520/25483/26 розподілена для розгляду судді Тарасенку І.М..

24 серпня 2026 суддею Тарасенком І.М. до відкриття провадження у справі подано заяву про самовідвід шляхом подання письмової заяви, яка обґрунтована наступним.

З метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді стосовно прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також розгляду даної справи, наявні підстави для заявлення самовідводу, оскільки позивач ОСОБА_1 є колегою судді Тарасенка І.М., так як обидва на постійній основі працевлаштовані в одній установі - Донецькому окружному адміністративному суді, який, у свою чергу, у даній справі є відповідачем.

Розглянувши заяву про самовідвід, суддя виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у ст. 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

У розумінні обставин, про які зазначено суддею Тарасенком І.М. у поданій заяві про самовідвід, суд вважає за доцільне вказати, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень.

Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (ст. 2 Кодексу суддівської етики).

Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи (ст. 15 Кодексу суддівської етики).

До того ж, пунктом 2.5 «Бангалорські принципи поведінки суддів», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Для уникнення сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді у даній справі, з метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і відновлення об`єктивного ставлення та довіри до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач у даній справі Кониченко О.М., є колегою судді Тарасенка І.М. за місцем постійної роботи (в Донецькому окружному адміністративному суді), а також, що відповідачем у справі є Донецький окружний адміністративний суд, з метою гарантування розгляду справи неупередженим та незалежним судом, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді Тарасенка І.М. під час розгляду даної справи, існують правові підстави для задоволення заяви судді Тарасенка І.С. про самовідвід.

Отже, підсумовуючи вищевикладене та обставини, наведені в заяві про самовідвід, а також з метою забезпечення неупередженості в розгляді справи № 520/25483/26 та виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що суддю Тарасенка І.М. необхідно відвести до вирішення питання про відкриття провадження у справі за даним позовом.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву судді Тарасенка І.М. про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Тарасенка Ігоря Миколайовича від розгляду справи № 520/25483/26 за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та стягнення коштів.

Передати справу № 520/25483/26 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя Тарасенко І.М.