Рішення № 139187965, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 серпня 2026 року № 520/4646/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до мого, ОСОБА_1 , страхового стажу періоду трудова діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1992 рік у колгоспі ім.Ілліча згідне архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківській області зарахувати до мого, ОСОБА_1 страхового стажу період трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1991 рік у колгоспі ім.Ілліча згідно архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року;

- стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером за віком, в зв`язку з чим, перебуваю на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Пенсія за віком була призначена з 27.06.2022 року.

Отримує пенсію за віком, яку обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.01.2026 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою, якою просив:

Зарахувати до мого страхового стажу період трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1992 рік згідно записів моєї трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 23.07.1981 року.

Листом № 12668-8167/Л-03/8-2000/26 від 27.02.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило:

«В матеріалах електронної пенсійної справи міститься архівна довідка №05- 07/Л-2084 від 19.10.2023р., в якій не зазначене повністю Ваше прізвище ім`я та по батькові і відсутні відомості про встановлений мінімум трудової участі з господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Враховуючи вищезазначене, для вирішення питання зарахування до Вашого страхового стажу періоду роботи у колгоспі необхідно надати уточнюючу довідку повністю зазначеним прізвищам ім`я та по-батькові та з відомостями про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та час роботи за фактичної тривалістю (відпрацьовані трудодні).».

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у ньому.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, в зв`язку з чим, перебуваю на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Пенсія за віком була призначена з 27.06.2022 року.

Отримує пенсію за віком, яку обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.01.2026 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою, якою просив зарахувати до його страхового стажу період трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1992 рік згідно записів моєї трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 23.07.1981 року.

Листом № 12668-8167/Л-03/8-2000/26 від 27.02.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило що в матеріалах електронної пенсійної справи міститься архівна довідка №05-07/Л-2084 від 19.10.2023р., в якій не зазначене повністю Ваше прізвище ім`я та по- батькові і відсутні відомості про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).

Враховуючи вищезазначене, для вирішення питання зарахування до Вашого страхового стажу періоду роботи у колгоспі необхідно надати уточнюючу довідку з повністю зазначеним прізвищам ім`я та по-батькові та з відомостями про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні). Пенсію обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.

Позивач не погодився з рішенням відповідача щодо не зарахування вказаного періоду роботи та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Пунктом першим частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - Закон №1788) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно положень статті 2 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

У відповідності до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка колгоспника на ім`я позивача №34 від 23.07.1981 містить наступні записи:

В записах трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 23.07.1981 у розділі "відомості про роботу" наявні відомості щодо фактично відпрацьованих трудоднів позивачем:

- за 1983 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 23, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1984 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 280, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1985 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 302, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1986 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 301, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1987 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 292, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1988 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 314, встановлений мінімум трудоднів - 280;

- за 1989 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 329, встановлений мінімум трудоднів 280;

- за 1990 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 333, встановлений мінімум трудоднів 280;

- за 1991 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 308, встановлений мінімум трудоднів 280;

- за 1992 рік: кількість відпрацьованих трудоднів - 152, встановлений мінімум трудоднів - 280.

У матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем, під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періоду роботи з 06.11.1983 року по 10.06.1991 рік відповідачем суду не надано, а тому суд вважає, що їх безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на визначені відомості в архівній довідці №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року, оскільки позивач не мав обов`язку щодо її подання для зарахування періодів участі в колгоспі до страхового стажу. Трудова книжка колгоспника всі необхідні відомості для зарахування спірного стажу роботи позивача.

Крім того, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, тому не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до, страхового стажу ОСОБА_1 періоду трудова діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1992 рік у колгоспі ім.Ілліча згідно архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року є протиправною та суд вважає за необхідне зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1991 рік у колгоспі ім.Ілліча згідно архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1992 рік у колгоспі ім.Ілліча згідно архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) період трудової діяльності з 06.11.1983 року по 10.06.1991 рік у колгоспі ім.Ілліча згідно архівної довідки №05-07/Л-2084 від 19.10.2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору в загальному розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.