Ухвала суду № 139187942, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 520/24150/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та позивачу надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 гривень, або надати належні докази скрутного матеріального становища, яке заважає сплатити судового збір, обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із доказами неможливості сплати судового збору.

Представник позивача подала заяву пояснення на виконання вказаної ухвали, в якій зазначила, що до позовної заяви було додано «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу» позивача.

Представник позивача вказує на те, що відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (затвердженого Наказом Мінфіну №747), дана Відомість є єдиним офіційним документом, яким органи ДПС України підтверджують доходи (або їх відсутність) громадян.

У цій Відомості за весь попередній період видно що у позивача не має ніякого доходу.

Оскільки загальний річний дохід дорівнює нулю, то будь-який розмір судового збору математично перевищує 5 відсотків від нуля. Іншої форми «довідки про річний дохід» законодавством України не передбачено.

Крім того, представником позивача вказано, що оскільки матеріальне становище позивача (дохід 0,00 грн) та проживання в зоні окупації підтверджено офіційними документами, у суду відсутні правові підстави пов`язувати наявність послуг адвоката із платоспроможністю самого Клієнта.

Отже, представник позивача просить суд визнати раніше надану Відомість з ДРФО та дані пояснення належними доказами скрутного майнового стану позивача та звільнити позивача від сплати судового збору та прийняти позовну заяву до розгляду у справі № 520/24150/26.

Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005 року).

Отже, представник позивача у якості доказів скрутного становища позивача, яке не дає змоги сплатити судовий збір надала суду лише Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, ігноруючи викладене у ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року, в якій було зазначено, що доказами, які підтверджують майновий стан сторони можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, наявність або відсутність виплат соціальної допомоги, наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів).

Наведеними нормами Закону № 3674-VI установлено чіткий і вичерпний перелік підстав, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан, суд може, звільнити особу, яка звертається до суду, від сплати судового збору або розстрочити чи відстрочити сплату особою судового збору.

Позивач не надала доказів, які б підтверджували, що її майновий стан дозволяє суду відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI звільнити його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, або відстрочити чи розстрочити його сплату.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

За змістом норм статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України обов`язок доведення підстави для звільнення від сплати судового збору (відстрочення або розстрочення сплати судового збору) покладається на особу, яка звертається до суду з відповідним клопотанням.

Таким чином, саме позивач має надати суду докази на підтвердження свого майнового стану та обґрунтувати неможливість (з урахуванням майнового стану) сплатити судовий збір в установленому законом порядку.

Таким чином, належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального становища) на момент звернення до суду з позовною заявою позивачем до суду не надано, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не доведено.

Станом на час прийняття вказаної ухвали, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, позивачем не усунуто.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишеного без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не усунув недоліки адміністративного позову, суд вважає необхідним повернути її позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 241, 243 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Тарасенко І.М.