Ухвала суду № 139187734, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 серпня 2026 року справа № 520/25402/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Головного державного виконавця Курочка Валерія Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у невчиненні необхідних дій щодо фактичного виконання постанови від 28.10.2024 у виконавчому провадженні №60238601 про зняття арешту з усіх рахунків ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити передбачені законом дії для фактичного зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №60238601, зокрема забезпечити направлення постанови від 28.10.2024 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та інших установ, яким були направлені постанови про арешт коштів.;

- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати ОСОБА_1 документальне підтвердження направлення постанови від 28.10.2024 до відповідних банківських установ та її виконання;

- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у невчиненні дій щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 15.12.2020 у виконавчому проваджені №60238601 та невжиття заходів щодо документального оформлення припинення такого арешту;

- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати документальне підтвердження припинення арешту майна, накладеного постановою від 15.12.2020 у виконавчому проваджені №60238601, а у разі відсутності такого підтвердження - вчинити передбачені законом дії щодо зняття зазначеного арешту та його державної реєстрації/скасування відповідних обмежень;

- стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у розмірі 1000000,0 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

Дослідивши подану заяву, суд вказує таке.

За загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Статтею 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачений скорочений строк для звернення до адміністративного суду, а саме: десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця з приводу невчинення необхідних дій щодо фактичного виконання постанови від 28.10.2024 у виконавчому провадженні №60238601.

Згідно доводів позовної заяви позивач не заперечує, що відповідно до ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", а також ст. 287 КАС України, рішення та дії виконавця можуть бути оскаржені до суду протягом 10 днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. Разом з тим, позивач зазначає, що з приводу спірного питання звернувся до відповідача 02.07.2026р. та 07.07.2026р. отримав від останнього відповідь. Крім того, позивач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та з отримання листа від нього, який датований 10.08.2026р., позивач обчислює час, коли дізнався про порушення свого права.

В зв`язку з цим слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Таким чином, суд зазначає, що постанова про зняття арешту з рахунків позивача була винесена 28.10.2024р.. Позивач не вказує, що не був з нею обізнаний, а відтак, виявляючи належну зацікавленість щодо стану своїх справ, позивач протягом 2024 - 2026 років мав можливість вжити заходи щодо захисту своїх прав, порушення яких він вбачає у невиконанні цієї постанови. Поважних причин, які об`єктивно завадили позивачеві це зробити протягом вказаного терміну, він суду не повідомив.

З огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення ч.2 ст.287 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 241, 243, 256, 287 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного державного виконавця Курочка Валерія Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров