Вирок № 139186466, 21.08.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1586/26

Провадження № 1-кп/601/254/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець кримінальне провадження № 12026210000000157, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.04.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, фізичну особу підприємця, не депутата, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,

- обвинуваченого за частиною 2 статті 286 КК України

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

30.03.2026 близько 17 год. 30 хв., водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою Т-03-02 сполученням «Піша-Кременець», в межах с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області у напрямку від центру даного населеного пункту до м. Кременець, не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№ 3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі ПДР), які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, не завдавати матеріальних збитків.

Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3 на дорозі із одностороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, порушуючи вимоги п.п. 2.3 (а), 13.1, 22.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, перед виїздом не перевірив і не забезпечив правильність розміщення та кріплення елементів (частин) транспортного засобу, а під час руху не контролював надійність їх кріплення, щоб запобігти створенню перешкод для руху, відволікся від керування автомобілем «MAN 18.224» та відповідно не обрав безпечної дистанції між іншими учасниками дорожнього руху, зокрема велосипедистом ОСОБА_8 , якого мав об`єктивну можливість завчасно виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

При наближенні до перехрестя автодоріг М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» та Т-03-02 сполученням «Піша-Кременець», водій ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив наїзд передньою частиною відкритого правого борта причепа автомобіля «MAN 18.224» на велосипедиста ОСОБА_8 , який рухався правим краєм проїзної частини дороги у попутному із автомобілем напрямку.

Унаслідок наїзду велосипедист ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, хребта, тулуба з ушкодженнями внутрішніх органів та переломами кісток скелету від яких помер у лікувальному закладі

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 12.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_8 .

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, розкаявся у скоєному та пояснив, що його показання, які він давав на досудовому слідстві є повними, достовірними і такими, що свідчать про повне визнання вини, щире каяття, допомогу та сприяння органам досудового слідства в розкритті вказаного кримінального правопорушення. Просить його суворо не карати та не позбавляти прав керування, оскільки він є підприємцем, який здійснює перевезення, що є єдиним доходом його сім`ї. У нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, дружина та батько, який після інсульту є нерухомий. Потерпілим він добровільно відшкодував спричинену шкоду та не заперечує допомагати у майбутньому. В день ДТП обвинувачений повертався додому після роботи, керуючи зазначеним автомобілем самостійно, оскільки його найманий працівник проходить службу в ЗСУ. Водій автобуса, з яким він розминався показав йому, що у нього відкритий борт. Він зупинився, закрив та поїхав далі. Пізніше йому зателефонували та повідомили, що він вбив людину. Злякавшись, він з`явився до поліції через три дні.

Він також пояснив, що погоджується на скорочену процедуру розгляду кримінальної справи і що всі дані про скоєне кримінальне правопорушення, вірно викладенні в процесуальних документах кримінальної справи.

Потерпіла ОСОБА_5 та представник потерпілих, також ОСОБА_8 ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що зазначені обвинуваченим обставини вони враховують та просять суд не позбавляти волі обвинуваченого, однак наполягають на позбавленні прав керування ОСОБА_3 ..

Враховуючи те, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз"яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнає не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення та вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортним засобом.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, є волонтером, вину визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував спричинену шкоду обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, також суд враховує думку потерпілих та вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 ч. 1 КК України.

На думку суду, призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Міра запобіжного заходу припинена.

По справі проведено судові експертизи, за які з обвинуваченого слід стягнути в користь держави кошти в сумі 53891,25 грн.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 374, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_3 встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 53891 (п`ятдесят три тисячі вісімсот дев`яносто одну) гривню 25 (двадцять п`ять) копійок.

Скасувати арешт на автомобіль марки «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 та велосипед «Україна», що накладений ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 6 квітня 2026 року, повернувши транспортні засоби власникам.

Речові докази:

-одяг та взуття ОСОБА_8 , які поміщені в сейф пакети 1569892, 5569221,5569222 та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області повернути потерпілим, а у разі їх відмови від отримання знищити;

-змиви з керма, ручки перемикання швидкостей та поворотів, водійських дверей, які поміщені в сейф пакет 0045819 та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: