Рішення № 139186372, 24.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9516/25

Провадження № 2/466/2724/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

з участю: представника відповідача Ільків Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

у с т а н о в и в:

14 жовтня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26645,23 грн.; стягнути відповідача сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір, а такої витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом?янська, 2, заборгованість за кредитним договором у розмірі 26645,23 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сорок п`ять гривень 23 копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом?янська, 2, сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн. (дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок).

01 квітня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» поступила заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільків Галини Михайлівни про перегляд заочного рішення у справі №466/9516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року заочне рішення скасовано справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтування позивача.

Відповідно до викладеного у позовній заяві, 09.07.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцентування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі до 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

За доводами позивача, відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 26645,23 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛП ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС набуло статусу кредитора за кредитним договором від 09.07.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 26645,23 грн.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 у встановлений судом строк до суду подано не було.

18 червня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступили додаткові пояснення у справі представника відповідача адвоката Ільків Г. М., у яких зазначає, що ознайомившись з позовними вимогами позивача, вважає такі не обґрунтованими та не законними, оскільки: як вбачається із підстав позову, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 26645,23 грн. Однак, позивач не конкретизує за який період виникла дана заборгованість відповідача перед позивачем, а лише зазначає, що сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.09.2021 року становить 26645,23 грн. Згідно Витягу з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 року Реєстру договорів, права вимоги за якими відступається, та боржників за такими договорами який підписаний АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» вбачається, що за ОСОБА_1 існує загальний залишок заборгованості в розмірі 29670,23 гривень, який складається із: 23098,97 гривень - тіла кредиту; 6571,26 гривень - залишок за штрафними санкціями.

Оскільки позивач уникає конкретизації періоду виниклої заборгованості та нарахування штрафний санкцій, а подана АТ «СЕНС БАНК» виписка з рахунку приватного клієнта ОСОБА_2 №569770-2025/0829 за період з 09.07.2018 року по 20.09.2021 року не підтверджує виниклу заборгованість яку зазначає позивач (в даному розрахунку в графі кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків, залишок становить 0,00 гривень), відтак представник відповідача вважає за доцільне звернути увагу суду на наступні обставини та письмові спростування позовних вимог позивача.

В період з 01.03.2020 року по 26.05.2022 року внаслідок епідеміологічної ситуації в країні спричиненої коронавірусом діяв мораторій на нарахування пені та штрафів. Після 20.09.2021 року відповідач здійснював платежі погашення заборгованості, а саме: 5650 грн., що підтверджується відповідною квитанцію від 20.10.2021 року про погашення кредиту на ім`я кредитодавця «Альфа Банк»; 1010 грн., що підтверджується квитанцією від 24.01.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача; 1010 грн., що підтверджується квитанцією від 02.02.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача; 1005 грн., що підтверджується квитанцією від 28.03.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача. За таких обставин зазначена позивачем сума заборгованості не відповідає дійсним обставинам справи, а відтак лише вводить суд в оману.

Тобто при затребуваній позивачем заборгованості в розмірі 26645,23 грн., та сплаті відповідачем 5650 грн., 1010 грн., 1010 грн., 1005 грн., залишкова сума заборгованості максимум повинна становити 17970,23 грн., а не як зазначено позивачем 26645,23 грн.

Якщо брати до уваги наявний в матеріалах справи Витяг з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 року Реєстру договорів, права вимоги за якими відступається, та боржників за такими договорами який підписаний АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» вбачається, що залишкова сума тіла кредиту станом на 20.09.2021 року становить 23098,97 гривень. А відтак врахувавши погашення заборгованості в розмірі 5650 грн., 1010 грн., 1010 грн., 1005 грн., залишкова сума заборгованості максимум повинна становити 14423,97 грн., а не як зазначено позивачем 26645,23 грн.

Представник відповідача стверджує, що долучений позивачем розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.09.2025 року, який складений ТзОВ ФК «Еліт Фінанс» не заслуговує на увагу, оскільки такий суперечить офіційній виписці з рахунку ОСОБА_1 , виданий АТ «Сенс Банк» за період з 09.07.2018 року по 20.09.2021 року.

Враховуючи вищеописані заперечення, сторона відповідача вважає, що позивач не обґрунтував та документально не підтвердив свої позовні вимоги, а відтак у задоволенні таких просить відмовити.

30 червня 2026 на адресу суду поступили заперечення на пояснення на позовну заяву представника позивача директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» Наваренка В. Г., у яких зазначає, що ознайомившись із поясненнями відповідача, керуючись своїми правами, передбаченими ст. 43 ЦІК України, вважає, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Представник позивача вказує, що надані ним виписки по рахунку є доказами видачі кредиту та доказами наявності заборгованості відповідача у розумінні вищевказаних вимог законодавства. Якщо здійснити арифметичний розрахунок всім сум згідно даної виписки та призначення платежу, то сума боргу відповідача буде дорівнювати позовним вимогам. Отже, заборгованість відповідача підтверджується у сукупності умовами кредитного договору, виписками по рахунку та розрахунком заборгованості, який зроблено на підставі даних документів.

Тому, представник позивача просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» задовольнити у повному обсязі.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом?янська, 2, заборгованість за кредитним договором у розмірі 26645,23 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сорок п`ять гривень 23 копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом?янська, 2, сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн. (дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок).

01 квітня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» поступила заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільків Галини Михайлівни про перегляд заочного рішення у справі №466/9516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2026 року заочне рішення скасовано справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» Плачинда К. О. у судове засідання не з`явився, 17.08.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» подав заяву, у якій просив справу проводити без участі представника ТОВ «Еліт Фінанс», позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Ільків Г. М. заперечила щодо позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступне.

09.07.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцентування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі до 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Згідно виписки по рахунку за кредитною карткою відповідача, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛП ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС набуло статусу кредитора за кредитним договором від 09.07.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем ОСОБА_1 станом на 20.09.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 26645,23 грн.

З наданих представником відповідача копій квитанцій встановлено, що відповідач ОСОБА_1 після 20.09.2021 року здійснював платежі погашення заборгованості, а саме: 5650 грн., що підтверджується відповідною квитанцію від 20.10.2021 року про погашення кредиту на ім`я кредитодавця «Альфа Банк»; 1010 грн., що підтверджується квитанцією від 24.01.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача; 1010 грн., що підтверджується квитанцією від 02.02.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача; 1005 грн., що підтверджується квитанцією від 28.03.2022 року про погашення кредиту на ім`я позивача.

Тобто при заявленій позивачем заборгованості в розмірі 26645,23 грн., та сплаті відповідачем 5650 грн., 1010 грн., 1010 грн., 1005 грн., залишкова сума заборгованості становить 17970,23 грн.

Надані відповідачем докази здійснення платежів погашення заборгованості позивачем не спростовані. Будь-яких заперечень щодо долучених копій квитанцій позивач під час розгляду справи не подав.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Згідно ст.ст.526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за Кредитним договором у сумі 17970,23 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 17970,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю. Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 грн.

У поданих до суду письмових додаткових поясненнях представник відповідача адвокат Ільків Г. М. зазначила, що відповідач повністю заперечує вимогу позивача про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 9200 грн. Вказала, що, як вбачається із позовної заяви позивача, останній зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 2000 грн. послуг адвоката за одну годину затраченого ним часу. На час подачі позову, попри сплачену адвокату суму, позивач не конкретизував суму понесених витрат за отримання правничої допомоги. Крім цього, як вбачається із Договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року в останньому не конкретизується дана справи, а даний договір носить загальний характер. Відтак квитанція від 10.06.2025 року про оплату правничої допомоги в розмірі 9200 грн., згідно договору №03-07/24 від 03.07.2024 року не може підтверджувати надання правничої допомоги саме у даній справі. Як вбачається із позовної заяви позивача, остання складена та підписана позивачем 02.10.2025 року без участі представника. За таких обставин Акт виконаних робіт від 02.06.2025 року, зокрема пункт підготовка позовної заяви (подання позовної заяви) не має жодної юридичної сили у даній справі при наявності вищезазначених обставин. Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно вимог ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Право на її закріплене положеннями ст.59 Конституції України. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абз.2 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз.3, 4, 5 п.п.3.1, абз.1 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Норми законодавства передбачають такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

В обґрунтування заявленої суми на надання професійної правової допомоги представником позивача надано Договір № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року та платіжну інструкцією №2696 від 10 червня 2025 року на суму 9200,00 грн.

При вирішенні стягнення витрат на професійну правову допомогу суд приходить до висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг з правничої допомоги адвоката у цій справі не є значним, визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та таким, що не відповідає складності справи та (або) значенню справи для сторони, в тому підлягає зменшенню, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді.

З огляду на викладене, враховуючи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, в силу дії ч. 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача виглядає наступним чином: 17970,23 х 3028,00 : 26645,23 = 2042,16 грн.

З огляду на викладене та відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2042,16 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, заборгованість за кредитним договором у розмірі 17970,23 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 23 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ІКЮО: 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, сплачений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2042,16 грн. (дві тисячі сорок дві гривнi 16 копійок), а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

В решті вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», ІКЮО: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 24.08.2026 року.

Суддя П. Т. Едер