Рішення № 139186324, 24.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2606/26

Провадження 2/465/3349/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24.08.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі ТОВ «ФК «ПОЗИКА») в особі представника Міньковської А. В. звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94151440 від 20.09.2021 у розмірі 14910,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.09.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (далі ТОВ «ФК «ІРБІС») та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 94151440 від 20.09.2021 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІРБІС» надало позичальнику кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 4200,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ІРБІС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «ФК «ІРБІС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 14910,00 грн, яка складається з: 4200,00 грн сума заборгованості за кредитом; 10710,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав. Після відступлення прав вимоги за цим договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 14910,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу розміром 5 500,00 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала суду від 17.04.2026 про відкриття провадження у справі була направлено відповідачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві, та поштове відправлення повернулося до суду 09.07.2026 з відміткою «адресат відсутній».

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачем в було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № 94151440, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4200,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом. Строк договору встановлено до 19.12.2021.

Також, згідно з Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту від 20.09.2021 відповідач ознайомився з графіком платежів за договором. Разом з цим, відповідач погодився із договором про надання фінансового кредиту, який підписав одноразовим ідентифікатором 805408, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 .

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 3152_251023173338 від 23.10.2025, 20.09.2021 о 19:08:30 на платіжну картку НОМЕР_1 , було зараховано 4200,00 грн.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, випливає, що відповідач протягом періоду з 20.09.2021 по 01.05.2022 користувався кредитним лімітом, після чого припинив сплачувати кредит та відсотки, внаслідок чого станом на 01.05.2022 утворилась заборгованість у розмірі 14910,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та позивачем укладено Договір факторингу № 01092025/01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Згідно з п. 2.1 Договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимоги по Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 94151440 від 20.09.2021 на загальну суму 14910,00 грн.

Відповідно до витягу із додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 14910,00 грн. яка складається з: 4200,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 10710,00 грн сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано копію акту приймання передачі реєстру прав вимог від 01.09.2025.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором від 20.09.2021, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості розміром 14910,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що 02 січня 2026 року між ТОВ «ФК «Позика» в особі директора Міньковської А.В. та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги №39493634/03.

Відповідно до акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року , вбачається, що ФОП ОСОБА_3 було надано позивачу ТОВ ФК «Позика» послуги з правничої допомоги по даній цивільній справі, а саме: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин; правовий аналіз обставин спірних правових відносин та надання правових рекомендацій; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи; формування додатків до позовної заяви на загальну суму 5500 грн.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

При цьому, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходив також з того, що ФОП ОСОБА_3 неодноразово надавала правову допомогу позивачу ТОВ «ФК «Позика» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому суд вважає, вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що підлягають зменшенню, зокрема в частині витрат, на письмову консультацію щодо спірних правовідносин та правовий аналіз обставин спірних правовідносин загальною вартістю 2000 ( дві тисячі) грн.

Таким чином, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 3500,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 94151440 від 20 вересня 2021 року у сумі 14910 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПОЗИКА», ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Мартьянова С.М.