Вирок № 139186033, 24.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1465/26

Провадження №1-кп/439/218/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026140000000419 від 05 травня 2026 року за обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Броди Львівської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, такого що не працює, особа з інвалідністю ІІІ групи, що має на утриманні одну малолітню дитину та одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої

та цивільного позивача адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_8

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, а також залишив потерпілого в небезпеці, за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 05 травня 2026 року, близько 06:04 год, керуючи автомобілем марки «AudiA6», р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Івана Ваховського (Конюшківська), поблизу АЗС «БН», що у м. Броди по вул. Івана Ваховського (Конюшківська), 62,грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5, Розділу 2 п. 2.3 б), п. 2.3 д) п. 2.9 а), Розділу 12 п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він будучи у стані алкогольного сп`яніння та керуючи технічно справним транспортним засобом, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості у межах населеного пункту, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху не урахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та при входженні в правостороннє заокруглення, втратив керованість над автомобілем, що призвело до виїзду на зустрічну смугу руху з подальшим виїздом на ліве по напрямку свого руху узбіччя, де відбулось зіткнення із велосипедом марки «Diadem» під керуванням велосипедиста ОСОБА_9 , який у цей час рухався у зустрічному напрямку по правому краю дороги та перед моментом зіткнення виїхав на праве узбіччя та зупинився.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження які, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходяться у причинно-наслідковому зв?язку зі смертю.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_9 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Також, ОСОБА_3 , 05.05.2026, близько 06:04 години, керуючи автомобілем марки «AudiA6» р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Івана Ваховського (Конюшківська), поблизу АЗС «БН», що у м. Броди по вул. Івана Ваховського (Конюшківська), 62, при входженні в правостороннє заокруглення, втратив керованість над автомобілем, що призвело до виїзду на зустрічну смугу руху, а в подальшому і на ліве узбіччя по напрямку свого руху, де відбулось зіткнення із велосипедом марки «Diadem» під керуванням велосипедиста ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження від яких він помер, та в порушення вимог Розділу 2 п 2.10 а) «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди», б) «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил», г) «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я»,д) «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських» Правил дорожнього руху, завідомо покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, поставивши потерпілого в небезпечний для життя стан, та залишивши останнього, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, без допомоги.

Таким чином, ОСОБА_3 завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження в наслідок іншого безпорадного стану, яку він сам поставив в небезпечний для життя стан, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.

Ці фактичні обставини ніким не заперечувалися й підтверджуються показаннями самого обвинуваченого, який свою вину визнав повністю за обставинами, наведеними в обвинувальному акті та повідомив суду, що 05.05.2026 приблизно о 06:04 год він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вживав алкоголь пізно ввечері, рухався автомобілем «Aud iA6» р.н. НОМЕР_1 , по вул. Конюшківська у м. Броди, входив у заокруглення дороги, втратив керування автомобілем та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з велосипедистом. Оскільки він перебував у стані тривожності він не зупинився, а продовжив рух своїм транспортним засобом.

Обвинувачений наголосив на своєму щирому каятті та зазначив, що протягом усього процесу займав визнавальну позицію, активно сприяв розслідуванню обставин дорожньо-транспортної пригоди, пред`явлений цивільний позов визнає, відшкодував частково потерпілій і цивільному позивачеві шкоду. Обвинувачений просив пробачення у потерпілої за свої дії, свої дії засуджує.

Потерпіла ОСОБА_6 , вказала, що їй частково відшкодована моральна шкода, з обвинуваченим вона примирилася, просила обвинуваченого суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом, за згодою усіх учасників процесу, визнано недоцільним дослідження доказів щодо зазначених вище обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та для них роз`яснено наслідки про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки ОСОБА_3 , як особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Також, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки ОСОБА_3 завідомо залишив без допомоги потерпілого, який внаслідок вчиненої ДТП перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у якому перебував в результаті дій обвинуваченого, оскільки останній сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись положеннями закону, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є: за ч. 3 ст. 286-1 КК України - тяжким злочином, за ч. 1 ст. 135 КК України - нетяжким злочином.

Вивчаючи дані про особу ОСОБА_3 , суд встановив, що останній раніше не судимий, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, та одну неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно. Згідно з наданими медичними документами, ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд врахував загальний стан здоров`я, а саме те, що ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілій і цивільному позивачу.

Надаючи оцінку доводам обвинуваченого, захисника щодо ознак щирого каяття, суд зазначає наступне. Щире каяття є внутрішнім психічним станом особи, який проявляється у суворому осуді своєї поведінки та намаганні мінімізувати наслідки вчиненого. У судовому засіданні ОСОБА_3 не лише формально визнав вину, надав свідчення, які повністю узгоджуються з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, а й усвідомив невідворотні наслідки своєї поведінки, висловив засудження своїх дій, проявив щирі співчуття потерпілій.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений вжив реальних заходів для часткового добровільного відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 135 КК України, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи конкретний вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із того, що воно має бути не лише карою за вчинене, а й передусім засобом виправлення та стримування від нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд доходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити основне покарання за ч. 3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Призначаючи основне покарання за ч.3 ст. 286-1 КК України у мінімальній межі санкції цієї статті зумовлено тим, що обвинувачений на переконання суду, щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував завдану шкоду. Окрім цього, суд врахував позицію потерпілої, яка просила суд суворо не карати ОСОБА_3 .

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Призначене додаткове покарання є необхідним заходом безпеки за вчиненні обвинуваченим порушення Правил дорожнього руху, а отже особа має бути на тривалий час ізольована від можливості керування механічними транспортними засобами. Призначаючи обвинуваченому додаткове покарання у мінімальній межі додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, суд бере до уваги стан здоров`я обвинуваченого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Призначення покарання є проявом судової дискреції та є індивідуальним з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд врахував характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх наслідки, а саме тещо обвинувачений допустив грубе порушення правил дорожнього руху знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, тому дійшов висновку, що підстави длядля застосування статті 69 КК України, як того просив захисник, відсутні.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. При цьому суд враховує, що обвинувачений фактично затриманий уповноваженими службовими особами 05.05.2026.

Враховуючи наведене, строк відбуття основного покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання 05.05.2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Враховуючи наведене, строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з дня відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили залишити утримання під вартою.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_6 та цивільним позивачем ОСОБА_10 заявлено цивільний позов, у якому вони просили, з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 225 000,00 грн, на користь ОСОБА_11 - 225 000,00 грн моральної шкоди завданої смертю батька ОСОБА_9 .

У судовому засіданні обвинувачений позов визнав.

Щодо заявленого цивільного позову суд дійшов таких висновків.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно змісту ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Оскільки ОСОБА_3 керував автомобілем марки «AudiA6» р.н. НОМЕР_1 , він,як володілець джерела підвищеної небезпеки, несе відповідальність за наслідки його експлуатації.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому, згідно зі ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Суд вважає доведеним факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 та цивільному позивачеві ОСОБА_11 душевних страждань внаслідок смерті їхнього батька, враховуючи характер та обставини скоєння правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, обставини, при яких така шкода заподіяна, поведінку самого обвинуваченого по відношенню до потерпілих.

Суд вважає, що заявлені суми, а саме моральна шкода на користь ОСОБА_6 225 000,00 грн, та моральна шкода на користь ОСОБА_11 - 225 000,00 грн є цілком обґрунтованою та відповідає критерію розумності та співмірності. Отже, цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає до задоволення повністю.

Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.05.2026 на :

-уламки пластику від транспортного засобу та номерний знак;

-велосипед марки «Diadem», який на праві власності належить: ОСОБА_9 ;

-автомобіль марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_1 , який належить БО «БФ «Горгоші», що зареєстрований за адресою: вул. Татарська, 21/65, м.Київ скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-уламки пластику від транспортного засобу та номерний знак повернути власнику;

-велосипед марки «Diadem» повернути потерпілій;

-автомобіль марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_1 , який належить БО «БФ «Горгоші», що зареєстрований за адресою: вул. Татарська, 21/65, м.Київ повернути власнику.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в загальній сумі 35168 (тридцять п`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 к., а саме відповідно до:

- Довідки про витрати на проведення експертизи №СЕ-19\114-26\11838-ІТ від 20.05.2026, проведеної Львівським науково-дослідним експертно криміналістичним центром в сумі 4813,60 грн,

- Довідки про витрати на проведення експертизи №СЕ-19\114-26\11839-ІТ від 20.05.2026, проведеної Львівським науково-дослідним експертно криміналістичним центром в сумі 4813,60 грн,

-Довідки про витрати на проведення експертизи №СЕ-19\114-26\11846-ІТ від 25.05.206, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз в сумі 7220,40 грн.,

- Акта № 2 здачі приймання повідомлення про неможливість подання висновку №2206-Е від 11.06.2026 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз в сумі 18320,40 грн.

Керуючись ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1 , ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.

- за ч.3 ст.286-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років;

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання, а саме з 05.05.2026.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортнимизасобами обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_10 до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання:АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) 225 000 (двісті двадцять п`ять тисяч) грн 00 к. моральної шкоди, на користь ОСОБА_10 ( НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) 225 000 (двісті двадцять п`ять тисяч) грн 00 к. моральної шкоди.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 06.05.2026 на: уламки пластику від транспортного засобу та номерний знак;велосипед марки «Diadem», який на праві власності належить: ОСОБА_9 ; автомобіль марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_1 , який належить БО «БФ «Горгоші», що зареєстрований за адресою: вул. Татарська, 21/65, м.Київ.

Речові докази:

-уламки пластику від транспортного засобу та номерний знак повернути власнику;

-велосипед марки «Diadem» - повернути потерпілій;

-автомобіль марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_1 , який належить БО «БФ «Горгоші», що зареєстрований за адресою: вул. Татарська, 21/65, м.Київ повернути власнику.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави вартість проведених витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в загальній сумі 35 168 (тридцять п`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 к.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1