Ухвала суду № 139185857, 22.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.08.2026

Справа № 334/8315/26

Провадження № 1-кс/334/2186/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2026 року Дніпровського районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Дніпровського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026082050001562 від 19.08.2026, за ознаками злочину, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , в званні «солдат», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,-

- 20.05.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 7 місяців позбавленням волі.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2026 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

В клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 , підозрюється

у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

18.08.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №5, розташованому по вулиці Щасливій в м. Запоріжжя, побачив потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилася за вказаною адресою біля банкомату АТ «Ощадбанк», та намагалася зняти грошові кошти в сумі 10 000 гривень зі своєї банківської карти «Ощадбанк»

№ НОМЕР_3 .

Далі ОСОБА_4 підійшов до потерпілої ОСОБА_7 та запропонував їй надати допомогу у знятті грошових коштів з банкомату, на що остання погодилася.

Після введення потерпілою ОСОБА_7 відповідних комбінацій на банкоматі АТ «Ощадбанк» з метою зняття готівки зі своєї банківської карти, банкомат видав грошові кошти у сумі 10 000 гривень, та у ОСОБА_4 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Так, 18.08.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи біля будинку №5, розташованого по вулиці Щасливій в м. Запоріжжя, вихопив з банкомату АТ «Ощадбанк» грошові кошти ОСОБА_7 в сумі 10 000 гривень та незважаючи на вимогу потерпілої зупинитися та повернути грошові кошти, побіг у невідомому напрямку, чим незаконно відкрито заволодів ними.

У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10 000 гривень.

Провина підозрюваного ОСОБА_4 та обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 19.08.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану. 19.06.2026 ОСОБА_9 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , в званні «солдат», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,-

- 20.05.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 7 місяців позбавленням волі.

21.08.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 11 годині 50 хвилин.

21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний, усвідомлюючи, що його дії були викриті потерпілою, не припинив свої протиправні дії, та залишив місце вчинення злочину разом із викраденими грошовими коштами, намагаючись уникнути відповідальності за скоєне. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності та грабежі, а також засуджений 20.05.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 7 місяців позбавленням волі. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також наявність вагомих доказів його причетності до вчинення злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 відома особа потерпіла, яка безпосередньо спостерігала за обставинами вчинення кримінального правопорушення та надала показання, що викривають його у вчиненні злочину. Перебуваючи на волі, підозрюваний може вступити з потерпілою та свідками у позапроцесуальний контакт, схиляти їх до зміни показань, відмови від їх надання або надання показань на свою користь. При цьому показання потерпілої та свідків мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення винуватості підозрюваного. Враховуючи попередні судимості ОСОБА_4 , у тому числі за злочини, пов`язані із застосуванням насильства та грабежі, існують достатні підстави вважати, що його перебування на волі може створювати для потерпілого та свідків обґрунтовані побоювання щодо власної безпеки, що може негативно вплинути на повноту та об`єктивність їх показань.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема за крадіжки та грабежі, однак належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став. Після направлення для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , 23.03.2024 ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину та 19.08.2026 знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності за ч. 4 ст. 186 КК України. Вказані обставини свідчать про стійку злочинну спрямованість його поведінки, відсутність належних соціальних стримуючих факторів, нехтування вимогами закону та наявність реальної ймовірності вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі перебування на волі.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

- до теперішнього часу на адресу органу досудового розслідування не надходили клопотання від осіб, які б могли стати поручителями підозрюваного ОСОБА_4 , що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України.

- підозрюваний ОСОБА_4 не має достатнього джерела доходу, що вказує на неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого

п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Прокурор просить задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених 177 КПК України, для застосування найсуворішого запобіжного заходу, просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора та захисника, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 18.08.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №5, розташованому по вулиці Щасливій в м. Запоріжжя, побачив потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилася за вказаною адресою біля банкомату АТ «Ощадбанк», та намагалася зняти грошові кошти в сумі 10 000 гривень зі своєї банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_3 .

Далі ОСОБА_4 підійшов до потерпілої ОСОБА_7 та запропонував їй надати допомогу у знятті грошових коштів з банкомату, на що остання погодилася.

Після введення потерпілою ОСОБА_7 відповідних комбінацій на банкоматі АТ «Ощадбанк» з метою зняття готівки зі своєї банківської карти, банкомат видав грошові кошти у сумі 10 000 гривень, та у ОСОБА_4 раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Так, 18.08.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи біля будинку №5, розташованого по вулиці Щасливій в м. Запоріжжя, вихопив з банкомату АТ «Ощадбанк» грошові кошти ОСОБА_7 в сумі 10 000 гривень та незважаючи на вимогу потерпілої зупинитися та повернути грошові кошти, побіг у невідомому напрямку, чим незаконно відкрито заволодів ними.

У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10 000 гривень.

21.08.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 11 годині 50 хвилин.

21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, зокрема це: протоколом огляду місця події від 19.08.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, підозрюваний може переховуватись органів досудового розслідування та суду у подальшому.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 74 рішення у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.

Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, оскільки дійсно підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілу, будучи повідомленим про місце її проживання.

Разом з тим, також доведений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії проти власності, офіційного джерела доходу не має, раніше судимий, у тому числі, за кримінальні правопорушення проти власності. Припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів.

З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 199 680,00 грн.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026082050001562 від 19.08.2026, за ознаками злочину, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 діб по 11 годину 50 хвилин 19 жовтня 2026 року, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12026082050001562 від 19.08.2026.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_4 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 199 680 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_4 у провадженні № 1-кс/334/2186/26 (справа № 334/8315/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Оголошення повного тексту ухвали 24 серпня 2026 року о 14 год. 00 хв.

Сдідчий суддя: ОСОБА_1