Рішення № 139185285, 24.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14253/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, 6) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 травня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, 6), в якій позивач просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 13.03.2026 р. (п.20 протоколу №21/в), оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області у бою за нашу Батьківщину;

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області, одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 судові витрати, в тому числі судовий збір, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2663,00 (дві тисячі шістсот шістдесят три) грн, за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою від 21 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є рідним сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Позивач зазначив, що 28.07.2025 ним було подано документи для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством України у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби. До заяви було долучено необхідні документи.

Однак, рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (п.20 протоколу №21/в від 13.03.2026 р.) ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні та виплаті ОГД з підстав нібито наявності ознак правопорушення з боку загиблого військовослужбовця.

Позивач вважає таке рішення протиправним, з таких підстав.

Як зазначив у позовній заяві позивач, його батько загинув, виконуючи бойове завдання.

Із пояснень свідка, солдата ОСОБА_4 , який виконував бойове завдання разом з загиблим ОСОБА_2 , можна встановити той факт, що під час обслуговування радіоапаратури, за маршрутом, по ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вели вогонь із ствольної артилерії.

Обставин та фактів, які б свідчили про ухилення від військової служби (дезертирство, добровільна здача в полон) старшим сержантом ОСОБА_2 , - не встановлено.

12.02.2025 р. було видано Лікарське свідоцтво про смерть №278не/312л ОСОБА_2 , та на цій підставі, видано 12.03.2025 року Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Серія НОМЕР_2 ).

06.06.2025 року складено Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0606-1115-0796-7 18 регіональної ВЛК (м. Одеса), яким постановлено, що «травма старшого сержанта ОСОБА_2 , 1972 р.н., «Вибухова травма» (01.02.2024 р.) яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.».

Позивач звертає увагу, що за змістом пунктів 1,2,3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбаченою, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно з статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 -3 пункту 4 Порядку №975 про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, належать:

діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач зазначає, що для встановлення протиправності відмови Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, адвокат позивача, ОСОБА_5 подала адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації стосовно вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення старшим сержантом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

10.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь, що ОСОБА_2 не перебуває в статусі особи, що вчинила кримінальне чи адміністративне правопорушення.

05.05.2026 року до Офісу Генерального прокурора України направлено адвокатський запит чи зверталися уповноважені особи ВЧ НОМЕР_3 із заявою про вчинення кримінального правопорушення старшим сержантом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 (який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

08.05.2026 року надано відповідь з Офісу Генерального прокурора України на запит, в якому зазначено, що за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності - відсутні.

28.04.2026 року у відповідь на адвокатський запит стосовно звернення уповноважених осіб ВЧ НОМЕР_3 із заявою про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення старшим сержантом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надано відповідь, що вказаних заяв не подавалось.

Таким чином, позивач вважає, що обставини викладені у оскаржуваному рішенні, не підтверджені належними та допустимим доказами та з наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 15 червня 2026 року від відповідача надійшов відзив, в якому просить поновити строк на подання відзиву та відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що 13.03.2026 року Комісія Міністерства оборони України приняла рішення№21/в про відмову у виплаті одноразової грошової відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975, сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від I 2.03.2025 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.09.2025 № 321/КЦ/12994.

В обґрунтуванні зазначеного рішення комісія зазначила, що у витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 21.03.2025 року №82, старший сержант ОСОБА_2 , загинув внаслідок інших комбінаційних розтрощень, які включають декілька ділянок тіла. Смерть пов`язана з власною необережністю при поводженні з вибухонебезпечними предметами під час перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та пов`язана з захистом Батьківщини.

Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів ix сімей" призначення i виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком, зокрема, вчинення ним кримінального a6o адміністративного правопорушення.

Оскільки, в поданих на розгляд документах наявні ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача зазначає, що вказані правові підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги є законними та обґрунтованими та відповідають приписам ст. 16-4 Закону, якою передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення.

При цьому, представник відповідача звертає увагу, що згідно з приписів статті 414 Кримінального кодексу України, порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля, карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого, карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Також згідно з статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами тягне за собою накладення штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Тому представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

До суду 16 червня 2026 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 , НОМЕР_6 окремої аеромобільної бригади, дешифрувальник відділення обробки інформації взводу технічних засобів розвідки розвідувальної роти, в звані «старший сержант».

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.04.2023 року № 119 сержанта ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 25 квітня 2023 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.02.2024 року № 32 старшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що 01 лютого 2024 року загинув внаслідок власної необрежності при поводженні з вибухо-небезпечними предметами, вибув та вилучений зі складу сил та засобів, що бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, зняти з продовольчого забезпечення зі сніданку з 01 лютого 2024 року.

Судом досліджено бланки отримання пояснень від 01.02.2024 року, відібрані у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Також судом досліджено витяг із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 від 07.02.2024 року за 01.02.2024 року, відповідно до якого втрати безповоротні - дешифрувальник відділення обробки інформації взводу технічних засобів розвідки розвідувальної роти, в звані «старший сержант» ОСОБА_2 (загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09.45 під час переміщення в р-ні посту внаслідок нехтування заходами особистої безпеки під час поводження з вибухонебезпечними предметами, в/сл загинув внаслідок підриву знайденого артилерійського снаряду).

Суд встановив, що наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 08.02.2024 року № 343 призначено комісію для проведення спеціального розслідування за фактом зникнення безвісті старшого сержанта ОСОБА_2 за рапортом 01.02.2024 року командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_3 № 4484 про отримання поранення несумісним з життям 01.02.2024 старшого сержанта ОСОБА_2 в результаті власної необрежності при поводженні з вибухо-небезпечними предметами.

Згідно з Акту проведення спеціального розслідування, встановлено, що близько 09:30 під час прямування за маршрутом обслуговування радіоапаратури, ОСОБА_2 , ймовірно задівши вибухонебезпечний предмет, та, як наслідок, вибуху від невідомого вибухового пристрою невстановленого зразка, отримав поранення несумісне з життям.

Відповідно до п. 7.2. Акту проведення спеціального розслідування старшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що 01.02.2024 під час переміщення по місцевості обслуговування радіоапаратури з власної необережності отримав поранення несумісне з життям та вважається зниклим безвісті.

Суд встановив, що 12.02.2025 р. було видано Лікарське свідоцтво про смерть №278не/312л ОСОБА_2 , також видана довідка від 27.02.2025 року про причину смерті: інші комбінації розтрощення, які включають декілька ділянок тіла, вибухова травма, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та осколків.

На підставі Лікарського свідоцтва про смерть №278не/312л видано 12.03.2025 року Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Серія НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з наказу командира НОМЕР_6 окремої аеромобільної бригади від 21 березня 2025 року № 80-РС виключено зі списків особового складу у зв`язку зі смертю (з загибеллю) старшого сержанта ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 21.03.2025 року № 82 старшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок інших комбінаційних розтрощень, які включають декілька ділянок тіла, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими, вважати таким, що виключений зі списків особового складу частини з 05 листопада 2024 року. Смерть пов`язана з власною необережністю при поводженні з вибухонебезпечними предметами під час перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та пов`язана з захистом Батьківщини.

Також матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2025 року складено Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0606-1115-0796-7 НОМЕР_7 регіональної ВЛК (м. Одеса), яким постановлено, що «травма старшого сержанта ОСОБА_2 , 1972 р.н., «Вибухова травма» (01.02.2024 р.) яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.»

Позивач - ОСОБА_1 є рідним сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8 .

Відповідно до доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД через загибель старшого сержанта ОСОБА_2 : донька ОСОБА_8 - має право, ОСОБА_1 - має право.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.07.2025 року через ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 подав документи для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством України у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.

До заяви було долучено:

Доповідь щодо встановлення осіб

Заява про виплату ОГД

Згода на обробку персональних даних

Копія свідоцтва про народження

Копія паспорта та коду

Витяг з Реєстру про відсутність судимості

Копія свідоцтва про смерть батька військовослужбовця

Копія сповіщення

Копія свідоцтва про смерть

Копія лікарського свідоцтва про смерть

Копія довідки про причини смерті

Копія протоколу засідання штатної ВЛК

Копія грошового атестата та довідки про додаткові види ГЗ

Копія витягу з наказу від 21.03.2025 № 80-РС

Копія витягу з наказу від 21.03.2025 № 82

Копія акту проведення службового розслідування

Копія листа до в/ч НОМЕР_9

Копія витягів з ДРАЦС

Довідка з реквізитами.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (п.20 протоколу №21/в від 13.03.2026 р.) ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні та виплаті ОГД з підстав наявності ознак правопорушення з боку загиблого військовослужбовця.

Листом Міністерства оборони України від 07 квітня 2026 року № 3273 позивача було повідомлено про ухвалене рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Додатково судом встановлено, що на адвокатський запит представника позивача, 10.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь, що ОСОБА_2 не перебуває в статусі особи, що вчинила кримінальне чи адміністративне правопорушення.

Також на адвокатський запит представника позивача 08.05.2026 року надано відповідь з Офісу Генерального прокурора України, в якому зазначено, що за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності - відсутні.

28.04.2026 року у відповідь на адвокатський запит стосовно звернення уповноважених осіб ВЧ НОМЕР_3 із заявою про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення старшим сержантом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надано відповідь, що вказаних заяв не подавалось.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 26.07.2025 року № 4549 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої ОСОБА_1 , загиблий (померлий) старший сержант ОСОБА_2 дійсно в період з 27.04.2023 по 13.10.2023, з 26.10.2023 по 31.01.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади, н.п. Сіверськ Сіверської територіальної громади Донецької області.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ст. 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України від 20.12.1991 №2011-XI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з п. 1 ст. 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України. (п. 3 ст. 16 Закону №2011-XII).

За правилами п. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, до яких відносяться: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до п. 3 ст. 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень (абзац другий пункту 3 статті 16-2 в редакції Закону №4546-IX від 16.07.2025 - застосовується з 24 лютого 2022 року).

За приписами ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168).

Пунктом 2 постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Порядок і умови щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначені у Порядку і умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232 (далі - порядок №45).

У п. 1.3 порядку №45 вказано, що сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до п. 1.7 порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду.

Так, відповідно до п. 1 ст. 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Також на виконання вимог Закону №2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - порядок №975 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 порядку № 975 цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з п. 3 порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пп. 1-3 п. 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

- загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Пунктом 29 Порядку № 975 також передбачено підстави відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, до них відносяться: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Відповідно до п. 20 Порядку № 975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

До заяви додаються завірені копії, зокрема: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

При цьому підставою для відмови у призначенні такої грошової допомоги можуть бути доведені вчинені померлим винні протиправні дії, підтверджені документами, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає таке.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (п.20 протоколу №21/в від 13.03.2026 р.) ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні та виплаті ОГД з підстав наявності ознак правопорушення з боку загиблого військовослужбовця, а саме: в поданих на розгляд документах наявні ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, оскільки старший сержант ОСОБА_2 загинув внаслідок інших комбінаційних розтрощень, які включають декілька ділянок тіла, смерть пов`язана з власною необережністю при поводженні з вибухонебезпечними предметами під час перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та пов`язана з захистом Батьківщини.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню та документам, на підставі яких це рішення було ухвалено, з урахуванням вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем ухвалено оскаржуване рішення безпідставно та необґрунтовано, з таких підстав.

Так, матеріалами справи підтверджено, що загиблий старший сержант ОСОБА_2 у день загибелі виконував бойове завдання, що підтверджено витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 від 07.02.2024 року за 01.02.2024 року, відповідно до якого втрати безповоротні - дешифрувальник відділення обробки інформації взводу технічних засобів розвідки розвідувальної роти, в звані «старший сержант» ОСОБА_2 (загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09.45 під час переміщення в р-ні посту внаслідок нехтування заходами особистої безпеки під час поводження з вибухонебезпечними предметами, в/сл загинув внаслідок підриву знайденого артилерійського снаряду).

Згідно з Акту проведення спеціального розслідування, встановлено, що близько 09:30 під час прямування за маршрутом обслуговування радіоапаратури, ОСОБА_2 , ймовірно задівши вибухонебезпечний предмет, та, як наслідок, вибуху від невідомого вибухового пристрою невстановленого зразка, отримав поранення несумісне з життям.

Відповідно до п. 7.2. Акту проведення спеціального розслідування старшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що 01.02.2024 під час переміщення по місцевості обслуговування радіоапаратури з власної необережності отримав поранення несумісне з життям та вважається зниклим безвісті.

06.06.2025 року складено Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0606-1115-0796-7 18 регіональної ВЛК (м. Одеса), яким постановлено, що «травма старшого сержанта ОСОБА_2 , 1972 р.н., «Вибухова травма» (01.02.2024 р.) яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.».

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що загиблий військовослужбовець старший сержант ОСОБА_2 отримав травму, яка призвела до смерті та причина смерті, так, пов`язані фактом виконання обов`язків військової служби та захистом Батьківщини на час виконання бойового завдання.

Суд наголошує, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги може бути вчинення загиблим кримінального або адміністративного правопорушення, тобто винне протиправне діяння, за яке передбачена відповідальність.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на приписи статті 414 Кримінального кодексу України, відповідно до якої порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля, карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого, карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Також посилається на приписи статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами тягне за собою накладення штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Водночас, з Акту проведення спеціального розслідування вбачається, що загиблий військовослужбовець старший сержант ОСОБА_2 отримав травму від невідомого вибухового пристрою невстановленого зразка, що несумісне з життям, під час виконання бойового завдання. Зі слів свідка, солдата ОСОБА_4 , 01.02.2024 року близько 9:30 під час прямування за маршрутом обслуговування радіоапаратури, він віддалився від старшого сержанта ОСОБА_2 і коли побачив, що той трохи зійшов з дороги і зупинився, присів на коліно і спостерігав за старшим сержантом ОСОБА_2 , який нахилився в кущі ймовірно задівши вибухонебезпечний предмет…

Суд вважає, що наведені обставини, не можуть свідчити про недотримання безпосередньо загиблим правил поводження із наданої йому зброєю, до яких відносяться правила зберігання, носіння, використання, транспортування або інше поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими, радіоактивними чи іншими предметами підвищеної небезпеки.

Також суд враховує, що на адвокатські запити представника позивача, 10.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було надано відповідь, що ОСОБА_2 не перебуває в статусі особи, що вчинила кримінальне чи адміністративне правопорушення; 08.05.2026 року надано відповідь з Офісу Генерального прокурора України на запит, в якому зазначено, що за результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності - відсутні; 28.04.2026 року у відповідь на адвокатський запит стосовно звернення уповноважених осіб ВЧ НОМЕР_3 із заявою про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення старшим сержантом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надано відповідь, що вказаних заяв не подавалось.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано було ухвалено рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу, а тому позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 13.03.2026 р. (п.20 протоколу №21/в), оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області у бою за нашу Батьківщину, є правомірними та належать задоволенню.

Щодо позовної вимоги: зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області, одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД через загибель старшого сержанта ОСОБА_2 : донька ОСОБА_8 - має право, ОСОБА_1 - має право, тобто дві особи.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.07.2025 року через ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 подав документи для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством України у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби із необхідним пакетом документів.

Підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги було наявність ознак правопорушення з боку загиблого військовослужбовця, що визнано судом безпідставною обставиною.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що з боку сторін виконано всі умови для призначення позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі його батька у розмірі 7 500 000 грн, з урахуванням того, що право на таку допомогу мають дві особи - діти загиблого.

Тому, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню в розмірі відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Також до суду 16 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає, що вона не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю одночасно з ухваленням судового рішення у справі не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, 6) про визнання протиправним та скасування рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 13.03.2026 р. (п.20 протоколу №21/в), оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області у бою за нашу Батьківщину;

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, 6) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - сину загиблого старшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій біля н.п. Дронівка Донецької області, одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, пр.-т Повітряних Сил, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко