Рішення № 139185133, 24.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13279/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складу головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.05.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.11.2025 року №35481-33360/Г-02/8-1500/25 У нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, 9 згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як отримувач пенсії за віком з 09.06.2025 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, період проходження військової служби за призовом під час мобілізації зараховується до страхового стажу, незалежно від сплати страхових внесків. Після призначення пенсії я звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідачем нарахування та виплата грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мені не нараховано і не виплачено.

Після повторного проведення і проведення додаткової перевірки 22 листопада 2025 року отримав від Головного управління ПФУ України в Одеській області лист від 17.11.2025 року №35481-33360/Г-02/8-1500/25 з рішенням про відмову у нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» так як на день досягнення пенсійного віку, а саме 08.06.2025, не працював закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 11.05.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ).

18.05.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов лист (вх. №54380/26) про надання належним чином засвідчену копію електронної паперової пенсійної справи.

26.05.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/57908/26), в якому просить залучити Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063 ) в якості співвідповідача по справі 420/13279/26; у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування клопотання в частині залучення співвідповідача зазначили, що ОСОБА_1 , з 09.06.2025 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 12.06.2025 Позивач подав заяву №359 про допризначення пенсії, долучивши до заяви уточнюючі довідки, видані «Андрієво-Іванівським обласним ліцеєм» Одеської обласної ради № 94 від 12.06.2025р. та №№211-212 від 12.06.2025р., видані Миколаївським ліцеєм Миколаївської селищної ради, для нарахування одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке уповноважене розглянути подану Позивачем заяву №359 від 12.06.2025. Головним управлінням в Закарпатській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення №155050005384 від 19.06.2025 про відмову в перерахунку пенсії - допризначенні у зв`язку з наданими додатковими документами.

Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення про призначення чи відмову у призначенні грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Позивачу не приймалось. Не оскаржуючи рішення Головного управління в Закарпатській області від 19.06.2025 Позивач звернувся до Головного управління з заявою від 21.07.2025 щодо посприяння у призначенні виплаті належної одноразової допомоги. Головним управлінням листом-відповіддю від 06.08.2025 №22019-20688/Г-02/8 1500/25 було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь по суті порушених питань з роз`ясненням, що спеціалістами Головного управління заяви Позивача про призначення, допризначенні пенсії не розглядалися. 17.10.2025 Позивач повторно звернувся до Головного управління з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Звертаємо увагу суду на те, що заява від 17.10.2025 складена у довільній формі.

Відтак, оскільки Позивач звернувся до Головного управління не із заявою за додатком 1 до Порядку №22-1, а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України від 02.10.1996 № 394/96 ВР «Про звернення громадян». З урахуванням наведеного, Головним управління листом-відповіддю від 17.11.2025 №354581-33360/Г-02/8-1500/25 було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь по суті порушених питань з роз`ясненням, щодо відсутності права на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, оскільки заявник на день досягнення пенсійного віку, а саме 08.06.2025, не працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи вищевикладене звертаємо увагу суду, що цей лист-відповідь на звернення не є актом індивідуальної дії у розумінні, визначеному п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

05.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №62763/26), в якій зазначив, що отримання листа Головного управління Пенсійного фонду Одеській області від 25.06.2025 №1500-0206-8/114203 з повідомленням про відмову щодо допризначення пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області від 19.06.2025, і залучення співвідповідачем по справі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Зазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не було остаточним. Адже після звернень до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області та надання додаткових документів я отримував листи з результатами розгляду цих додаткових звернень, проведення додаткових перевірок і прийнятих рішень саме від Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, без зазначення того хто приймав ці рішення. І саме остаточне повідомлення про прийняте рішення, після проведення додаткової перевірки, я отримав від листом від 17.11.2025 №35481-33360/Г-02/8-1500/25 Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області. Саме з цього часу мені стало остаточно відомо про відмову щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» так як на день досягнення пенсійного віку, а саме 08.06.2025, не працював закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі зазначеного я вважаю, що саме Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області є суб`єктом прийняття рішення про відмову.

Тому підстав для оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.06.2025 вважаю що не було, так як воно не було остаточним, а тому підстав для залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якості співвідповідача немає.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою суду від 08.06.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання позовної заяви повинні бути усунені шляхом суду позовної заяви в новій редакції з уточненням позовних вимог відповідно до вимог ст. 5 КАС України.

19.06.2026 від позивача надійшла заява (вх. №68957/26) про долучення позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.11.2025 року №35481-33360/Г-02/8-1500/25 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно 3 пунктом 17-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, позивачем не було вчинено жодних належних дій щодо виконання ухвали від 08.06.2026.

Ухвалою суду від 23.06.2026 постановлено продовжити процесуальний строк для усунення недоліків на 5 днів.

03.07.2026 від позивача надійшла заява (вх. №74919/26) про долучення позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.07.2025 року №155050005346 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно 3 пунктом, 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 08.07.2026 постановлено продовжити розгляд справи №420/13279/26; розпочати розгляд адміністративної справи № 420/13279/26 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; у задоволенні заяви представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення до участі у справі другого відповідача відмовити; залучити до участі у справі № 420/13279/26 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою суду від 08.07.2026 постановлено відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду; позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

15.07.2026 від позивача надійшла заява (вх. №79848/26) про долучення доказів направлення ГУ ПФУ в Полтавській області копії адміністративного позову з додатком.

15.07.2026 від позивача надійшла заява (вх. №79851/26) про надання заяви про поновлення строку звернення до суду, зазначивши наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області мене про прийняте рішення №155050005346 від 09.07.2025 не повідомляло і зазначене рішення для ознайомлення не надсилало. Крім того, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №22019-20588/Г-02/8-1500/25 від 06.08.2025 було зазначено: «за заявами від 12.06.2025 та від 01.07.2025 Вам відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги відповідно до закону, оскільки на день досягнення пенсійного віку не працювали на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги.... Згідно з частиною 3 статті 44 Закону, орган що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі наданих документів. На зазначених підставах направлено запит від 05.08.2025 №9424/02-16 до управління контрольно-перевірочної роботи щодо проведення перевірки довідки від 01.07.2025 №246 щодо перевірки факту роботи на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги на день досягнення пенсійного віку. Після надходження перевірки будуть вчинені дії в межах чинного законодавства. Тобто у зазначеному листі не вказано ким розглядалися мої заяви та приймалися рішення (не повідомлено про обставини прийняття рішення), а також додатково інформувалося про проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області додаткової перевірки. Через відсутність інформації про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення №155050005346 від 09.07.2025 фізично не мав можливості з ним ознайомитися та вжити заходи щодо його оскарження в межа встановленого процесуального строку.

07.08.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив (вх. №ЕС/90847/26), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне.

Відповідно до, наданої до заяви від 01.07.2025, довідки № 246 від 01.07.2025, виданої Миколаївським ліцеєм Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області ОСОБА_1 з 01.09.2021 прийнятий на посаду вчителя фізичної культури та трудового навчання, з 11.06.2025 (після дати досягнення пенсійного віку) поновлений в Миколаївському ліцеї на посаді вчителя фізичної культури та трудового навчання. Вище зазначена довідка не містить відомості про дату звільнення з посади вчителя фізичної культури та трудового навчання у період з 01.09.2021 по 11.06.2025 та причину поновлення на посаду. Трудова книжка не взята до уваги, оскільки була надана лише до заяви про призначення пенсії за віком від 02.06.2025, яка подана до дня досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 . До заяви від 01.07.2025 трудова книжка не надавалася. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з січня 2024 по квітень 2025 нараховувалася заробітна плата від ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про нарахування заробітної плати від Миколаївського ліцею за вище зазначений період відсутні Враховуючи вищезазначене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в частині призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, згідно поданої 01.07.2025 заяви, у зв`язку з відсутністю правових підстав. Таким чином, враховуючи вищезазначене та керуючись нормами чинного законодавства вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, отже в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.08.2026 постановлено задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 (вх. №ЕС/79851/26 від 15.07.2026) про поновлення строку звернення до суду та поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду; продовжити розгляд справи №420/13279/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень, клопотань, заяв по справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як отримувач пенсії за віком з 09.06.2025 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про допризначення пенсії, долучивши довідки, видані «Андрієво-Іванівським обласним ліцеєм» Одеської обласної ради №94 від 12.06.2025 та №211-212 від 12.06.2025 видані Миколаївським ліцеєм Миколаївської селищної ради.

За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Закарпатській області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №155050005384 від 19.06.2025, оскільки за результатами аналізу документів, доданих до заяви №359від 12.06.2025, виявлено наступне: у довідці №94 від 12.06.2025 не зазначено номери та дати наказів про прийняття на роботу та про звільнення з роботи, не вказано точний період перебування на роботах. Враховуючи вище зазначене, вирішено відмовити заявнику у призначенні грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.07.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії та призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Полтавській області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №155050005384 від 09.07.2025, в якому зазначено наступне:

«Аналіз наданої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заяви від 01.07.2025, щодо призначення одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону 1058, свідчить про відсутність права на призначення одноразової грошової допомоги, оскільки згідно довідки Вих. № 246 від 01.07.2025, виданої Миколаївським ліцеєм Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області заявник на день досягнення пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не працював на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону 1058.Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу заявник з січня 2024 перебуває у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи зазначене, прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в частинні призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, згідно поданої 01.07.2025 заяви, у зв`язку з відсутністю правових підстав.»

Не погоджуючись із рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №155050005384 від 09.07.2025, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням від 09.07.2025 року відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, оскільки заявник на день досягнення пенсійного віку (09.06.2025) не працював на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону 1058. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу заявник з січня 2024 перебуває у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, ОСОБА_1 рішенням №155050005384 від 09.06.2025 прийнятим ГУ ПФУ в Одеській області було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Страховий стаж (повний) 42 роки 2 місяці 18 днів.

Суд зазначає, що згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно наданої копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , заповненої 20 вересня 1983 року, в якій значаться наступні записи, зокрема:

- з 15.08.1982 по 01.08.1983 учитель праці та фізвиховання Скосарівської восьмирічної школи (наказ №204 від 03.01.1982 наказ №130а від 27.07.2983);

- з 15.08.1986 вчитель праці та фізвиховання Дружелюбівської восьмирічної школи (наказ №172 від 14.08.1986);

- з 17.08.1987 переведений на посаду вихователя Миколаївської допоміжної школи-інтернату (наказ №144 від 13.08.1987);

- з 05.03.1992 по 30.08.2021 перевести вихователя на посаду учителя фізкультури з 01 березня 1992 року (наказ №63 з 05.03.1992 наказ №67в/к від 15.08.2021);

- з 01.09.2021 прийнято вчителем фізичної культури (наказ №59-к від 31.08.2021) по 24.02.2022 та увільнено від роботи ч. 3 ст. 119 КЗпП України, Указ Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (наказ №11 к/тр від 24.02.2022);

- з 11.06.2025 поновлено вчителем фізичної культури та трудового навчання (наказ №78 к/тр від 11.06.2025).

На підставі наказу №11 к/тр від 24.02.2022 Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області керуючись ч. 3 ст. 119 КЗпП України та Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» увільнити ОСОБА_2 , вчителя фізичної культури та трудового навчання Миколаївського ліцею Миколаївської - селищної ради Березівського району Одеської області від роботи з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з призовом на військову службу під час повної мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до - дня звільнення з військової служби.

Отже, на момент призову позивача на військову службу у лютому 2022 року за мобілізацією (загальною) останній працював на посаді вчителя фізичної культури та трудового навчання, що надає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV.

Сам по собі факт призову позивача на військову службу за мобілізацією не свідчить про припинення його роботи на педагогічній посаді та не може позбавляти його права на соціальну гарантію, передбачену пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV.

Частина 3 статті 119 КЗпП гарантує працівникам збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на час проходження військової служби. Відсутність фактичного нарахування заробітної плати з боку роботодавця через об`єктивні обставини (наприклад, фінансові труднощі чи ліквідацію) не може бути підставою для позбавлення працівника права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

Отже, на момент мобілізації позивач перебував у трудових відносинах із закладом освіти, його призов на військову службу не припинив цих трудових відносин.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, віднесено, зокрема, й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з абз.2 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги при виході на пенсію за цим Законом особа має дотриматися таких вимог:

станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали її отримувати право на зазначену грошову допомогу втратили);

станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж на зазначених вище посадах (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років).

При цьому положення зазначеної норми не містять обмежень щодо права на таку грошову допомогу у зв`язку з проходженням особою військової служби за призовом під час мобілізації. Сам факт мобілізації не свідчить про припинення трудових відносин із закладом чи установою, а тому не може ототожнюватися зі звільненням особи з відповідної посади.

Серед іншого суд зазначає, що педагогічний стаж позивача у підсумку складає 42 роки 2 місяці 18 днів, що є достатнім для виплати позивачу грошової допомоги за п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.07.2025 року №155050005346 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття вказаного рішення, з огляду на що воно є необґрунтованим, отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.07.2025 року №155050005346 підлягає скасуванню.

Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №155050005346 від 09.07.2025 про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати ОСОБА_1 , грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та зобов`язання Головне управління в Одеській області виплатити цю нараховану суму.

На думку суду, саме такий спосіб судового захисту слід застосувати виходячи з обставин справи.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №27 від 06.05.2026.

Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №155050005346 від 09.07.2025 про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховану на виконання рішення суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА