Рішення № 139185008, 24.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22071/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155250021062 від 08.07.2026 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 205 від 01.07.2026 року про заробітну плату, згідно з якої станом на 26.06.2026 року суддівська винагорода, яка враховуються при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 364 000,00 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,25) становить 208 000 грн; доплата за вислугу років (60 %) 124 800 грн; перебування на адміністративній посаді - 0; науковий ступінь (15%) 31200 грн; робота що передбачає доступ до деhжавної таємниці - 0;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області перерахувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 205 від 01.07.2026 року про заробітну плату , згідно з якої станом на 26.06.2026 року ) суддівська винагорода, яка враховуються при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 364 000,00 грн. , з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,25) становить 208 000 грн ; доплата за вислугу років (60 %) 124 800 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) 31200,00 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області № 155250021062 від 08.07.2026 року про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 205 від 01.07.2026.

ГУ ПФУ в Донецькій області подало відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказало, що оскільки зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося, отже відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 205 від 01.07.2026 про заробітну плату, у зв`язку з чим рішення Відповідача-1 №155250021062 від 08.07.2026 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

ГУ ПФУ в Одеській області подало відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказало, що змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не проводилось. За вказаних обставин позивач не має право на перерахунок довічного грошового утримання суддям, про що позивачу повідомлено рішенням про відмову в перерахунку пенсії від 08.07.2026 №155250021062 правомірно винесеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як суддя у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Позивачу П`ятим апеляційним адміністративним судом було видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.07.2026 № 205, станом на 26.06.2026 року.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки від 01.07.2026 № 205.

За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 08.07.2026 №155250021062 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці, оскільки з 01.01.2026 року збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не відбулось.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суд звертає увагу на те, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці, та виснував наступне: «Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", є протиправною.

Суд зазначає, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.».

Також у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив: «у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді. Натомість, у даній справі, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року. Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.»

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду не змінювався, діяв необґрунтовано та всупереч вимог частини другої статті 130 Конституції України і частини третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09 березня 2026 року у справі № 560/12157/24.

Крім того, суд зазначає, що у підтримку та розвиток вищенаведених приписів законодавства, на підтвердження обгрунтованності судової практики та висновків суду у цій справі, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків" від 09.06.2026 року №4905-ІХ частину третю ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус доповнено абзацом такого змісту: "Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік".

Зазначені зміни, а скоріше доповнення у вказаному законі, підтверджують правильність застосування законодавства судами до їх прийняття, вони мають характер роз`яснення/уточнення та виключають будь які хибні тлумачення зі сторони пенсійного фонду приписів законодавства щодо розміру довічного грошового утримання як судді у відставці так і працюючого судді.

Суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження давати правову оцінку складовим розміру суддівської винагороди, в той же час, правові висновки Верховного Суду згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими для всіх органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права.

Таким чином, оскаржуване рішення пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а не врахування правових висновків Верховного Суду свідчить про його свавільність.

Відповідно, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, позовні вимоги в частині врахування складових довідки № 205 від 01.07.2026 при перерахунку грошового утримання судді у відставці, задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду цієї справи у суду відсутні докази того, що при перерахунку відповідач не врахує ті, чи інші складові вказаної довідки.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Крім того, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій, рішенням якого позивачу відмовлено у перерахунку.

Тому, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області як помилково вважає позивач. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області необхідно відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судового контролю

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.

Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відтак, суд вважає за необхідне вжити заходи судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи звіт про виконання.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача відповідно до ст. 139 КАС України з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки саме цим територіальним управлінням прийнято оскаржуване рішення.

Часткове задоволення позовних вимог не впливає на розмір суми судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги у цьому спорі складають фактично одну немайнову вимогу, про задоволення якої вирішив суд та за яку позивачем і сплачено судовий збір. Таким чином, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати пропорційний розподіл судового збору відповідно до кількості задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155250021062 від 08.07.2026 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки № 205 від 01.07.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 26.06.2026 року, яка видана П`ятим апеляційним адміністративним судом з 01.07.2026 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Встановити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/22071/26.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов