Ухвала суду № 139184584, 24.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань продовження процесуального строку

24 серпня 2026 рокусправа № 380/16492/26 м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., розглянувши у письмовому провадженні питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (місце проживання: с-ще Нижанковичі, Львівська обл., 82011; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021.

Ухвалою судді від 12.08.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

20.08.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків та поновлення пропущеного строку звернення до суду, до якої додав квитанцію про сплату судового збору. Стосовно поновлення строку звернення до суду вказує, що саме з отриманням відповіді відповідача від 13.07.2026 дізнався про порушення свого права щодо отримання допалати у розмірі 2000,00 грн. Крім того наголошує, що відсутність юридичної освіти та спеціальних технічних засобів (смартфону, комп`ютера) унеможливили самостійний правовий аналіз пенсійних виплат та їх перевірку через електронні сервіси, у зв`язку з чим довідався про порушення свого права на доплату лише під час надання йому професійної правничої допомоги.

У контексті зазначеного суддя звертає увагу на таке.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При визначенні початку строку для звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суддя зауважує, що пенсія є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Отримання позивачем від відповідача відповіді на заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Відтак, покликання представника позивача на те, що позивач про порушення прав дізнався лише 13.07.2026 з листа-відповіді суд не розцінює як такі, що позивач вчинив без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з вирішення спірного питання.

Щодо доводів позивача про те, що він не володіє спеціальними юридичними знаннями у сфері пенсійного законодавства, а про порушення свого права на належний розмір пенсійного забезпечення дізнався лише після отримання консультації адвоката не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, з огляду на таке.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі №360/3398/21 наголосив, що відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства мають суб`єктивний характер та не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку (пункт 38).

Суддя зазначає, що виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

При цьому суддя враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доказів, на підтвердження доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій, у тому числі засобами електронного зв`язку, щодо звернення до відповідача, а також щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не надано.

Крім того суддя акцентує увагу на правовій позиції з аналогічного предмету спору Верховного Суду, зокрема у постанові від 16.01.2025 у справі № 400/9796/23 Суд дійшов висновку, що «з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся лише 27.07.2023 (поштою), беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2021 по 26.01.2023».

За наведених обставин суддя вважає необґрунтованим покликання представника позивача на підстави, викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, як поважні причини пропуску строку звернення до суду.

З урахування викладеного, суддя уважає за необхідне встановити позивачу додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Вирішуючи питання про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, суддя керується таким.

Відповідно до ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За правилами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною 1 ст.118 КАС України регламентовано, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Отже, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя суддя вважає за потрібне продовжити йому строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з моменту вручення цієї ухвали.

Керуючись ст. 119, 121, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а:

1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 до 06.02.2026 та доказів поважності інших причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 до 06.02.2026 вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Копію ухвали з питань продовження процесуального строку надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна