Ухвала суду № 139184548, 21.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11865/26

1-кп/308/955/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсторонення від посади у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12026071170000125 від 03.03.2026 року за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_4 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071170000125 від 03.03.2026, відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2026 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладеними обов`язками та відсторонення від посади. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а обґрунтованість обвинувачення підтверджується показаннями свідків, висновками судово-економічної та почеркознавчої експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, перешкоджання кримінальному провадженню, а також вчинення нового або продовження інкримінованого кримінального правопорушення. З огляду на тяжкість обвинувачення та характер інкримінованих діянь, на думку прокурора, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , у зв`язку з чим необхідно продовжити щодо нього нічний домашній арешт із покладеними процесуальними обов`язками.

Крім того, прокурор зазначив, що перебування ОСОБА_4 на посаді директора ліцею «Невицький замок» було пов`язане з обставинами інкримінованих йому правопорушень, а тому, перебуваючи на посаді, він може використати службові повноваження та зв`язки для впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню або продовження протиправної діяльності. У зв`язку з цим, з посиланням на ст. 154 КПК України та ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», прокурор вважає необхідним продовжити його відсторонення від посади.

З огляду на те, що зазначені ризики, на думку прокурора, не відпали та продовжують існувати, він просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та строк відсторонення від посади директора ліцею «Невицький замок» строком на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження домашнього арешту, оскільки встановлені даним запобіжним заходом обмеження суттєво впливають на професійну діяльність обвинуваченого, який позбавлений можливості брати участь у відповідних професійних заходах, внаслідок обмеження його права на виїзд за межі міста навіть на одну добу. Прокурор у своєму клопотанні фактично визнає, що кримінальне провадження вже перебуває у суді, однак не пояснює, чому саме на цій стадії належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 не може бути забезпечена шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання із покладенням відповідних процесуальних обов`язків. Натомість у клопотанні наведені загальні твердження про можливість переховування та можливість незаконного впливу на свідків, які не підтверджені жодними конкретними фактами поведінки ОСОБА_4 після застосування попереднього запобіжного заходу. Особа обвинуваченого, його анкетні дані свідчать про сталі соціальні, сімейні та професійні зв`язки, його прив`язаність до місця проживання, родини та роботи, а отже об`єктивно зменшують ризик переховування. Обвинувачений жодного разу не порушив жодного з покладених на нього обов`язків при застосуванні домашнього арешту, не порушив умови домашнього арешту. Отже, на даний момент на думку сторони захисту відпала потреба у продовженні одного з найсуворіших запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, хоча і в нічний час, тому захисник просив застосувати до обвинуваченого більш м`який зпобіжний захід у виді особистого зобов`язання. У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади просили відмовити, зазначивши, що будь-які ризики відсутні.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закаррпатської області від 24 червня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосування електронних засобів контролю до 23.08.2026 року. Відповідно до покладених на нього обов`язків, ОСОБА_4 заборонено залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу вимогу; не відлучатися за межі території Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Частиною 2 статті 181 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

На виконання вимог ст. 178 КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкриміновано злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим в інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо повністю виключити, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та свідків судом ще не розпочато.

Щодо ризиків, перешкоджання кримінальному провадженню, а також вчинення нового або продовження інкримінованого кримінального правопорушення, суд зазначає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідків та очевидців по даному кримінальному провадженні, показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Усвідомлюючи зазначене, ОСОБА_4 може вчинити спроби незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Так, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення наявні підстави вважати, що останній може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

З урахуванням доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає доцільним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком на два місяці з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, який буде достатніми й необхідним заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіганню певним ризикам та достатнім заходом забезпечення судового розгляду кримінального провадження.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 червня 2026 року відсторонено ОСОБА_4 від посади директора ліцею «Невицький замок» Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в межах строку досудового розслідування до 23.08.2026 року включно.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно із ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 156 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як передбачено вимогами ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що за результатом розгляду клопотань про продовження відсторонення від посади суд встановлює, чи є достатні підстави вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншими діями протиправно перешкоджати кримінальному провадженню.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що існує необхідність тимчасового відсторонення обвинуваченого від займаної посади, оскільки він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корупційного злочину з використанням службового становища.

Отже, суд дійшов висновку, що кількісно ті ризики, які стали підставою для відсторонення від посади, на цей час не зникли та існувати не перестали.

Протягом дії попередньої ухвали суду забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими засобами було неможливо.

Будь-яких негативних наслідків для інших осіб від відсторонення ОСОБА_4 від посади судом не встановлено.

Враховуючи те, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений перебуваючи на посаді може продовжити використовувати займану посаду в особистих цілях та в інтересах третіх осіб, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 154-158, 177-178, 197, 315, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладеними обов`язками відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, строком на два місяці, а саме до 21 жовтня 2026 року включно, обраного раніше ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.06.2026 року.

Продовжити строк відсторонення обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора ліцею «Невицький замок» Онокіської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, строком на два місяці, а саме до 21 жовтня 2026 року включно, оюраного раніше ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.06.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1