Ухвала суду № 139184279, 20.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

20 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5926/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви Кіровоградської обласної ради (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ 22223982) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001), державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська обласна рада звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 13 серпня 2026 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №78919025.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що виконавче провадження №78919025 відкрито з примусового виконання виконавчого листа №405/7805/23 від 30 липня 2025 року, виданого Подільським районним судом міста Кропивницького на виконання судового рішення у цивільній справі №405/7805/23, зокрема в частині поновлення особи на посаді директора-художнього керівника комунального закладу.

Постанова про накладення штрафу від 13 серпня 2026 року, правомірність якої оспорюється позивачем, винесена державним виконавцем саме в межах зазначеного виконавчого провадження у зв`язку з невиконанням боржником судового рішення про поновлення на роботі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства та чи подано її з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Спеціальна норма щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця міститься у частині першій статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, сама по собі та обставина, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем як суб`єктом владних повноважень, не є безумовною підставою для віднесення спору до адміністративної юрисдикції. Визначальним є те, чи встановлений законом спеціальний порядок судового контролю за відповідним рішенням виконавця.

Порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців визначено статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Законом України від 07 квітня 2026 року №4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» частину першу статті 74 Закону №1404-VIII викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Натомість відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VIII до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто рішень, які не є судовими.

Суд окремо звертає увагу на момент набрання чинності наведеною зміною.

Закон №4833-IX офіційно опублікований 23 квітня 2026 року.

За загальним правилом пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону він набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. Водночас цим самим пунктом законодавець прямо передбачив виняток, відповідно до якого, зокрема, підпункти 15-18 пункту 10 розділу I Закону №4833-IX набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Саме підпунктом 18 пункту 10 розділу I Закону №4833-IX частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» викладено у наведеній вище новій редакції.

Таким чином, зміни до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII набрали чинності 24 квітня 2026 року.

Оскаржувана постанова державного виконавця прийнята 13 серпня 2026 року, тобто після набрання чинності новою редакцією частини першої статті 74 Закону №1404-VIII, а тому питання її судового оскарження регулюється саме чинною на цей час редакцією цієї норми.

При цьому виконавче провадження №78919025 здійснюється не на підставі рішення іншого органу чи посадової особи, а на виконання виконавчого листа, виданого судом на підставі рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина перша, а не частина друга статті 74 Закону №1404-VIII.

Посилання позивача на пункт 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до якого постанова державного виконавця про накладення штрафу є виконавчим документом, не змінює такого висновку.

Надання постанові про накладення штрафу статусу виконавчого документа визначає можливість її примусового виконання. Натомість юрисдикція спору щодо правомірності винесення такої постанови визначається спеціальними приписами статті 74 Закону №1404-VIII.

У цій справі предметом оскарження є саме постанова про накладення штрафу від 13 серпня 2026 року, винесена в межах виконавчого провадження №78919025 з примусового виконання судового рішення. Матеріали позовної заяви не свідчать про оскарження рішень чи дій виконавця, вчинених у межах окремого виконавчого провадження з примусового виконання цієї постанови про штраф як самостійного виконавчого документа.

Суд також ураховує, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які посилається позивач, зокрема щодо віднесення до адміністративної юрисдикції спорів про оскарження постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафів незалежно від юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, сформовані за іншого нормативного регулювання.

На час формування зазначених висновків частина перша статті 74 Закону №1404-VIII не містила прямого законодавчого припису про оскарження до суду, який видав виконавчий документ, постанов державного виконавця про виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та штрафи, винесених під час виконання судового рішення.

Після набрання чинності 24 квітня 2026 року Законом №4833-IX законодавець безпосередньо врегулював це питання та включив такі постанови до сфери дії частини першої статті 74 Закону №1404-VIII.

Тому наведені позивачем правові висновки Верховного Суду, сформовані на підставі попередньої редакції закону, не можуть бути застосовані без урахування істотної зміни нормативного регулювання.

Відповідно до статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 448 ЦПК України встановлено, що така скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом першої інстанції у цивільній справі №405/7805/23 був Ленінський районний суд м. Кіровограда, який у подальшому перейменований у Подільський районний суд міста Кропивницького. Виконавчий лист №405/7805/23 від 30 липня 2025 року також виданий Подільським районним судом міста Кропивницького.

Отже, законом установлено інший, спеціальний порядок судового оскарження постанови державного виконавця, яка є предметом цього позову, шляхом звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства до Подільського районного суду міста Кропивницького.

Доводи позивача щодо невідповідності змісту виконавчого листа резолютивній частині судового рішення, визначення належного боржника, наявності у Кіровоградської обласної ради повноважень на поновлення особи на посаді, можливості фактичного виконання судового рішення, наявності поважних причин його невиконання, а також щодо правомірності накладення штрафу стосуються суті скарги на рішення державного виконавця.

Оцінка цих доводів при вирішенні питання про відкриття адміністративного провадження означала б вирішення адміністративним судом питань, які законом віднесені до компетенції суду цивільної юрисдикції, що є неприпустимим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження з цієї підстави суд зобов`язаний роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 19, 153, 170, 171, 241, 243, 248, 256, 287, 293-295 КАС України, статтями 447-1, 448 ЦПК України, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Кіровоградської обласної ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 13 серпня 2026 року у виконавчому провадженні №78919025.

Роз`яснити Кіровоградській обласній раді, що оскарження постанови державного виконавця від 13 серпня 2026 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №78919025 належить здійснювати в порядку судового контролю за виконанням судового рішення за правилами цивільного судочинства шляхом подання скарги до Подільського районного суду міста Кропивницького, який розглядав цивільну справу №405/7805/23 як суд першої інстанції та видав виконавчий документ.

Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА