Рішення № 139184262, 24.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року № 320/46290/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене витягом з протоколу № 54-23 від 27.01.2023 в частині необґрунтованості видачі ОСОБА_1 та вилученню посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серії НОМЕР_1 від 17.02.1993;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене витягом з протоколу № 54-23 від 27.01.2023 в частині відмови ОСОБА_1 у визначені статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3;

- зобов`язати комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 1993 року позивачу було надано статус особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи категорії 3 та видано відповідне посвідчення. Після встановлення у 2022 році позивачу 2 групи інвалідності, позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу посвідчення особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 1. Однак, спірним рішенням Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян було визнано, що позивачу у 1993 році було видано посвідчення необґрунтовано та воно підлягає вилученню та відмовлено позивачу у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3. Позивач вважає, що має підстави для отримання посвідчення категорії 1, а тому відмова відповідача у видачі посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 1 є протиправною.

Ухвалою судді Діски А.Б. відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Представник Київської ОДА подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить поновити строк для подання відзиву Київській ОДА, оскільки позовну заяву ОСОБА_1 представник відповідача отримала в приміщенні суду лише 27.06.2025.

Представник Київської ОДА зазначила, що у справі Марченка Ю. М. Регіональною комісією розглянуто подані позивачем документи, однак Київська ОДА зазначає, що жоден з документів по справі ОСОБА_1 не підтверджує період, визначений статтею 14 Закону № 796-ХІІ щодо проживання на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або як такого, що станом на 1 січня 1993 року прожив у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселений або самостійно переселився з цих територій; постійного проживання або постійної праці чи постійного навчання у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що станом на 1 січня 1993 року прожив або відпрацював чи постійно навчався у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Київська ОДА наголошує, що Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Регіональна комісія) є колегіальним органом Київської обласної державної адміністрації, не є юридичною особою, не має зареєстрованого Електронного кабінету коду ЄДРПОУ, а отже, Регіональна комісія не може бути ані відповідачем по справі, ані отримувачем електронних документів в Електронному суді.

Ухвалою суду від 19.09.2024 було залучено до розгляду справи в якості другого відповідача - Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян та вирішено витребувати у Комісії додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 12.06.2025 повторно витребувано у відповідача докази по справі.

На виконання вимог суду, відповідачем надано докази по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.02.1993 Київською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 є громадянином, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986-1992 р.р (а.с. 7).

В експертному висновку від 02.05.2022 за № 11071 Центральна міжвідомча експертна комісія МОЗ ТА МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС дійшла висновку, що захворювання позивача пов`язані з впливом аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1088217 від 23.06.2022 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 21.06.2022 довічно. Причина інвалідності - захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації з заявою від 28.06.2022 та необхідними документами щодо визначення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення (а.с. 34).

Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян прийнято рішення, оформлене витягом з проколу № 54-23 від 27.01.2023, відповідно до якого не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3. Визнано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серія НОМЕР_1 від 17.02.1993 виданим необґрунтовано та таким, що підлягає вилученню.

Також вказано, що факт проживання та роботи у ІІІ зоні не підтверджено. У зв`язку з чим ОСОБА_1 було відмовлено у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ)

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" від 11.07.2018 № 551, серед іншого постановлено провести до 1 січня 2022 року заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень:

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551), який визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Пунктом 2 Порядку № 551 визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 Порядку, особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 1) серії Б синього кольору.

У відповідності до п. 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються, зокрема:

- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою;

- особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.

Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є питання анулювання позивачеві статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Так, оскаржуваним рішенням Комісії, оформленим протоколом від 27.01.2023 №54-23, відповідач відмовив позивачу у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3 у зв`язку з не підтвердженням наявності у ОСОБА_1 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Зазначені обставини, на переконання відповідача, є підставою для визнання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 таким, що видано необґрунтовано.

Суд з такими доводами відповідача не погоджується, зважаючи на наступне.

Частиною третьою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії) передбачено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії) видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 4 цієї ж статті (в редакції станом на час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії), видача посвідчень провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу 17.02.1993 Київською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина, який постійно проживає у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3) серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551) (далі Порядок №501).

Пунктом 5 Порядку №501 передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років і відселені або самостійно переселилися з цих територій, а також постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Відповідно до пункту 10 Порядку №501 громадянам, які постійно проживають або працюють у зонах безумовного (обов`язкового)та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 6).

Відтак, особи, які постійно проживають або працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - не менше трьох років, є у розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" постраждалими від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Статус особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 3 підтверджується посвідченням, яке дає право на пільги, передбачені вказаним законом.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, які були чинні на момент отримання позивачем посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, категорії 3, вбачається, що підставою для встановлення особі статуту особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи, яка проживає або працює на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях, яка видається місцевими органами виконавчої влади на таких територіях.

Суд зазначає, що підставою для видачі позивачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3 була довідка Поліської райдержадміністрації № 1565 від 11.06.1992 (а.с. 53).

Станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про надання йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, позивач вже мав статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3, який є безстроковим та чинним.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 21.06.2022 довічно та причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 23.06.2022 серії АВ №1088217.

Тобто, суд зазначає, що на час звернення до відповідача з заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 у позивача були наявні всі три умови для отримання статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 04.07.2023 у справі № 200/6298/20-а дійшов висновку, що при заміні посвідчення для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримали інвалідність, що має причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, самостійною підставою для отримання посвідчення нового зразка є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Отримання особою інвалідності, що пов`язана з дією іонізуючого випромінювання внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, є юридичним фактом, з яким законодавство пов`язує право особи на заміну посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС". Водночас закон не передбачає обов`язку такої особи доводити іншим чином її належність до вказаної категорії осіб, в тому числі шляхом надання відповідних довідок із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Верховний Суд також дійшов висновку, що позивач має інвалідність, зумовлену захворюванням, причинно пов`язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи. З огляду на це, позивач не повинен доводити повторно належність до категорії осіб, що є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ці питання вже досліджувалися під час встановлення йому інвалідності та попередньої видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави".

У Рішенні від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України також звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України.

Припис статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким, аналіз положень, зокрема, статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян від 27.01.2023 № 54-23 позивачу фактично відмовлено у встановлені статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема визначено безпідставною видачу посвідчення, у зв`язку з не підтвердженням факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Тобто, Комісією фактично здійснено перевірку правильності видачі такого посвідчення позивачу.

Проте, такі дії Комісії не відповідають "принципу належного урядування", сформованого в рішеннях Європейського суду з прав людини, адже перевірка правильності видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не може здійснюватися в межах процедури заміни такого посвідчення відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 за № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і відповідачі зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді припинення соціальних зобов`язань, або навпаки, у зв`язку з покладенням на особу додаткового обов`язку відшкодувати ті пільги, що були отримані нею у зв`язку з встановленням статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, через несвоєчасність вжиття заходів, спрямованих на перевірку обставин, які мали значення для надання або відмови у наданні зазначеного статусу, та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, добросовісність якої не спростована належними доказами.

Вказані висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 01.07.2024 у справі № 320/10071/21.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, який йому було встановлено у 1993 році.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З огляду на зазначене, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення (протоколу) комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян № 54-23 від 27.01.2023 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, виданим безпідставно, та відмови видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відповідно, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача за таких обставин не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, належним та достатнім способом порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене витягом з протоколу № 54-23 від 27.01.2023, яким відмовлено у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та визнано безпідставним видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 та зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу (заміну) позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене витягом з протоколу № 54-23 від 27.01.2023, яким відмовлено у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян (м. Київ, площа Лесі Українки, 1, 01196, код ЄДРПОУ 00022533) прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та про видачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.