Рішення № 139184030, 21.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Київ справа №320/40888/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА» із позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.03.2024 №006543/0705, №006544/0705, №006545/0705.

Ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За час розгляду справи відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом в період з 29.01.2024 по 02.02.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Спільної діяльності ПАТ «Укрнафта» та ТОВ СП «УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД» в межах договору № 35/71 - СД простого товариства про спільну виробничу (інвестиційну) діяльність (без створення юридичної особи) від 01.07.2007 (далі також - Спільна діяльність) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.12.2023, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складений акт від 09.02.2024 № 2861/09-19-07- 05/273812905.

18.03.2024 за вх. № 168/16 від контролюючого органу до Спільної діяльності надійшли наступні податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.03.2024 № 006543/0705 (збільшення податкового зобов`язання зі сплати ПДВ у розмірі 855 180, 00 грн та штраф у розмірі 213 795, 00 грн);

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 13.03.2024 № 006544/0705 (визначено суму завищення зі сплати податкового кредиту з ПДВ у розмірі 424 577, 00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 13.03.2024 № 006545/0705 (штраф у розмірі 3 400, 00 грн).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Укрнафта» та Спільне українсько - американське підприємство «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю уклали 01.07.2007 Договір № 35/71 - СД простого товариства про спільну виробничу (інвестиційну) діяльність (без створення юридичної особи).

У Спільній діяльності частки її Учасників визначені наступним чином: ПАТ «Укрнафта» (підприємство) - 93%; ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» - 7%.

На момент створення Спільної діяльності Учасниками ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД», були ПАТ «Укрнафта» та компанія «Carpatsky Petroleum Corporazion» (США), що володіла ліцензією (спеціальним дозволом) № 310 від 27.07.1995 на користування надрами Битків- Бабченського родовища.

Згідно нової редакції Статуту ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД», затвердженої позачерговими зборами Учасників ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» - протоколи № 01/2009 від 28 серпня 2009 року та №01/2011 від 11 листопада 2011 року, єдиним Учасником ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» стало ПАТ «Укрнафта» із 100% грошовим внеском у статутний капітал ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» (п.п. 1.2, 6.2. Статуту).

У Пункті 5.1. Спільної діяльності встановлено, що «Управляючим за даним Договором визначається ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Надвірнанафтогаз», у складі якого діє Виконавча дирекція спільної діяльності на чолі з Виконавчим директором. Уповноваженою особою Управляючого є керівник НГВУ «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта» за посадою.

На виконання приписів Закону України «Про акціонерні товариства» рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 22.03.2011 (Протокол №21) змінено найменування Відкрите АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРНАФТА» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРНАФТА» (скорочене найменування ПАТ «Укрнафта»),

З врахуванням вищезазначеного, ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» уклали Додаткову угоду №1 від 28.04.2011 про внесення змін до Спільної діяльності.

Рішенням Учасників Спільної діяльності (протокол №3 від 14.04.2010) сторони припинили з 01.07.2010 дію Спільної діяльності в частині здійснення спільної виробничої діяльності із забезпечення його функціонування в частині та на період здійснення ліквідаційних процедур, пов`язаних з припиненням виробничої діяльності, зокрема, але не виключно, - в частині проведення розрахунків, повернення орендованого майна, розподілу спільного майна, зняття з податкового обліку.

Тобто, Спільна діяльність здійснювала видобуток природного газу та нафти на Битків- Бабченському родовищі, яке знаходиться на території Надвірнянського району Івано- Франківської області, з 01.07.2007 до 01.07.2010.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючий орган звертався з вимогою до Спільної діяльності щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів та готової продукції (газу горючого природного для промислового і комунально-побутового призначення) у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення).

В акті перевірки зазначено, що Спільна діяльність не відреагувала на письмові вимоги контролюючого органу щодо проведення інвентаризації залишків природного газу в ПСГ AT «Укртрансгаз», не надала наказ на проведення інвентаризації, не надала інформацію про матеріально - відповідальних осіб, накази про їх призначення, договори із відповідальними особами, документи на внутрішнє переміщення, накладні вимоги щодо використаних запасів, готової продукції, в результаті чого неможливо встановити фактичну наявність газу горючого природного для промислового і комунально-побутового призначення, вартість якого за даними оборотно - сальдових відомостей по рахунку 26 «готова продукція» становить 6 398 784,76 грн. станом на 31.12.2023.

У зв`язку з цим, контролюючий орган вважає вищезазначені ТМЦ використані Спільною діяльністю не в господарській діяльності платника податку, у зв`язку з чим, відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу Спільна діяльність - платник податку, зобов`язана нарахувати податкові зобов`язання всього в сумі 1 279 756,96 грн. (6 398 784,76 х 20%) та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну.

Водночас, відповідно до п. 3 р. II Кодексу газосховищ, газосховища технологічно пов`язані з газотранспортною системою і призначені для компенсації сезонної нерівномірності споживання природного газу, створення стратегічного, оперативного та інших резервів газу з метою забезпечення надійності його постачання вітчизняним та іноземним споживачам в зимовий період року як у плановому режимі, так і у випадку виникнення короткострокового дефіциту природного газу чи інших надзвичайних ситуацій.

Кодекс газосховищ визначає правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газосховищ природного газу (далі - газосховища), зокрема: права та обов`язки оператора газосховищ та замовників послуг; умови доступу до газосховищ; умови та порядок надання послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу; механізми взаємодії оператора газосховищ з оператором газотранспортної системи, іншими суб`єктами ринку природного газу; основні правила технічної експлуатації газосховищ.

Дія цього Кодексу поширюється на оператора газосховищ та замовників послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - замовник).

У п. 5 р. 2 Кодексу газосховищ визначені основні функції оператора газосховищ, зокрема до основних функцій оператора газосховищ належать забезпечення обліку природного газу під час його зберігання (закачування, відбору).

Розділ 2 частини III Кодексу газосховищ визначає порядок обліку природного газу, згідно якого:

1. Приймання-передача природного газу в точках входу та точках виходу газосховища здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ).

2. Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ).

3. Комерційний ВОГ (ПВВГ) у точці входу/виходу до газосховищ повинен бути розташований у точці приєднання, яка має співпадати з межею балансової належності між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи.

4. Якщо комерційний ВОГ (ПВВГ) у точці входу/виходу розташований до/після межі балансової належності, кількість переданого газу зменшується/збільшується на розрахункову

величину виробничо-технологічних витрат на ділянці між цим комерційним ВОГ (ПВВГ) і межею балансової належності між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи.

5. Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

6. Особливості обліку природного газу у точках входу/виходу між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи регулюються цим Кодексом. Кодексом газотранспортної системи, технічною угодою, що укладається між вказаними суб`єктами.

7. Опис вимірювальних систем в точках входу і точках виходу, а також методика визначення кількості природного газу встановлюються в технічній угоді і повинні включати:

- установлення граничнодопустимих значень мінімального та максимального тиску газу;

- порядок визначення обсягу та ФХП газу;

- порядок перевірки (у тому числі спільної) комерційних ВОГ (ПВВГ);

- порядок взаємодії сторін технічної угоди при виникненні аварійних ситуацій;

- порядок отримання інформації від комерційного (дублюючого) ВОГ (ПВВГ).

У технічній угоді зазначається перелік комерційних ВОГ (ПВВГ). При цьому на кожен комерційний ВОГ оформляється акт розмежування балансової належності газових об`єктів та експлуатаційної відповідальності.

Тобто, облік природного газу в ПСГ здійснюється у відповідності до вимог Кодексу газосховищ та Кодексу газотранспортної системи, а не на підставі Положення.

Окрім вищезазначеного, в пункті 3.11. Договору № 2002000030 зберігання (закачування, відбору) природного газу від 10.02.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та ПАТ «Укрнафта», зазначено, що: « 3.11. Порядок обліку природного газу, приймання - передача природного газу та документальне оформлення зазначених операцій здійснюється відповідно до вимог Кодексу.»

А в п.5.1 цього Договору вказано, що Замовник зобов`язаний дотримуватися вимог, установлених Договором або Кодексом». В даному випадку в Договорі мова йде про Кодекс газосховищ.

Не зважаючи на вищевикладене, контролюючий орган не взяв до уваги те, що Кодекс газосховищ та Кодекс газотранспортної системи є спеціальними нормативно-правовими актами, що регламентують порядок обліку та руху природного газу в ПСГ, а вищезазначене Положення є загальним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на всіх підприємствах, установах, організаціях, усіх форм власності, без врахування певних особливостей виробничого процесу.

У даному випадку, ведучи облік природного газу в ПСГ АТ «Укртрансгаз», необхідно керуватись спеціальними нормативно-правовими актами, які мають перевагу над загальним нормативно-правовим актом.

Окрім цього, контролюючий орган стверджуючи про неможливість встановлення фактичної кількості природного газу Спільної діяльності в ПСГ «Укртрансгаз» без проведення інвентаризації, не взяв до уваги те, що сума 6 398 784,76 грн., яка відображена на оборотно - сальдових відомостях Спільної діяльності по рахунку 26 «готова продукція» вирахувана на підставі собівартості 8503,543 тис. м. куб., що також додатково підтверджує факт наявності обліку зазначеної кількості природного газу в ПСГ «Укртрансгаз».

Собівартість виробленого товарного газу визначалась виходячи з виробничих витрат на його видобуток, збір, транспортування та підготовку у відповідності до Положення з обліку собівартості видобутку нафти і газу ПАТ «Укрнафта», що діяла в період здійснення Спільною діяльністю видобутку газу на Битків - Бабченському родовищі.

Отже, контролюючий орган неправомірно прийшов до висновку, що під час перевірки Спільної діяльності виявлена нестача невстановленої кількості природного газу собівартістю 6 398 784,76грн. і, що цей газ використаний в операціях, що не є господарською діяльністю Спільної діяльності - платника податків.

При цьому, суд звертає увагу, що проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зокрема аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, у постанові від 26.09.2023 у справі №640/19859/21.

В даному випадку Спільна діяльність по Договору №35/71-СД від 01.07.2007 не проводила інвентаризацію, за таких обставин для контролюючого органу відсутні відповідні факти, які за законом мають бути підтверджені виключно певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, порядок обліку залишків природного газу в ПСГ «Укртрансгаз» регламентується Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).

Зазначеним Кодексом передбачено використання інформаційної платформи оператора ГТС для обліку переданого на зберігання природного газу.

Відповідно до Кодексу ГТС Інформаційна платформа оператора газотранспортної системи - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором ГТС.

Інформаційна платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС та Замовниками: оптовим продавцем/покупцем, постачальником, оператором газорозподільної системи, оператором газосховища, газовидобувним підприємством та прямим споживачем.

Складання Актів про рух природного газу в газосховищах передбачено Кодексом газосховищ.

Зокрема, розділом 7 Кодексу газосховищ визначено порядок оформлення акту про рух природного газу в газосховищах, зокрема:

« 3. До 12 числа місяця, наступного за звітним, замовником та оператором газосховища здійснюється оформлення акту про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, в якому вказується:

обсяг природного газу на рахунку зберігання на початок звітного місяця;

обсяги закачаного та/або відібраного природного газу до/з газосховищ за звітний місяць відповідно до здійснених оператором газосховища алокацій згідно з розділом IX цього Кодексу;

обсяги переданого/прийнятого природного газу відповідно до підтверджених торгових сповіщень про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах;

обсяг природного газу на рахунку зберігання на кінець звітного місяця.

У разі порушення зазначеної вимоги оператор газосховища до 13 числа місяця, наступного за звітним, оформляє в односторонньому порядку акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, в обсязі згідно зі здійсненими оператором газосховища алокаціями та підтвердженими торговими сповіщеннями про передачу природного газу, що зберігається в газосховищі.

Форма акту про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, розміщується на веб-сайті оператора газосховища.».

На час проведення контролюючим органом перевірки в ПСГ «Укртрансгаз» знаходилося 8 503,543 тис. м. куб. природного газу видобутку Спільної діяльності, в тому числі:

1 950,043 тис. м. куб. природного газу, що підтверджується даними інформаційної системи - Платформа оператора ГТС, а також Актом про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника за грудень 2023р.;

6 553,500 тис. м. куб. природного газу щодо якого триває судовий спір і який тимчасово не перебуває на обліку в ПСГ АТ «Укртрансгаз»

07.12.2021 Господарський суд міста Києва, розглядаючи справу №910/5865/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» (надалі - позивач) до ПАТ «Укрнафта» (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 29 833 335,78 грн., встановив, що 14.06.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір зберігання природного газу №110-215 (надалі-договір).

Відповідно до п.9.1. даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 16.04.2010р., і діє в частині зберігання газу до 15.04.2011р., а в частині проведення розрахунків за надані зберігачем послуги - до повного виконання поклажодавцем своїх зобов`язань за даним договором.

Між позивачем та відповідачем в період з 16.04.2011 до 10.02.2020 не укладалися договори зберігання газу, і тільки 10.02.2020 було укладено договір №20002000030 зберігання (закачування, відбору) природного газу відповідно до якого позивач, як оператор надає відповідачу види послуг (згідно розділом IV Кодексу газосховищ), а саме: річна потужність; індивідуальні послуги на місяць: індивідуальний робочий обсяг на місяць; індивідуальна потужність закачування на місяць; індивідуальна потужність відбору на місяць; індивідуальні послуги на добу наперед: індивідуальна потужність закачування на добу наперед та індивідуальна потужність відбору на добу наперед.

Окрім вищезазначеного Господарський суд міста Києва встановив наступне.

24.11.2020 між позивачем, відповідачем та третьою особою - Спільною діяльністю було укладено договір №2011000094 про врегулювання заборгованості (надалі - договір №2011000094). У п.1. цього договору позивач підтвердив, що на рахунку замовника послуг зберігання - відповідача, в підземних сховищах газу знаходиться природній газ в обсязі 59 869. 095 тис. м. куб., що переданий на зберігання в 2010 році згідно договору зберігання №110-215 від 14.06.2010р., строк дії якого закінчився 15.04.2011р.

Відповідно до п. 3 договору №2011000094 відповідач зобов`язався сплатити позивачу вартість послуг зберігання природнього газу (робочого обсягу) в обсязі 59 869, 095 тис. м. куб. за період з березня 2020р. по листопад 2020р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі З 955 627,74 грн на поточний рахунок позивача, не пізніше трьох днів з дати укладення цього договору.

Згідно із п. 4. договору №2011000094 позивач та відповідач підтверджують наявність спору щодо вартості послуг зберігання природного газу (робочого обсягу) в обсязі 59 869, 095 тис. м. куб. за період з грудня 2017р. по лютий 2020р.

У пункті 5 договору №2011000094 сторони дійшли згоди щодо передачі спору, зазначеного в п.4. цього договору, на вирішення господарського суду.

Відповідно до п. 6 договору №2011000094 відповідач підписанням цього договору підтверджує відсутність будь-яких претензій (майнового та немайнового характеру) до позивача, як до зберігача природнього газу в обсязі 59 869,095 тис. куб. м., в тому числі щодо оплати/стягнення штрафу, пені, збитків, упущеної вигоди та інших санкцій за період з квітня 2011р. по дату укладення цього договору.

10.12.2020 позивачем за вих. №1000ВИХ20 - 7732 були направленні відповідачу, зокрема, акт про обсяги залишку природного газу в ПГМ за період сезонів зберігання 2010р.- 2018р. (станом на 31.07.2018р.), акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковуються на рахунку зберігання замовника станом на 01.08.2018 по 01.03.2020, акт приймання - передачі послуг за зберігання в сезонах 2018-2019 та приймання - передачі послуг з індивідуального робочого обсягу за період з 01.08.2018 по 29.02.2020.

28.12.2020 листом за вих. №СД/26 відповідач повернув позивачу вказані акти без підписання.

Водночас, позивач підтвердив, що після припинення дії договору зберігання № 110-215 від 14.06.2010р. в ПСГ залишився газ в обсязі 59 869, 095 тис. м. куб.

За результатом розгляду справи Господарський суд міста Києва частково задовільнив вимоги позивача щодо стягнення 20 108 831, 63 грн. заборгованості за послуги зберігання природнього газу та відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7 856 568,65 грн. заборгованості за індивідуальний робочий обсяг за період серпень 2018 року по лютий 2020 року (рішення суду набрало законної сили).

Тобто, Господарський суд м. Києва, розглядаючи справу за №910/5865/21 встановив, що станом на лютий 2020р. в ПСГ АТ «Укртрансгаз» знаходилось 59 869,095 тис. м. куб. природного газу видобутку Спільної діяльності.

Окрім цього, контролюючий орган під час перевірки також встановив, що згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 26 «готова продукція» за період з 01,08.2018 по 29.02.2020 в Спільній діяльності обліковується залишок природного газу в обсязі 59 869, 095 тис. м. куб., про що зазначено в акті перевірки.

Під час перевірки контролюючому органу були надані первинні бухгалтерські документи, що стосувалися продажу Спільною діяльністю 57 919,052 тис. м. куб. природного газу ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», а саме: Договір №20/11/24-1 купівлі - продажу від 24 листопада 2020 року, акт прийому - передачі природного газу Спільної діяльності до ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», від 26.11.2020.

Отже, станом на 26 листопада 2020 року в ПСГ АТ «Укртрансгаз» із 59 869,095 тис. м. куб. газу Спільної діяльності залишилося 1 950,043 тис. м. куб. газу (59869,095 тис. м. куб. м, - 57919,052 тис. м. куб.), що і відображено в інформаційній системі І - Платформа оператора ГТС, а також Акті про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника за грудень 2023, про що зазначено вище.

Таким чином, контролюючий орган отримав в повному обсязі підтверджуючі первинні документи про облік та рух природного газу Спільної діяльності, що знаходився в ПСГ AT «Укртрансгаз», в період 16.04.2010 по 26.11.2020 та його залишок станом на 31.12 2023.

Відповідно, доводи контролюючого органу про неможливість встановити фактичну кількість залишку природного газу Спільної діяльності в ПСГ «Укртрансгаз» є безпідставним.

Судом також встановлено, що 17.03.2018, за вих. № 01/01/07/1202, ПАТ «Укрнафта», яке представляє інтереси всіх спільних діяльностей, де є їх учасником, і в тому числі Спільної діяльності №35/71 від 01.07.2007, звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» безпідставно набутого майна та одержання доходів від такого майна, а саме - 8,039 млрд. м. куб. природного газу, в тому числі 6553,500 тис. м. куб. природного газу переданого в ПСГ AT «Укртрансгаз» згідно актів переміщення газу Спільної діяльності в систему ГТС за січень, лютий та березень 2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2023, справа №910/3660, відмовлено ПАТ «Укрнафта» в позові. Зазначене рішення суду не набрало законної сили, оскільки ПАТ «Укрнафта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення господарського суду міста Києва.

Північний апеляційний господарський суд виніс ухвалу від 16.11.2023, справа № 910/3660/18, про прийняття апеляційної скарги ПАТ «Укрнафта» на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2023р. у справі № 910/3660/18 до провадження колегією суддів. На даний час судовий розгляд справи триває.

Вищезазначене свідчить про те, що в ПСГ AT «Укртрансгаз», на час проведення перевірки, Спільна діяльність передала на зберігання 8 503,543 тис. м. куб. (1950,043 тис. м. куб. + 6 553,500 тис. м. куб.), що має відповідне документальне підтвердження щодо його обліку, руху та залишку.

В свою чергу, контролюючий орган не довів, що Спільна діяльність, не провівши інвентаризацію, не має обліку природного газу, що переданий в ПСГ AT «Укртрансгаз», та використала 8 503,543 тис. м. куб. газу в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

З врахуванням вищезазначеного, протиправним є податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області форми «Р» від 13.03.2024 № 006543/0705, згідно якого податковим органом збільшено для Спільної діяльності суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 068 975,00 грн., в тому числі збільшено податкове зобов`язання на 855 180,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 213 795,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.03.2024 № 006544/0705, згідно якого податковим органом встановлено і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 424 577,00 грн. за грудень 2023 року, суд зазначає таке.

Сума 427 577,00 грн. - це податковий кредит з ПДВ, що утворився в періоді листопад 2020р. - грудень 2023р. в результаті господарської діяльності Спільної діяльності та підтверджений зареєстрованими податковими накладними та розрахунками коригувань в єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена сума ПДВ була зареєстрована Спільною діяльністю в ЄРПН відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2020 № 1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, з врахуванням вартості наданих послуг АТ «Укртрансгаз» згідно договору №2002000030 зберігання (закачування, відбору) природного газу від 10.02.2020.

Як вже зазначалося вище, контролюючий орган безпідставно прийшов до висновку, що в Спільній діяльності під час проведення перевірки виявлена нестача природного газу і, що такий газ використаний в операціях, що не є господарською діяльністю Спільної діяльності - платника податків.

Оскільки, як було встановлено вище, протиправним є податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.03.2024, № 006543/0705, то, відповідно, безпідставним є і податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 13.03.2024 № 006544/0705, згідно якого встановлено та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 424 577,00 грн.

Відповідно, повідомлення-рішення форми «ПН» від 13.03.2024 № 006545/0705 також є необґрунтованим, оскільки Спільна діяльність, в період з 01.10.2017 по 31.12.2023 не мала правових підстав для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, виписаної, виходячи із загальної собівартості залишку природного газу в ПСГ АТ «Укртрансгаз» в кількості 8503,543 тис. м. куб., яка на грудень 2023р. становила 6 398 784,76 грн., оскільки цей природний газ не є таким, що використаний в негосподарській діяльності.

Окрім цього, як вже зазначалося вище, на час перевірки не був завершений судовий спір щодо 6553,500 тис. м. куб. природного газу видобутку Спільної діяльності та переданого в ПСГ АТ «Укртрансгаз» у січні-березні 2008 року.

Зважаючи на викладене вище, на думку суду, Спільна діяльність, здійснюючи видобуток природного газу в період з 01.10.2017 по 31.12.2023 дотримувалась вимог чинного законодавства та не допускала порушень вимог Податкового кодексу України, які виявлені контролюючим органом під час перевірки, що стало підставою прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 25 431, 29 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (04053, місто Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 20; код ЄДРПОУ ВП 43968084) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.03.2024 №006543/0705, №006544/0705, №006545/0705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» понесені останнім судові витрати у розмірі 25 431, 29 грн (двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна гривня двадцять дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.