Ухвала суду № 139183989, 20.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 серпня 2026 року м. Київ № 320/32572/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові виготовлення та надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», для перерахунку його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом « 24», для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням. надбавка за вислугу років та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії, види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для перерахунку пенсії;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Київ у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026, виходячи з його грошового забезпечення, розрахованого на підставі розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Київ (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.02.2026 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКІ НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 розрахованого на підставі розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» без обмеження ії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Відтак, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.

У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

У позовній заяві позивачем об`єднано позовні вимоги щодо підготовки на надання нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.2026 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Київ (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.02.2026 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКІ НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Відтак, суд зазначає, що вказані правовідносини між позивачем та відповідачами не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень.

Отже в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

При цьому, суд зазначає, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.