Рішення № 139183784, 21.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2026 року Справа № 280/6103/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зміни виду пенсії ОСОБА_1 (переведення з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії / припинення виплати пенсії по інвалідності) без її згоди та відповідної заяви;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 280/10060/24 (щодо права на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII без застосування двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з дати припинення її виплати, та здійснити виплату заборгованості з урахуванням раніше проведених виплат та індексацій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19.07.2021 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Разом з тим, відповідачем протиправно без її заяви було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов зокрема зазначив, що позивача переведено на пенсію за віком, яку правомірно обчислено за ч.1 ст. 27 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме, без застосування ч.2 ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 07.10.2024, з урахуванням раніше проведених виплат. Отже, за нормами чинного законодавства розмір пенсії за віком було правомірно обчислено за нормами ч.1 ст. 27 Закону №1058, з урахуванням ч.2 ст. 56 Закону №796.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Позивач з 19.07.2021 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі №280/10060/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 07.10.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 07.10.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії. Позивача переведено на пенсію за віком, обчислено за ч.1 ст. 27 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме, без застосування ч.2 ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 07.10.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

10.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив не виконувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі №280/10060/24, тобто залишити позивача на пенсії яка була до застосування рішення суду по справі №280/10060/24, оскільки у позивача наявна інвалідність 2 групи пов`язана з наслідками аварії на ЧАЕС.

Відповідач листом від 06.05.2026 повідомив позивача, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що рішення, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення суду виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі №280/10060/24 (далі - рішення суду від 03.01.2025), яке набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025, Головним управлінням виконано в межах покладених зобов`язань. Іншого рішення суду щодо скасування рішення суду від 03.01.2025 до Головного управління не надходило.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, заради і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону №1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом №1058-IV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом №1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійною фонду або до уповноваженою ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон № 796).

Відповідно до ст. 1 Закону № 796 цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Частиною 1 ст. 54 Закону № 796 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 19.07.2021 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З 07.10.2024 відповідачем самостійно (без згоди та заяви позивача) переведено позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, яку обчислено за ч.1 ст. 27 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме, без застосування ч.2 ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні).

Суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, для переведення на інший вид пенсії, зокрема для переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивач повинен звернутися до відповідача із відповідною заявою встановленого зразка та додати до неї необхідні документи. Лише за таких умов відповідач має можливість розглянути питання про перерахунок пенсії позивача та прийняти рішення по суті заяви.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем самостійно, без звернення позивача, переведено позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що судовим рішенням по справі №280/10060/24 зобов`язано відповідача проводити обчислення пенсії позивача без врахування двоскладової формули, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону №1058. Для обчислення пенсії на підставі ч.2 ст. 56 Закону №796 вимагається наявність у позивача відповідного стажу роботи та заробітку. На відміну від цього, згідно зі ст. 54 Закону №796 обчислення пенсії по інвалідності позивача раніше здійснювалось у розмірі відшкодування фактичних збитків, що не вимагало наявності заробітку. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 і в матеріалах судової справи №280/10060/24 була відсутня будь-яка інформація стосовно її заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідно, з урахуванням висновків суду в Ухвалі про встановлення нового строку для подання звіту від 11.02.2026 у справі №280/10060/24, розмір пенсії було обчислено виходячи з наявних в пенсійній справі ДовідкиОК-5 за період з 1998 по 2012 рік та Довідки про заробіток для обчислення пенсії за період з 1994 по 1998 рік. Зазначає, що даний заробіток не є заробітком, одержаним в зоні відчуження, і не може бути використаний для обчислення пенсії за нормами Закону №796. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 з урахуванням ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №280/10060/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії та переведено її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Разом з тим, суд наголошує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі № 280/10060/24, зокрема, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 07.10.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

Суд не зобов`язував відповідача переводити позивача з пенсії по інвалідності, яку вона отримувала з 19.07.2021, відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII на пенсію за віком.

Посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні дані про заробіток у зоні відчуження за 19861990 роки, не може бути підставою для порушення ст. 45 Закону № 1058-IV. Якщо відповідач вважав за необхідне застосувати загальний стаж та довідки ОК-5, він мав виконати розрахунок доплати в межах чинного на той момент виду пенсії (по інвалідності), а не вчиняти протиправні дії щодо односторонньої зміни виду пенсії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни виду пенсії позивача (переведення з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії / припинення виплати пенсії по інвалідності) без її згоди та відповідної заяви.

Щодо посилання відповідача, що оскільки ухвалою суду від 17.04.2026 по справі №280/10060/24 було прийнято звіт про виконання судового рішення, то факт правомірності обчислення пенсії за віком є преюдиційним і не підлягає оскарженню, суд зазначає, що предметом розгляду у справі № 280/10060/24 був правовий алгоритм розрахунку (застосування 1% доплати без двоскладової формули). Предметом цього позову є самостійне переведення відповідачем позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком без заяви позивача. Приймаючи звіт про виконання рішення суду по справі № 280/10060/24, суд перевіряв виключно арифметичне виконання своїх зобов`язань (нарахування 1% доплати). Суд не надавав правової оцінки законності переводу позивача на іншу пенсію в межах процедури судового контролю в іншій справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зміни виду пенсії ОСОБА_1 (переведення з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії / припинення виплати пенсії по інвалідності) без її згоди та відповідної заяви.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 280/10060/24 (щодо права на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII без застосування двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з дати припинення її виплати, та здійснити виплату заборгованості з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.08.2026.

Суддя О.В. Конишева