Рішення № 139183573, 24.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/3976/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар М" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариств з обмеженою відповідальністю "Автостар М" (89623, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Автомобілістів, буд. 21, ЄДРПОУ 43365763) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми Р від 25.03.2026 за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн (в т.ч. 872 463,00 грн за податковим зобов`язанням, 87 246,00 за штрафними санкціями).

В обгрунтування позову позивач вказує, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.11.2019 по 30.09.2025, про що складено акт перевірки № 5000/07-16-07-03/43365763 від 25.02.2026 року та на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 25 березня 2026 року за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн.. Не погоджуючись із законністю цього податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

02 липня 2026 року відповдачем подано відзив на позовну заяву у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у наданих до перевірки Документаціях відсутні будь-які документи, які підтверджують ланцюг створення собівартості реалізованих товарів, а також, їх підтвердження даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що прямо впливає на визначення показника валової рентабельності собівартості. Крім того, B наданих до перевірки Документаціях відсутні копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення та копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція, що передбачено пп. й, к 39.4.6 п. 34.6 ст. 39 Податкового кодексу України. Враховуючи вищенаведені факти, визначити показники валової рентабельності за методом ціни перепродажу щодо господарських операцій з придбання транспортних засобів протягом 2023, 2024 років від нерезидентів MOTORMARKT HOLZER GbR (Німеччина), та AUTO 37 USA LLC (штат Техас, США) не є можливим. Таким чином, надані до перевірки документи та пояснення ТОВ АВТОСТАР М, не підтверджують відповідність суми витрат по операціях 3 нерезидентами МОТORMARKT HOLZER GbR (Німеччина) та

Також, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін.

08 липня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив де вказує, що позивач надав контролюючому органу не лише Документації за 2023, 2024 роки, а й первинні документи, митні документи, банківські виписки, дані бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання, облік, собівартість та подальшу реалізацію відповідних ТМЦ (транспортних засобів). Також, позивач відхиляє доводи Відповідача про відсутність розрахунку валової рентабельності, оскільки відповідні розрахунки були підготовлені у складі Документацій за 2023 та 2024 роки. Документації за 2023 та 2024 роки містять розрахункову частину, зокрема таблиці 4, 5, 6, 7, у яких відображено розрахунок діапазону рентабельності, показники валової рентабельності та відповідні висновки щодо відповідності операцій принципу витягнутої руки.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АВТОСТАР М з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.11.2019 по 30.09.2025.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт перевірки № 5000/07-16-07-03/43365763 від 25.02.2026 року, у якому серед іншого, встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на прибуток до сплати в бюджет на загальну суму 872463 грн, у тому числі: за 4 квартал 2023 року на суму 150346 грн; за 4 квартал 2024 року на суму 722117 грн..

На підставі Акту № 5000/07-16-07-03/43365763 від 25.02.2026 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 25 березня 2026 року за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн (в т.ч. 872 463,00 грн за податковим зобов`язанням, 87 246,00 за штрафними санкціями).

Позивач, не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням подав скаргу від 14.04.2026 року до Головного управління ДПС у Закарпатській області, однак листом № 7165/6/07-16-07-03-11 від 23.04.2026 скаргу було повернуто та вказано, що вона не підлягає розгляду.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2026 року за № 000/5788/07-16-07-03/43365763 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств, згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числіподаток з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Відповідно до пп.39.2.1.7 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Неконтрольовані операції будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 i 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами.

Пунктом 85.4. статті 85 ПКУ передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Цьому праву кореспондує обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2. статті 85 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надано підприємству запит від 02.02.2026 щодо надання пояснень з підтверджуючими документами щодо причин не проведення коригування (збільшення) фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості ТМЦ придбаних у нерезидентів MOTORMARKT HOLZER GbR (Німеччина) та AUTO 37 USA LLC (штат Техас, США) та/або підтвердження суми таких витрат за цінами, визначеними за принципом витягнутої руки, відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Податкового кодексу України.

Позивач на запит відповідача з метою підтвердження суми понесених витрат за цінами, визначеними за принципом витягнутої руки, надав до перевірки, складену Документацію з обґрунтування відповідності принципу витягнутої руки господарських операцій з придбання транспортних засобів протягом 2023 року для цілей пп. 140.5.4 ПКУ та Документацію з обґрунтування відповідності принципу витягнутої руки господарських операцій з придбання транспортних засобів протягом 2024 року для цілей пп. 140.5.4 ПКУ.

Відповідно до підпункту 39.1.4. пункту 39.1 ст.39 ПК України, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Правила трансфертного ціноутворення в Україні визначають п`ять методів, які платники податків та податкові органи можуть використовувати залежно від особливостей здійсненої операції та наявності зіставних операцій для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки здійснюється за одним із таких методів (пп. 39.3.1. п. 39.3 вт. 39 ПКУ):

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. витрати плюс;

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

Критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки визначені підпунктом 39.3.2. пункту 39.3. статті 39 ПК України.

Так, згідно пп. 39.3.2.1. пп.39.3 ст. 39 ПКУ, відповідність умов контрольованої операції принципу витягнутої руки визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов`язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу витягнутої руки для контрольованих операцій певного виду Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АВТОСТАР М з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.11.2019 по 30.09.2025.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт перевірки № 5000/07-16-07-03/43365763 від 25.02.2026 року, у якому серед іншого, встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на прибуток до сплати в бюджет на загальну суму 872463 грн, у тому числі: за 4 квартал 2023 року на суму 150346 грн; за 4 квартал 2024 року на суму 722117 грн.. На підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 25 березня 2026 року за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн (в т.ч. 872 463,00 грн за податковим зобов`язанням, 87 246,00 за штрафними санкціями).

За приписами підпунктів и, й, к пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПК України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію, зокрема:

и) економічний та порівняльний аналіз: суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності; обгрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті; обгрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу; обгрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності; розрахунок діапазону цін (рентабельності); опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов`язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

У позовній заяві позивач вказує, що зміст Документацій за 2023, 2024 роки відображає: суму понесених Позивачем витрат внаслідок здійснення умовно контрольованих операцій та обчислення рівня їх рентабельності ; обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті ; обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу ; обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності; розрахунок діапазону цін (рентабельності) ; опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті . Зазначений економічний аналіз також включає в себе порівняння показників умовно контрольованих операцій із показниками зіставних операцій з купівлі товару у непов`язаних контрагентів.

Доводи відповідача щодо того, що у наданих до перевірки Документаціях відсутні будь-які документи, які підтверджують ланцюг створення собівартості реалізованих товарів, а також, їх підтвердження даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що прямо впливає на визначення показника валової рентабельності собівартості, оскільки додатком 1 Розрахунок валової рентабельності зіставних операцій до Документацій за 2023, 2024 роки, де у розрізі окремих ТМЦ систематизовано зведені дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, суд відхиляє, у зв`язку з наступним.

Суд зазначає, що Документація за 2023, 2024 роки надана позивачем містить розрахункову частину, а саме таблиці 4, 5, 6, 7, у яких відображено розрахунок діапазону рентабельності, показники валової рентабельності та відповідні висновки щодо відповідності операцій принципу витягнутої руки.

Крім цього, оскільки контролюючий орган перевіряв всі надані документи позивачем, що стосувалися операцій позивача з нерезидентами за відповідні податкові періоди, то мав можливість безпосередньо зіставити показники, відповідно до наданих документів, з первинними документами, митними деклараціями, платіжними документами, регістрами бухгалтерського обліку та фінансовою звітністю позивача.

Також, проаналізувавши надані докази та пояснення сторін, можна прийти до висновку, що надана документація відповідає вимогам пп. и пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2026 №000/5788/07-16-07-03/43365763 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар М" (89623, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Автомобілістів, буд. 21, ЄДРПОУ 43365763) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми Р від 25.03.2026 за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору