Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
24 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/28367/26
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву Комунального виробничо-господарського підприємства про забезпечення позову у справі за позовом Комунального виробничо-господарського підприємства до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області про визнання протипранвим та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,
установив:
Комунальне виробничо-господарське підприємство (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом через систему «Електронний суд» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-06-25-012517-a від 10 серпня 2026 року.
Одночасно з позовом, Підприємство подало заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-06-25-012517-a від 10 серпня 2026 року до набрання законної сили рішенням у справі.
На обґрунтування заяви позивач указує, що обидва варіанти поведінки, які пропонує відповідач, є для позивача обтяжливими та незворотними. Перший варіант - приведення договірної ціни у відповідність - означає зміну ціни чинного Договору. Договірна ціна є твердою (пункт 4.3 Договору, Додаток № 1 «Договірна ціна») і за пунктом 12.5 Договору її зменшення можливе лише за погодженням сторін. Отже, виконання цієї вимоги потребує волі Третьої особи, яку позивач забезпечити не може, а в разі відмови Третьої особи позивач автоматично переходить до другого варіанта. Другий варіант - розірвання Договору. Договір передбачає право замовника на дострокове розірвання лише у разі невиконання зобов`язань підрядником або недотримання НИМ положень Договору (пункт 8.2.1), порушення строків початку надання послуг більш як на 30 днів чи надання послуг з істотними недоліками (пункт 12.7), банкрутства підрядника (пункт 12.6) або істотного порушення Договору другою Стороною (пункт 12.10). Жодної з цих обставин немає, і оскаржуваний висновок їх не встановлює. Тому виконання вимоги про розірвання потребувало б або згоди Третьої особи, або окремого судового спору. Невиконання ж висновку тягне для позивача відповідальність, передбачену статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та є підставою для подальших заходів державного фінансового контролю.
Суд, аналізуючи заяву про забезпечення позову, доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно із частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, ураховуючи достатність наявних у матеріалах провадження доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без участі сторін.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цієї статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Слід зазначити, що забезпечення позову це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на такому етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Таким чином, законодавством установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, установити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20.
За умовами пункту 25 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (далі - Закон України № 922-VIII) публічна закупівля це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною 9 статті 41 названого Закону у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
Отже, процедура закупівлі фактом укладенням договору за її результатами, в розумінні вказаного Закону, не завершується.
Процедура ініціювання оскарження висновку, та її наслідки врегульовані Законом України № 922-VIII.
Зокрема, дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель не вживаються у разі оскарження висновку та незгоди замовника з викладеною у ньому інформацією.
Процедура зупинення виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, також визначена законом.
У разі неможливості виконання вимог висновку, позивач не позбавлений права повідомити про це відповідний орган.
Таким чином, законодавством урегульовані як порядок, так і наслідки щодо дій особи, яка оскаржує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, та не погоджується із інформацією, яка в ньому викладена.
Позивач, як учасник процедури закупівлі, має право щодо виконання або невиконання вимог висновку, у тому числі щодо можливості виконати його вимоги, про що має обов`язок повідомити відповідача, а також самостійно приймає рішення щодо їх виконання або не виконання, надання аргументованих заперечень до висновку, для нього встановлена законом юридична відповідальність та наслідки не вчинення або несвоєчасного вчинення певних дій, однак позивач не може перекладати на суд дії притаманні учаснику процедури закупівлі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б свідчили про небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Комунальному виробничо-господарському підприємству про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис
Судове рішення № 139183346, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/28367/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: