Ухвала суду № 139182931, 24.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 серпня 2026 року Справа №160/24791/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), з такими вимогами:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 20.08.1984 по 18.01.1985 учнем електромонтажника-схемника цеху №3 з виготовлення високовольтного обладнання Криворізького електрозаводу, який підтверджується записом № 1 у її трудовій книжці НОМЕР_1 та здійснити відповідний перерахунок коефіцієнту страхового стажу з урахуванням зазначеного періоду роботи;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перевірку правильності визначення розміру заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії за рішенням від 14.11.2019 № 046050005210 та здійснити відповідний перерахунок розміру призначеної пенсії з його подальшим коригуванням;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2020, 2021 і 2022 роках відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 - 2018 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії у 2019 році (6188,89 грн), у розмірі 1,11 за 2020 рік, 1,11 за 2021 рік та 1,14 за 2022 рік;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 - 2018 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії у 2019 році (6188,89 грн), збільшеного на коефіцієнти: у розмірі 111 за 2020 рік; у розмірі 1,11 за 2021 рік; у розмірі 1,14 за 2022 рік; у розмірі 1,197 за 2023 рік; у розмірі 0,796 за 2024 рік; у розмірі 1,115 за 2025 рік; у розмірі 1,121 за 2026 рік, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий період починаючи з 01.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Дніпропетровській області з листопада 2019 року.

Рішенням Криворізького північного об`єднаного управління ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 14.11.2019 № 046050005210 позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 2491,87 грн (2429,31 грн - пенсія за віком + 62,56 грн - доплата за понаднормовий стаж 4 роки).

Розмір пенсії за віком обчислений із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески за три роки, що передували зверненню за призначенням пенсії (2016- 2018), і який застосовувався для обчислення пенсії у 2019 році - 6188,89 грн.

Позивачка зауважує, що під час обчислення пенсії відповідач невірно визначив її страховий стаж і заробіток, що призвело до заниження її розміру. Також відповідач невірно визначив індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивачки (0,34083), безпідставно не зарахувавши їй до страхового стажу період роботи з 20.08.1984 по 18.01.1985 (4 місяці 10 днів) учнем електромонтажника-схемника цеху № 3 з виготовлення високовольтного обладнання Криворізького електрозаводу (запис № 1 у трудовій книжці НОМЕР_1 ).

Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати до 02.04.2024, у зв`язку з чим відповідач двічі проводив перерахунки її пенсії за стажем, при цьому у 2020, 2021 та 2022 роках відповідач не проводив індексацію пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV.

20.05.2026 позивачка звернулась до відповідача з заявою, у якій просила:

1) здійснити перевірку правильності обчислення її індивідуальних коефіцієнтів заробітку та страхового стажу, застосованих під час обчислення пенсії, та відповідне коригування її розміру у разі виявлення їх неправильності;

2) провести перерахунок (індексацію) пенсії за 2020, 2021 та 2022 роки, нарахувати та виплатити суму заборгованості, яка виникла внаслідок не проведення індексації.

Однак листом від 25.06.2026 № 76980-54221/К-01/8-0400/26 відповідач надіслав формальну відповідь, у якій відсутнє вирішення по суті порушених позивачкою у вказаній заяві питань.

У зв`язку з неправомірною бездіяльністю відповідача, яка полягає у не проведенні перевірки правильності визначення індивідуального коефіцієнту страхового стажу та індивідуального коефіцієнту заробітку при обчислення пенсії за рішенням від 14.11.219 № 046050005210, а також у не проведенні індексації пенсії у 2020, 2021 та 2022 роках, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та вказати спосіб захисту свого порушеного права.

В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

Відповідно до пред`явленого позову, ОСОБА_1 серед іншого, заявлено вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 20.08.1984 по 18.01.1985 учнем електромонтажника-схемника цеху № 3 з виготовлення високовольтного обладнання Криворізького електрозаводу, який підтверджується записом № 1 у її трудовій книжці НОМЕР_1 та здійснити відповідний перерахунок коефіцієнту страхового стажу з урахуванням зазначеного періоду роботи.

Разом з тим, позивачем не зазначено з якої конкретної дати вказаний період роботи має бути зарахований до її страхового стажу та відповідно, з якої дати підлягає перерахунку коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періоду роботи, що виключає можливість суду перевірити дотримання позивачем процесуальних строків звернення до адміністративного суду.

Аналогічно, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перевірку правильності визначення розміру заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії за рішенням від 14.11.2019 № 046050005210 та здійснити відповідний перерахунок розміру призначеної пенсії з його подальшим коригуванням.

Натомість, позивачем не зазначено дату, з якої має бути здійснена така перевірка та відповідно перерахунок її пенсії, що також виключає можливість суду перевірити дотримання позивачем процесуальних строків звернення до адміністративного суду.

Таким чином, у разі заявлення вимог поза межами шестимісячного строку у зазначених частинах позовних вимог, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строків звернення до суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.

Одночасно, суд зауважує, що заявляючи вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати період роботи до страхового стажу та здійснити перерахунок його коефіцієнту, а також про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перевірку правильності визначення розміру заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії за рішенням від 14.11.2019 № 046050005210 та здійснити відповідний перерахунок розміру призначеної пенсії з його подальшим коригуванням, позивачем не заявлено вимог про визнання рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, що не відповідає вимогам статті 5 КАС України.

Тому, позивачу з метою усунення зазначених недоліків слід надати суду уточнену позовну заяву із конкретизацією вимог та приведенням їх у відповідність до вимог статті 5 КАС України.

Згідно із частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, інша є похідною.

Відтак, позивач за подання даної позовної заяви мала сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн (1331,20 грн х 3 (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

Позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Отже, позивачу слід надати квитанцію про доплату судового збору на суму 2662,40 грн.

Зважаючи на вказане, суд зауважує, що позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв`язком на адресу суду:

уточненої позовної заяви з урахуванням висновків суду, з конкретизацією позовних вимог в межах шестимісячного строку та приведенням позовних вимог у відповідність до статті 5 КАС України та/або заяву про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин;

документу про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 ;

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя К.Є. Петросян