Рішення № 139182176, 24.08.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/817/26

провадження № 2/632/903/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" серпня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін по справі цивільну справу за позовною заявою представника ТОВ «ФК «Солвентіс» Ланового Євгена Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс» через свого представника Ланового Євгена Миколайовича звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4304058 від 18.12.2020, у сумі 33071,00 грн.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43385549) укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029) укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Представник позивача також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн

Розглянути дану цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів. Провести розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 - без участі представника ТОВ «ФК «Солвентіс» У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого Відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника Позивача та ухвалити заочне рішення. Оприлюднити в електронній формі рішення ухвалене по даній справі і внести його до Єдиного державного реєстру судових рішень. Надіслати електронну копію рішення ухваленого по даній справі за електронною адресою: court@solventis.com.ua. Листування із Позивачем здійснювати виключно за адресою: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 та електронною поштою: court@solventis.com.ua.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4304058.

У відповідності до умов вищевказаного кредитного договору, його підписання здійснювалося електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. Відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн.

Відповідачка зобов`язалася виконувати умови кредитного договору N 4304058 від 18.12.2020. Внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язань, передбачених договором, утворилась заборгованість у розмірі 33071,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28071,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Натепер право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу перейшло до ТОВ «ФК «Солвентіс». Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором N 4304058 від 18.12.2020.

Ухвалою судді від 04.05.2026 позовну заяву представника ТОВ «ФК «Солвентіс» Ланового Євгена Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_1 у визначений судом строк не подала відзиву на позов.

Виходячи з цього, суддя вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Заяви, клопотання від сторін не надходили та інші процесуальні дії у справі судом не застосовувалися.

Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами у межах строків, визначених ст.275 та ч.2 ст.279 ЦПК України.

Можливість ухвалення заочного рішення в такому випадку не передбачена.

Суддя, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідно до укладеного договору № 4304058 від 18.02.2020 про надання кредиту, ОСОБА_1 отримала від первісного кредитора ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» грошові кошти в сумі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 . Договором визначені його істотні умови: сума кредиту, порядок повернення кредиту, розмір процентів за користування кредитними коштами тощо. Договір про надання кредиту та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора PS4304058.

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» виконав умови договору про споживчий кредит та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № 4149439041784293 кошти в розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується копією довідки ТОВ ФК «Елаєнс» від 02.11.2024.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43385549) укладений Договір факторингу №29/10-2025 (далі- «Договір факторингу-1»).

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029) укладений Договір факторингу №ДФ-31102025 (далі -

«Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4304058 від 18.12.2020.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» становить 33071 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 грн., заборгованість за відсотками становить 28071,00 грн., що підтверджується, наданим позивачем, детальним (щоденним) розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту № 4304058 від 18.12.2020 станом на 29.10.2025.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зіст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правиламист. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суддя, дослідивши надані позивачем докази, прийшов до висновку, що у відповідача існує обов`язок перед позивачем щодо сплати заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.

Відтак, оскільки на час розгляду справи відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 та ч.ч. 1, 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: договір про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026, додаткову угоду № 4304058 від 27.03.2026, Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості.

За приписами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу у сумі 6000,00 грн., оскільки вони є фактично понесеними, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов представника ТОВ «ФК «Солвентіс» Ланового Євгена Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 4304058 від 18.12.2020 у розмірі 33071,00 грн. (тридцять три тисячі сімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Копію рішення направити сторонам по справі: позивачеві та його представникові засобами Електронного суду, відповідачеві засобами поштового та електронного зв`язку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочинська, буд.29-31, код ЄДРПОУ: 43657029. Телефон: 380672040459, електронна пошта: court@solventis.com.ua.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Лановий Євген Миколайович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1. Телефон: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,телефон: НОМЕР_5 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України ІД картка № НОМЕР_6 , орган видачі 6348 від 01.07.2011, РНОКПП НОМЕР_7 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: С. Л. Кузьменко