Рішення № 139182083, 21.07.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/999/24

провадження № 2/631/126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, в якій позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати яких - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З 2021 року дана родина перебуває під контролем СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ та КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ.

За твердження представника позивача протягом 2021 - 2024 років під час неодноразових відвідувань родини з батьком ОСОБА_3 та його співмешканкою неодноразово проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків, створення належних умов для проживання та навчання дітей, ведення здорового способу життя, з`ясування відносин між дорослими у присутності дітей та періодичні зловживання алкогольними напоями.

Сім`я ОСОБА_3 відвідувалася працівниками СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ та КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, оскільки надходити усні повідомлення зі школи, від громадян про те, що батько дітей та його співмешканка зловживають алкогольними напоями та сваряться у присутності дітей, діти не забезпечені планшетами для дистанційного навчання. З батьком неодноразово проводилися бесіди щодо належного виконання ним батьківських обов`язків, ведення здорового способу життя, створення належних умов проживання для дітей.

Як вказала представник позивача, 06 червня 2024 року комісійно зроблено виїзд за місцем проживання дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час якого встановлено, що батько дітей мав явні ознаки алкогольного сп`яніння. Як повідомили діти, їх батько та його співмешканка часто зловживають алкогольними напоями. З ОСОБА_3 та його співмешканкою було проведено профілактичну бесіду та рекомендовано пройти лікування від алкогольної залежності, провести прибирання у житловому приміщенні та навести лад на подвір`ї.

12 червня 2024 року під час виїзду комісії за місцем проживання дітей було виявлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з батьком та його співмешканкою, які перебували у стані алкогольного сп`яніння. Діти повідомили, що останні протягом декількох днів поспіль вживають алкогольні напої. При цьому ОСОБА_3 поводив себе агресивно та неадекватно, погрожуючи фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою. У результаті відвідування родини, через виникнення безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітніх дітей, останніх було влаштовано до закладу охорони здоров`я з метою надання необхідної медичної допомоги.

Крім того, як вказала представник позивача, сім`я ОСОБА_3 з 17 лютого 2023 року перебувала під соціальним супроводом КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ з метою інформування, консультування та соціальної профілактики.

Під час надання соціальної послуги ОСОБА_3 02 листопада 2023 та 04 березня 2024 року був зафіксований факт домашнього насильства між дорослими членами родини, де була надана послуга екстреного кризового втручання. Під час виїзду проводилися бесіди з метою формування навичок відповідального батьківства, налагодження емоційних контактів між членами родини, проведення профілактичних бесід щодо зловживання алкогольними напоями.

З інформації КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ від 11 червня 2024 року № 251 було встановлено, що ОСОБА_3 застосовує фізичні покарання до своїх дітей та зловживає алкогольними напоями.

12 червня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалося питання про ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На засідання комісії з питань захисту прав дитини був запрошений ОСОБА_3 , але він одразу повідомив, що не прийде. Обговоривши та заслухавши членів комісії було прийнято рішення про винесення на засідання виконавчого комітету питання про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька ОСОБА_3 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я останніх.

Як зазначила представник позивача, 12 червня 2024 року ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ було прийнято рішення за № 277 про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька ОСОБА_3 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітніх дітей.

Крім того, згідно інформації СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1 є учнем 5 класу, батько хлопчика телефонував класному керівнику, цікавився навчанням дитини, але нічого не зробив для того, щоб дитина виходила на онлайн заняття. У ОСОБА_1 є проблеми зі слухом, він погано чує, потребує лікування, але батько вихованням і лікуванням сина не займався, часто був у нетверезому стані разом зі співмешканкою. Під час вживання алкогольних напоїв були постійні сварки у родині, батько міг підняти руку на дітей. ОСОБА_1 піддається чужому впливу, схильний до бродяжництва.

Також, відповідно до інформації СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_2 навчається у 2 класі гімназії. Батько майже не реагує на зауваження класного керівника, не завжди контролює процес навчання дитини, виконання нею домашнього завдання, бо часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння. У ОСОБА_2 є проблеми з мовою, вона потребує заняття з логопедом, про що неодноразово зверталась увага батька, але останній не реагував на зауваження класного керівника.

На думку представника ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ наведені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, що є підставою для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачем, ОСОБА_3 , відзиву на позовну заяву ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення його батьківських прав, у відповідності до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, до суду надано не було.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 07 серпня 2024 року позовну заяву ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, а також роз`яснено наслідки невиконання ухвали суду.

Стороною позивача в установлений законом та зазначений в ухвалі суду від 07 серпня 2024 року строк, недоліки, що були підставою для залишення позовної заяви без руху, усунуті.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, Нововодолазьким районним судом Харківської області неодноразово постановлялись ухвали про відкладення розгляду справи, у тому числі за клопотанням відповідача та неявки у судове засідання учасників процесу.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, скасування заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі за позовом ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав, судом не вживалось.

Уповноважений представник ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити й у вступному слові стисло виклала зміст, підстави вимог щодо предмета позову, надавши необхідні пояснення щодо них, які відповідають змісту позовної заяви. Представник позивача наголосила, що ОСОБА_3 тривалий час нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо належного виховання, утримання та розвитку дітей, зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, не створює необхідних умов для проживання дітей, не забезпечує їх усім необхідним для розвитку, навчання, харчування. У дітей відсутні гаджети, через що вони не мають можливості відвідувати заняття у школі, які проходять дистанційно. Отримані кошти, що призначались для дітей, батько витрачав на власні потреби. Помешкання, у якому мешкають діти, перебуває у занедбаному стані, були випадки застосування фізичного впливу по відношенню до дітей. При цьому, зі слів представника позивача, ОСОБА_3 на зауваження з боку представників соціальної сфери та служби у справах дітей не реагує. Вказані факту свідчать про свідоме ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей. На даний час діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тимчасово влаштовані на виховання у патронатну родину, де їм створені усі необхідні умови для проживання, розвитку та навчання.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, уповноважений представник ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялись завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - секретар сільської ради Людмила Балюк 20 липня 2026 року направила на електронну адресу суду клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-907/26-вх, відповідно до якого повідомила про неможливість явки їх представника у судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, просила розгляд справи провести без участі представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечував проти позбавлення його батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та повідомив, що дійсно раніше з його боку мали місця випадки вживання алкогольних напоїв, але зараз такого не має. Жінку, з якою мешкав без реєстрації шлюбу, вигнав, проте працевлаштуватись не має можливості через свій вік. Вважає, що ремонт у будинку, на проведенні якого наполягали соціальні служби, є недоцільними, оскільки умови проживання задовільні, а дітей він сварив у випадках, коли ті були неслухняними. Після відібрання дітей та влаштування їх до патронатної родини один раз їздив до дітей, але через відсутність нормального транспортного сполучення, для нього це проблематично. На даний час він переживає складні часи, проте своїх дітей дуже любить та намагається піклуватись про них по мірі своїх можливостей, а також бажає, щоб вони повернулись додому.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, ОСОБА_3 повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся у відповідності до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Уповноважений представник СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у судовому засіданні позовні вимоги ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його малолітніх дітей підтримала у повному обсязі та повідомила, що родина відповідача тривалий час перебувала на контролі у СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ як неблагонадійна. ОСОБА_3 не займається вихованням своїх дітей, не створює належні умови для їх проживання, навчання та розвитку, а також не забезпечує дітям належної медичної допомоги, враховуючи те, що хлопець має проблеми зі слухом, а дівчинка погано розмовляє. При неодноразовому відвідуванні родини, батько дітей та його співмешканка перебували у стані алкогольного сп`яніння, в цей час діти знаходились без нагляду. У будинку та на подвір`ї брудно, для дітей не створені умови для навчання, відсутні у достатній кількості продукти харчування. Батько часто проявляв агресію по відношенню до дітей, на неодноразові зауваження щодо зміни свого ставлення не реагував. 12 червня 2024 року під час відвідування родини ОСОБА_3 , останній разом із своєю співмешканкою перебували у стані алкогольного сп`яніння, поводили себе неадекватно, діти були налякані, тому було прийнято рішення про негайно відібрання дітей з подальшим їх влаштуванням у медичний заклад та патронатну сім`ю. Наразі діти продовжують перебувати у патронатній родині, з якою служба у справах дітей підтримує постійний зв`язок, проте за цей час ОСОБА_3 так й не створив належні умови для проживання дітей, їх навчання, розвиток, що, у свою чергу, свідчить про умисне ухилення останнього від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, уповноважений представник СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлялись завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

В матеріалах справи міститься заява начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - Валентини Несміян, що зареєстрована за вхідним № ЕП-444/26-вх. від 06 квітня 2026 року, відповідно до якої остання просила здійснювати розгляд справи за позовом ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав, за відсутності представника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, позовні вимоги задовольнити.

Крім того, як вже зазначалось, представник ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - секретар сільської ради Людмила Балюк 20 липня 2026 року направила на електронну адресу суду клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-907/26-вх, відповідно до якого повідомила про неможливість явки їх представника у судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року, просила розгляд справи провести без участі представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі , зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки , а також неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (частина 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частинах 1 та 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В даному випадку учасники справи вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату судового розгляду справи.

Крім того, положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Про наявність такого клопотання у сторони позивача, а також третьої особи, свідчать відповідні заяви, що долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь в розгляді справи у суді, підстав для визнання необхідним надання учасниками процесу додаткових пояснень не має, оскільки останні їх вже надали у минулих судових засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу та закінчити її розгляд по суті вимог за відсутності учасників процесу, що не з`явилися.

Вислухавши пояснення та доводи представника позивача, а також доводи відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, думку малолітніх дітей, покази свідків, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, що були надані учасниками справи та безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення частини 2 статті 129 Конституції України визначають основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 23 листопада 2018 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області народився ОСОБА_1 , про що Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 29 січня 2013 року складено відповідний актовий запис № 6.

Крім того, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 23 листопада 2018 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області народилась ОСОБА_2 , про що Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 01 березня 2016 року складено відповідний актовий запис № 03.

Батьками дітей у вказаних свідоцтвах про народження зазначено громадян України: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що мати дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, про що 23 лютого 2018 року Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області складено відповідний актовий запис № 17, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 01 березня 2018 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

11 червня 2024 року директор КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Вікторія Терещенко листом за вихідним № 251 повідомила начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Валентину Несміян, що до комунальної установи надійшло повідомлення № 188 від 11 червня 2024 року у телефонному режимі від анонімного громадянина, який повідомив, що у сім`ї ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батько застосовує фізичні покарання до своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також останній зловживає алкогольними напоями.

З копії повідомлення/інформації про сім`ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах, зареєстрованого 11 червня 2024 року за № 188, вбачається, що у телефонному режимі 11 червня 2024 року о 08 годині 54 хвилини до КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ надійшло повідомлення від анонімного громадянина про те, що у сім`ї ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батько застосовує фізичні покарання до своїх малолітніх дітей та зловживає спиртними напоями.

Листом від 12 червня 2024 року за № 252 директор КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Вікторія Терещенко повідомила начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Валентину Несміян про те, що з 17 лютого 2023 року КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ згідно рішення № 2 від 17 лютого 2023 року надавала соціальну послугу інформування, соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, консультування, соціальну профілактику стосовно сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання: АДРЕСА_1 . З метою подолання складних життєвих обставин проведено комплексну оцінку потреб сім`ї, розроблено план заходів з метою формування навичок відповідального батьківства, планування сімейного бюджету та ведення домашнього домогосподарства, налагодження емоційних контактів між членами сім`ї. ОСОБА_3 мешкає разом зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 одинокий батько, мати дітей померла. ОСОБА_3 не працює, має небагато худоби та город. Діти навчаються в Старовірівській гімназії, отримують пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Родина мешкає в приватному будинку, який складається з двох житлових кімнат, кухні та прибудови. Будинок потребує ремонту, електропостачання у будинку підключене, опалення пічне, колодязь в дворі. Продуктами харчування родина частково забезпечена, але м`ясо, риба та фрукти бувають інколи, незбалансоване харчування для дітей. Санітарно-гігієнічний стан помешкання задовільний, діти мають окрему кімнату, ліжка. Діти частково забезпеченні одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, у дітей не має гаджета з якого вони можуть долучитись до дистанційного навчання, тому змушені отримувати завдання у вчителя. Під час надання соціальної послуги сім`ї ОСОБА_3 було зафіксовано факт домашнього насильства між дорослими членами родини, а саме: 02 листопада 2023 року та 04 березня 2024 року, де була надана послуга екстреного кризового втручання, тому послуга соціальний супровід була продовжена відповідно до підпункту 8 частини 2 статті 24 Закону України «Про соціальні послуги». Складні життєві обставини було мінімізовано відповідно розробленому плану заходів та 30 травня 2024 року було припинено надання соціальних послуг.

З копії Акту обстеження умов проживання, складеного 06 вересня 2023 року комісією у складі начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Несміян В. В., головного спеціаліста служби Довгопол О. М., соціального менеджера КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Лешевої Ю. В., дільничного офіцера поліції Дружиніна О. В., убачається, що в порядку контролю та усного повідомлення з метою перевірки умов проживання родини та організації норм навчальної дисципліни, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за даною адресою проживають: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти проживають без реєстрації. Будинок, у якому проживає родина, складається з чотирьох кімнат, з них дві - житлові, одна кухня, один коридор. Будинок цегляний, вікна дерев`яні, опалення пічне, електропостачання підключене. На момент відвідування у кімнатах задовільний стан, речі складені, всі ліжка застелені, але всі кімнати потребують косметичного ремонту. У наявності є продукти харчування, родина обробляє город, вирощує овочі. Батько дітей перебував у тверезому стані, займався консервуванням овочів на зиму. На подвір`ї нескошена трава. У кожної дитини є окреме спальне ліжко, діти мешкають в одній кімнаті, в наявності одяг та взуття відповідно до віку та сезону. Для навчання дітей є стіл, канцелярське приладдя, але діти не забезпечені ні телефоном, ні комп`ютером для дистанційного навчання, також не має підручників для навчання. Зі слів батька родина не має коштів для їх придбання. Діти веселі та грайливі, батько не працює, проживають за рахунок соціальних виплат. У результаті відвідування родини з батьком проведено бесіду щодо організації належного дистанційного навчання дітей, не зловживання алкогольними напоями, дотримання належних умов для проживання дітей, необхідності косметичного ремонту у кімнатах (побілка стін), генерального прибирання в будинку, наведення ладу на подвір`ї та прибудинкової території, прибиранні сміття.

Як установлено з копії Акту обстеження умов проживання, складеного 02 квітня 2024 року комісією у складі головного спеціаліста СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головінової М. К., фахівця із соціальної роботи КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Тарсукової О. О., фахівця із соціальної роботи КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Сотнікової К. А., в порядку контролю з метою перевірки умов проживання проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за даною адресою проживають: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти проживають без реєстрації. Будинок, у якому проживає родина, складається з двох житлових кімнат, кухні та коридору. Будинок цегляний, вікна дерев`яні, опалення пічне, електропостачання підключене. На момент візиту стан кімнат задовільний, але потребує косметичного ремонту, ліжка застелені, речі складені, продукти харчування в наявності. Діти забезпечені окремими спальними місцями, одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, в наявності канцелярське приладдя, стіл для навчання, але гаджетів у дітей для навчання у дистанційному режимі немає. Діти допомагають батьку по хатнім справа та господарству, але інколи в родині трапляються сварки та непорозуміння між дорослими членами родини, батько схильний до зловживання алкогольними напоями у присутності дітей. У результаті відвідування родини з батьком проведено роз`яснювальну бесіду щодо необхідності придбання дітям пристроїв за допомогою яких вони зможуть навчатись у дистанційному режимі, рекомендовано поліпшити фінансовий стан, зробити косметичний ремонт.

З копії Акту обстеження умов проживання, складеного 06 червня 2024 року комісією у складі головного спеціаліста СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головінової М. К., соціального менеджера КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Лешевої Ю. В., фахівця із соціальної роботи КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Тарсукової О. О., поліцейського офіцера громади Лешева М. О., убачається, що на підставі усного повідомлення громадян з метою проведення профілактичної бесіди, перевірки умов проживання родини, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за даною адресою проживають: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , співмешканка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Будинок, у якому проживає родина, складається з двох житлових кімнат, кухні та коридору. Будинок цегляний, вікна дерев`яні, опалення пічне, електропостачання підключене. Під час обстеження стан кімнат задовільний, але потребує косметичного ремонту, а саме поклейки шпалер, пофарбування підлоги, підвіконь. Продукти харчування в наявності. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, є окремі спальня місця, невелика кількість дитячих іграшок. Батько не працює, співмешканка також безробітна. Родина утримує невелике підсобне господарство (город, кози) для особистого використання. Діти одягнути, під час візиту поведінка їх була адекватною. При спілкуванні з дітьми було виявлено, що в родині часто трапляються сварки та непорозуміння, батько схильний до зловживання алкогольними напоями та під час обстеження був з явними ознаками сп`яніння. Також батько неодноразово був помічений у стані алкогольного сп`яніння іншими громадянами. В ході бесіди виявлено, що батько та його співмешканка сваряться та вживають алкогольними напоями в присутності дітей. З ОСОБА_3 та ОСОБА_7 членами комісії була проведена профілактична бесіда щодо належного виконання батьківських обов`язків та попереджено про адміністративну відповідальність. Рекомендовано провести прибирання у житловому приміщенні та по можливості здійснити косметичний ремонт.

Згідно копії Акту обстеження умов проживання, складеного 11 червня 2024 року комісією у складі начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Несміян В. В., головного спеціаліста служби Головінової М. К., директора КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Терещенко В. П., фахівця із соціальної роботи КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Сотнікової К. А., поліцейського офіцера громади Дружиніна О. В., поліцейського офіцера громади Лешева М. О., на підставі повідомлення КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з метою перевірки умов проживання проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за даною адресою проживають: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , співмешканка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Будинок цегляний, вікна дерев`яні, подвір`я поросло бур`яном. Провести обстеження умов проживання не вдалось через те, що ОСОБА_3 не пускав членів комісії до житлового приміщення. Батько ОСОБА_3 та його співмешканка ОСОБА_7 безробітні, систематично вживають алкогольні напої в присутності дітей та виловлюються грубо, нецензурною лайкою на адресу дітей. Зі слів ОСОБА_1 його батько разом із співмешканкою протягом декількох діб знаходяться в стані алкогольного сп`яніння, неодноразово вчиняли психологічне та фізичне насилля над ним та сестрою ОСОБА_2 . У їх присутності останні постійно сваряться між собою та б`ються. Під час обстеження ОСОБА_3 та його співмешканка були з явними ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 у присутності членів комісії поводив себе агресивно, погрожував та висловлювався грубою нецензурною лайкою в бік працівників поліції, хапав їх за одяг та поводився неадекватно. Комісією було вирішено вилучити дітей та направити їх до закладу охорони здоров`я для проведення та документування результатів медичного обстеження й надання необхідної медичної допомоги, в тому числі лікування в стаціонарних умовах, та вирішення питання про тимчасове влаштування дітей.

Як убачається з копії Акту обстеження сім`ї ОСОБА_3 , складеного 11 червня 2024 року комісією у складі фахівця із соціальної роботи КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Сотнікової К. А., директора КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Терещенко В. П., начальника СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Несміян В. В., головного спеціаліста СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головінової М. К., поліцейського офіцера громади КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Дружиніна О. В., поліцейського офіцера громади КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Лешева М. О., було проведено обстеження сім`ї ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дітьми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Сім`я проживає в цегляному будинку з електропостачанням та пічним опаленням. У будинку 2 кімнати, кухня та прибудова. Санітарно-гігієнічний стан помешкання пограничний, речі складені, підлога брудна та не підметена. На момент відвідування сім`ї членами комісії ОСОБА_3 був вдома разом із малолітніми дітьми та співмешканкою. У ОСОБА_3 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Зі слів дітей батько останні дві доби вживає алкогольні напої. Син ОСОБА_1 розповів, що батько на них з сестрою ОСОБА_2 свариться та висловлюється нецензурною лайкою, а співмешканка батька ОСОБА_4 не давала всю ніч їм спати, постійно сварилась на них та батька. ОСОБА_3 у бік комісії висловлювався нецензурною лайкою та поводив себе агресивно.

12 червня 2024 року ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ прийнято рішення № 277 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька ОСОБА_3 » згідно якого вирішено негайно відібрати малолітнього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітньої дитини, а також негайно відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітньої дитини. Забезпечити тимчасове влаштування малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до довідки № 01-19/77, виданої 18 червня 2024 року директором СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Оленою Лисенко, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 5 класі СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Згідно характеристики, складеної директором СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Оленою Лисенко та класним керівником Оленою Сотніковою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 5 класу та навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, працелюбний, уважний учень. Має навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів, навчається в міру своїх сил, має довільну зорову, слухову пам`ять, добре запам`ятовує учбовий матеріал, виявляє логічне та творче мислення. Хлопець має здібності до вивчення предметів математичного напрямку, на уроках завжди активний, виконує домашнє завдання, має добрий загальний розвиток, багато читає, але під час дистанційного навчання у хлопця не має можливості виходити на уроки онлайн. Батько хлопчика телефонував класному керівнику, цікавився навчанням дитини, але нічого не зробив для того, щоб дитина виходила на онлайн уроки. У ОСОБА_1 є проблеми зі слухом, він погано чує, потребує лікування. Батько вихованням і лікуванням сина не займався, часто буває у нетверезому стані разом зі співмешканкою. Під час прийняття алкоголю були постійні сварки, ОСОБА_3 міг підняти руку на дітей. Хлопець самостійний, врівноважений, але піддається чужому впливу, схильний до бродяжництва. Були випадки, коли хлопець не ночував вдома. Хлопець потребує занять з психологом.

З довідки № 01-19/78, виданої 18 червня 2024 року директором СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Оленою Лисенко, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 2 класі СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Як убачається характеристики, складеної директором СТАРОВІРІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ КРАСНОГРАСДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Оленою Лисенко та класним керівником Наталією Клягіною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ученицею 2 класу, навчається у закладі з першого класу, має навчальні досягнення достатнього рівня, навчається в повну міру, потребує постійного контролю. Дівчинка добре усвідомлює обов`язки навчання, у неї виявляється велике бажання вчитися, особливо цікавиться читанням, багато читає художньої літератури. ОСОБА_2 уважна на уроках, вміє правильно і точно висловлювати думки. Дівчинка самостійна, спостережлива, має гарну пам`ять, швидко запам`ятовує учбовий матеріал, на уроках завжди уважна, активна. Конфліктів з однокласниками та вчителями школи не має. Правила поведінки виконує, але на уроки іноді запізнювалась, без поважних причин пропускала школу. Старається брати участь у заходах класу, але під час дистанційного навчання у ОСОБА_2 не було можливості виходити онлайн на уроки, тому дівчинка брала завдання у вчителя і самостійно виконувала їх, як могла. ОСОБА_2 виховується у неповній сім`ї, мати померла, батько - ОСОБА_3 ніде не працює, проживає з співмешканкою, в родині є ще одна дитина - учень 5 класу. Школярка не має постійного місця для навчання, відпочинку. Дитина одягнута скромно, але відповідно до сезонів. Шкільним приладдям забезпечена достатньо, стан речей задовільний. Батько слабо реагує на зауваження класного керівника, не завжди контролює навчання дитини, виконання домашнього завдання дівчинкою, бо часто буває у нетверезому стані, внаслідок цього і виникають проблеми з навчанням у школі. У ОСОБА_2 є проблеми з мовою, вона потребує занять з логопедом, про що неодноразово наголошувалось батькові, але він не реагував на зауваження класного керівника.

25 червня 2024 року ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ прийнято рішення № 292 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Старовірівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей», яким затверджено висновок органу опіки та піклування Старовірівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для направлення до Нововодолазького районного суду Харківської області.

З Висновку органу опіки та піклування Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за вихідним № 1894/02-33 від 24 червня 2024 року, підписаного головою Старовірівської сільської ради Миколою Біндусом, орган опіки та піклування Старовірівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З наданих відповідачем копій консультативних висновків, складених КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», вбачається, що ОСОБА_1 відвідував лікаря-отоларинголога 09 січня 2024 року та 19 січня 2024 року.

Відповідно до характеристики № 4653/02-33, складеної 12 грудня 2025 року секретарем СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Людмилою Балюк, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29 серпня 2013 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 19 червня 2024 року діти виховуються у патронатній родині через систематичність не створення батьком належних умов для їх утримання та виховання. За час перебування дітей у родині батька, надходили усні повідомлення зі школи, від громадян, про те, що батько дітей та його співмешканка зловживають спиртними напоями та сваряться у присутності дітей, діти не забезпечені планшетами для дистанційного навчання, батько успіхами дітей не цікавиться. За час перебування дітей у патронатній родині, батько ОСОБА_3 відвідував дітей 6 разів (у 2024 році - 4 рази та у 2025 році - 2 рази). Мати дітей - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будинок, у якому живе родина, потребує ремонту, опалення пічне, електропостачання підключене. ОСОБА_3 не працює, пенсіонер. У дітей є проблеми зі здоров`ям, про це батькові неодноразово наголошувалось медичними працівниками, але батько дітей не виконував рекомендацій лікаря, лікуванням не займався, як наслідок діти мають стійкі проблеми зі здоров`ям, які потребують обстеження та відповідного лікування. У родині з батьком діти не отримували повноцінного матеріального забезпечення, виховувалися в психологічно нестабільній, конфліктній сім`ї з тенденцією до насильства.

З інформаційної довідки щодо результатів соціального супроводу сім`ї ОСОБА_3 , складеної КОМУНАЛЬНОЮ УСТАНОВОЮ «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, встановлено, що під час здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_3 фахівцями центру проводилась робота, спрямована на усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей, покращення умов проживання та формування відповідального ставлення батька до виконання батьківських обов`язків. За результатами проведеної роботи, обстеження житлово-побутових умов та аналізу виконання наданих рекомендацій встановлено, що станом на дату підготовки даної довідки батьком не усунуто обставини, які становили загрозу життю та здоров`ю дітей та перешкоджали належному виконанню батьківських обов`язків, зокрема: ??не створено належних житлово-побутових умов для проживання дітей; ??не забезпечено безпечного та стабільного середовища для їх утримання та

виховання; ??не підтверджено спроможності належним чином забезпечувати основні потреби дітей; ??не забезпечено стабільного офіційного працевлаштування. Під час здійснення соціального супроводу батько неодноразово перебував у стані алкогольного сп`яніння та проявляв агресивну поведінку під час спілкування з фахівцями центру. У рамках соціальної роботи з батьком проведено: бесіди щодо відповідального батьківства та належного виконання батьківських обов`язків; консультації щодо створення безпечних і комфортних умов для дітей; рекомендації щодо ремонту житла та ведення домашнього господарства; консультації щодо стабільного працевлаштування; бесіди щодо наслідків вживання алкогольних напоїв; консультації щодо можливості проходження лікування; психологічні консультації щодо подолання залежності; тренінг «Як керувати своїми емоціями»; консультації щодо відвідування дітей у патронатній родині; методичні дослідження, спрямовані на виявлення батьківського потенціалу; щомісячні профілактичні бесіди щодо відповідального батьківства. Незважаючи на проведену роботу та надані рекомендації, стійких позитивних змін у поведінці батька не встановлено. Батько не виявляє належної готовності до усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей, та не демонструє спроможності забезпечити належні умови для їх проживання, виховання та розвитку. Фактично батьком не доведено усунення обставин, які були підставою для відібрання дітей, а також не підтверджено готовність гарантувати дітям безпечні умови проживання, належне утримання та догляд. З огляду на викладене, повернення дітей до біологічного батька на даний час КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вважає передчасним та таким, що не відповідає найкращим інтересам дітей.

Наведені письмові докази не містять явних суперечностей та очевидних ознак підробки, відповідають критеріям належності, достовірності, допустимості, достатності та взаємозв`язку у їх сукупності й враховуються судом у їх повному обсязі.

Крім того, допитана у судовому засіданні 19 травня 2026 року в якості свідка у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_12 повідомила, вона працює вчителем початкових класів Старовірської гімназії Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області та є класним керівником у класі, де навчається ОСОБА_2 . З початком дистанційного навчання у школі дівчинка не мала можливості виходити на уроки, оскільки у родині не було для цього приладів. ОСОБА_2 самостійно приїжджала до школи, брала завдання та виконувала його вдома. Дівчинці легко дається навчання, але іноді вона ліниться. З вересня 2024 року у ОСОБА_2 з`явилась можливість відвідувати уроки у дистанційному режимі, оскільки вона була влаштована до патронатної родини.

ОСОБА_12 зазначила, що батько ОСОБА_2 вживає алкогольні напої, іноді приходив до школи у нетверезому стані. За два роки, коли діти проживають у іншій сім`ї, батько лише декілька разів звертався до школи, аби поцікавитись навчанням дівчинки. Про факти фізичного насилля в сім`ї свідку нічого достеменно не відомо, але ОСОБА_2 неодноразово скаржилась на співмешканку батька, яка її ображала. Зі слів ОСОБА_12 , коли вона приходила додому до ОСОБА_2 , батько до будинку її не пускав, спілкувались на вулиці. За весь цей час батько так й не створив належні умови для навчання дитини у дистанційному режимі.

Допитана у судовому засіданні 19 травня 2026 року в якості свідка, у відповідності до приписів статті 230 Цивільного процесуального кодексу України та попереджена про кримінальну відповідальність, за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_13 показала, що працює вчителем у Старовірській гімназії Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області та є класним керівником ОСОБА_1 . Зі слів свідка хлопчик має добрий характер, вміє працювати самостійно, на уроках активний, але не завжди виконував домашні завдання. Батько до школи самостійно ніколи не приходив та до класного керівника не телефонував, з`являвся лише за викликами. Коли навчання почалось у дистанційному режимі, ОСОБА_1 не мав можливості виходити на заняття через відсутність необхідної техніки, тому приїжджав до школи та брав завдання додому. Наразі хлопець відвідує навчання в онлайн режимі, бо перебуває у патронатній родині, за ці два роки батько не підтримував з неї зв`язок, успіхами ОСОБА_1 не цікавився.

На думку ОСОБА_13 батькові потрібно було більше приділяти уваги дітям та займатись їх вихованням. Хлопець інколи скаржився, що йому з батьком важко, оскільки той вживає алкогольні напої. Під час останнього спілкування з ОСОБА_1 , хлопчик повідомив, що йому подобається проживати у прийомній родині та повертатись додому він бажання не має, оскільки наразі йому добре й у нього з`явилось багато нових друзів, жити з батьком не хоче. Також свідок повідомила, що родина відповідача перебувала на обліку як сім`я, яка опинилась у складних життєвих обставинах. Під час відвідування місця проживання ОСОБА_1 , у останнього були задовільні умови проживання, було власне ліжко та стіл для навчання, який вони ділили з сестрою. Зі слів ОСОБА_13 , батько дітей вживає алкогольні напої, ніде не працює, родина жила на допомогу, що отримувала від держави.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1989 року й ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XІІ від 27 лютого 1991 року, Конституції України та Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 року.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Положеннями частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів статтей 51 та 52 Конституції України, пункту 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтей 6, 8 та 11 - 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров`я, а також право на сімейне виховання та збереження сімейних зв`язків.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»)

Відповідальну роль у захисті таких дітей Держава поклала на суди.

Відповідно до положень частини 1 статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

В той же час, положеннями статті 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН згідно резолюції 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року встановлено, що дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини (Принцип 2). Дитині, яка є неповно справною фізично, психічно або соціально, мають бути забезпечені спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан (Принцип 5).

Суд вважає за необхідне зазначити, що базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) висловив таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, статті 35 - 36, пункт 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07 серпня 1996 року, пункт 78).

У частинах 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині 1 статті 9 наведеної Конвенції визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до змісту статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

При цьому рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 21 лютого 2024 року у справі № 404/9387/21 (провадження № 61-13425св23), від 19 лютого 2024 року у справі № 159/2012/23 (провадження № 61-15840св23), від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21, від 22 листопада 2023 року у справі № 320/4384/18 (провадження № 61-1682св22), від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21 та інших.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 статті 8 наведеного Закону також передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як чітко обумовлено у частині 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Крім того, у своєму рішенні у справі «Ілля Ляпін проти Росії», ухваленому 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В даній ситуації суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (пункт 47 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (заява № 39958/06), пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04)).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке, в свою чергу, не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались, суд вважає за необхідне з однієї сторони розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 наведеної вище Конвенції, а з іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав малолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дітей (статті 1 та 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII).

Отже, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04)).

Досліджуючи питання чи «передбачено втручання у право відповідача законом» суд враховує, що процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами статтей 164 - 167 Сімейного кодексу України та бере до уваги, що серед батьківських обов`язків чинне законодавство України відокремлює обов`язки з виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, а також поважати дитину (частини 1 - 4 статті 150 Сімейного кодексу України). Частиною 5 цієї ж статті визначено, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

З огляду на положення частини 3 статті 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

У свою чергу, положення частини 4 зазначеної вище статті передбачають, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Положення частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України обумовлюють, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Враховуючи наведене, для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави.

Вирішуючи питання чи відповідало втручання у права відповідача «цілям», про які йдеться у пункті 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (інтереси національної та громадської безпеки; економічний добробут країни; запобігання заворушенням чи злочинам; захист здоров`я чи моралі, захист прав і свобод інших осіб) суд знаходить, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітніх дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і, відповідно, воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 наведеної Конвенції.

Визначаючи, чи був захід по втручанню у права відповідача «необхідним в демократичному суспільстві», суд бере до уваги справу в цілому та розглядає підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Беззаперечно, що аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини, є дуже важливим у таких справах (пункт 53 згадуваного вище рішення у справі «Хант проти України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

На думку суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків» не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 вищевказаної Конвенції гарантує кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При цьому положеннями статті 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлено, що держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно зі статтею 13 названої Конвенції дитина має право вільно висловлювати свої думки.

Крім того, положеннями статті 3 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей, що ратифікована Україною Законом від 03 серпня 2006 року № 69-V, передбачено права дитини бути проінформованим та висловити свою думку під час розгляду справи (судового розгляду).

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї (частина 1 статті 171 Сімейного кодексу України).

Тлумачення частини 2 статті 171 Сімейного кодексу України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить, зокрема вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 Сімейного кодексу України).

Аналогічна норма також міститься у пункті 1 частини 1 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, малолітній ОСОБА_1 у судовому засіданні, що мало місце 25 травня 2025 року, повідомив, що під час проживання з батьком, останній часто вживав алкогольні напої разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4 . Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння батько агресивно себе поводив, виражався нецензурною лайкою, бив його ременем та кулаками, постійно лаявся на нього та сестру, ставив їх до кутка, а також сварився з мачухою. Зазвичай саме йому приходилось готувати їжу для себе та молодшої сестри. Проживали вони усі в будинку, він з сестрою в одній кімнаті, а батько з ОСОБА_4 в іншій. Його батько ніде не працював, жили вони на кошти, що отримували від держави, які батько витрачав на алкогольні напої. Під час проживання з батьком у нього не було а ні телефону, а ні планшету, тому він не міг відвідувати уроки в дистанційному режимі та був вимушений самостійно їздити до школи за завданням. В той день, коли їх з сестрою забирали від батька, останній був дуже п`яним. Мешкати у сім`ї вихователя йому подобається, його ніхто не ображає та повертатись до батька він не бажає. За час проживання у прийомній родині батько приїжджав до них декілька разів, привозив солодощі, інколи телефонував. Хлопець повідомив, що бажає, щоб його батька позбавили батьківських прав та щоб він до них не приближався.

Надалі, у судовому засіданні, що мало місце 19 травня 2026 року, ОСОБА_1 у присутності свого батька - ОСОБА_3 вказав, що наразі продовжує мешкати у прийомній родині та вже звик там жити, у нього з`явилось багато нових друзів. Чи бажає повернутись до додому до батька він не знає, оскільки там умови проживання набагато поганіші, ніж зараз. Він більше сумує за другом, який живе у селі Старовірівка.

Хлопець зазначив, що коли батько став проживати з співмешканкою, то весь час посвячував їй, захищав її. Коли він скаржився на мачуху, то батько завжди був на її стороні, а його сварив, неодноразово бив, що навіть вчителі у школі звертали увагу на його синці. Батько часто застосував фізичні методи виховання відносно нього.

Іноді батько брав його підробляти, але усі кошти забирав собі, навіть ті, що він отримував на свята від хрещеної матері. ОСОБА_1 повідомив, що його не влаштовує ставлення батька до нього, оскільки останній не цікавиться ним, його життям та потребами, не дозволяв гуляти, не проводив з ним вільний час, не допомагав з навчанням, а лише сварив, якщо щось у нього не виходило.

Зі слів хлопця були випадки, коли батька його запирав у погребі та обливав водою, через що він запізнювався до школи. Кошти, які їм виплачувались після смерті матері, батько витрачав здебільшого на себе, купував алкогольні напої, які вживав з співмешканкою, після чого між ними завжди виникали сварки, а іноді й бійки, в результаті яких мачуха викликала працівників поліції. Навіть, коли вони купили телевізор, то батько поставив його у своїй кімнаті та лише іноді дозволяв їм з сестрою подивитись мультфільми. Коли батько перебував у стані алкогольного сп`яніння разом із мачухою, то йому довелось самостійно готувати їжу для себе та сестри, іноді достатньо їжі вдома не було, тому вони їли два або один раз на день.

На даний час йому подобається мешкати у прийомній родині, у нього з`явився телефон, багато вільного часу, який він витрачає на гру у футбол. Вважає, що ставлення батька наразі ніяк не змінилось, бо коли той телефонував йому, хлопець під час розмови помітив, що батько був у стані алкогольного сп`яніння. За останній рік батько жодного разу до них не приїжджав.

У судових засіданнях, що мало місце 25 травня 2025 року та 19 травня 2026 року, ОСОБА_2 повідомила, що не бажає мешкати з батьком, хоче жити у прийомній сім`ї де їй краще. Дівчинка зазначила, що батько поводився з нею погано, не дозволяв гуляти, постійно перебував у стані алкогольного сп`яніння, а мачуха тягала її за волосся. Батько також бив її, у тому числі кулаками по голові, ставив до кутка. Дівчинка побоюється, шо коли повернеться до батька, таке ставлення до неї продовжиться.

Зі слів ОСОБА_2 , на початку коли їх забрали від батька, той приїздив декілька разів до них, але потім перестав, іноді телефонував. Наразі її життя покращилось, прийомні батьки доглядають за нею, дозволяють гуляти, дають кошти на власні потреби, тому бажання повертатись додому у неї немає.

Наведені дітьми факти вказують на те, що відповідач, ОСОБА_3 , не займався належним їх вихованням та матеріальним забезпеченням, проявляв до них ганебне ставлення, не піклувався про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не виявляв достатньої батьківської уваги та турботи.

Таким чином про свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й нехтування ними, свідчить сукупність доказів, що міститься в матеріалах справи.

Так, у даній справі судом встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час зловживав алкогольними напоями, що не оспорювалось останнім, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займався. Під час відвідування родини соціальними службами з метою моніторингу ситуації в родині відповідач перебував в стані алкогольного сп`яніння, що в свою чергу несло негативний вплив на психологічний розвиток дітей, які спостерігали за батьком та його співмешканкою, що їх пригнічувало та негативно відображалось на їх психоемоційному стані. ОСОБА_3 не створював належних умов для проживання, виховання, навчання та лікування дітей, які мають певні проблеми зі здоров`ям, застосував по відношенню до них фізичних та психологічний вплив, не цікавився їх здобутками, у результаті чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відібрано від батька та влаштовано у сім`ю патронатного вихователя. З часу перебування дітей на вихованні у патронатній родині з червня 2024 року відповідач відвідував їх лише чотири рази у 2024 році та два рази у 2025 році.

За час розгляду справи у суді ОСОБА_3 також не надав жодного доказу, який би підтверджував зміну його ставлення до дітей, створення для них належних умов проживання, навчання та проведення дозвілля, їх лікування. Відповідач не звертався до відповідних Служб у справах дітей або до правоохоронних органів чи інших органів влади з метою повернення у родину малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що, у своїй сукупності, свідчить про свідоме нехтування ним своїми обов`язками як батька та доводить наявність у його діях винної поведінки у формі бездіяльності.

При цьому, в даній конкретній ситуації судом враховується, що з іншої сторони держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою (пункт 52 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (заява № 39958/06)).

Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідача активних дій, які б свідчили про його бажання скористатись такою допомогою держави. Проте, в даній справі ОСОБА_3 жодного разу не звернувся до уповноважених органів держави з метою захисту прав своїх дітей, сприянні йому будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20 відмова батьків (усиновлювачів) від дитини є такою, що порушує її права та інтереси, тому ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьківських прав і стягнення з батьків (усиновлювачів) аліментів на її утримання. Також Верховний Суд виходив у цій справі з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце не тільки коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що є основою батьківського піклування дитиною. Але й коли батьки, надаючи дитині житло та необхідне харчування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

У постанові Верховного Суд від 16 грудня 2020 року у справі № 466/5767/18 вказано, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Окрім іншого суд бере до уваги, що за загальним правилом, передбаченим статтею 19 Сімейного кодексу України та статтею 56 Цивільного процесуального кодексу України, у спорах про позбавлення батьківських прав участь органу опіки і піклування є обов`язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв`язання спору.

Нормами частин 4 та 5 статті 19 Сімейного кодексу України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 24 червня 2024 року № 1894/02-33 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Останній має двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дітей, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дана родина перебуває під контролем Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради та Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» з 2021 року. Протягом 2021 - 2024 років під час неодноразових відвідувань родини ОСОБА_3 та його співмешканки, неодноразово проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків, ведення здорового способу життя, створення належних умов для проживання та навчання дітей, з`ясування відносин дорослих у присутності дітей та періодичні зловживання спиртними напоями. Сім`я ОСОБА_3 відвідувалася працівниками Служби у справах дітей Старовірівської сільської ради та працівниками Комунальної установи «Центр надання соціальних послугу зв`язку з надходженням усних повідомлень зі школи, від громадян про те, що батько дітей та його співмешканка зловживають спиртними напоями та сваряться у присутності дітей, діти не забезпечені планшетами для дистанційного навчання. З батьком неодноразово проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків, ведення здорового способу життя, створення належних умов проживання дітей. 06 червня 2024 року було зроблено виїзд за місцем проживання дітей. Під час виїзду було встановлено, що батько, ОСОБА_3 , був з наявними ознаками алкогольного сп`яніння. Зі слів дітей, батько та співмешканка часто зловживають спиртним напоями. ОСОБА_3 було попереджено та проведено бесіду з ним та його співмешканкою, але останні заперечують факт вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_3 та його співмешканці було рекомендовано пройти лікування від алкогольної залежності, провести прибирання у житловому приміщенні та привести у порядок подвір`я. 12 червня 2024 року під час виїзду за місцем проживання родини ОСОБА_3 , комісією було виявлено, що малолітні діти перебували з батьком та співмешканкою, які були в стані алкогольного сп`яніння. Зі слів дітей вони зловживають алкоголь протягом декількох днів. ОСОБА_3 поводив себе агресивно та неадекватно, погрожував, висловлювався нецензурною лайкою. За результатами відвідування родини, через виникнення безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітніх дітей, було вирішено влаштувати їх до закладу охорони здоров`я з метою надання необхідної медичної допомоги. Сім`я ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Старовірівської сільської ради Харківської області з 17 лютого 2023 року. Під час надання соціальної послуги ОСОБА_3 було зафіксовано факт домашнього насильства між дорослими членами родини 02 листопада 2023 року та 04 березня 2024 року, та була надана послуга екстреного кризового втручання. Під час виїзду проводилися бесіди з метою формування навичок відповідального батьківства, налагодження емоційних контактів між членами сім`ї, проведення профілактичних бесід щодо зловживання спиртними напоями. Згідно інформації Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Старовірівської сільської ради від 11 червня 2024 року № 251 батько, ОСОБА_3 , застосовує фізичні покарання до своїх дітей та зловживає спиртними напоями. 12 червня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалося питання про ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_3 не з`явився. Обговоривши та заслухавши членів комісії було прийнято рішення про винесення на засідання виконавчого комітету питання про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від батька, ОСОБА_3 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітніх дітей та 12 червня 2024 року виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради було прийнято рішення від 12 червня 2024 року № 277 «Про негайне відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька, ОСОБА_3 ». Згідно інформації, наданої Старовірівською гімназією Старовірівської сільської ради Харківської області, ОСОБА_1 є учнем 5 класу. Батько хлопчика телефонував класному керівнику, цікавився навчанням дитини, але нічого не зробив для того, щоб дитина виходила на онлайн уроки. У ОСОБА_1 є проблеми зі слухом, він погано чує, потребує лікування, але батько вихованням і лікуванням сина не займався, часто був у нетверезому стані разом зі своєю співмешканкою. Під час прийняття алкоголю ОСОБА_3 , були постійні сварки у сім`ї, останній міг підняти руку на дітей. Крім того, згідно інформації, наданої Старовірівською гімназією Старовірівської сільської ради Харківської області ОСОБА_2 , навчається у 2 класі гімназії. Батько не реагує на зауваження класного керівника, не завжди контролює навчання дитини, виконання домашнього завдання дівчинкою, бо часто буває в нетверезому стані. У ОСОБА_2 є проблеми з мовою, вона потребує заняття з логопедом, про що неодноразово наголошувалось батькові, але останній не реагував на зауваження класного керівника. За результатами вивчених матеріалів та наданої інформації, керуючись статями 19, 155, 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Старовірівської сільської ради Харківської області вважав за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Даний висновок органу опіки та піклування суд вважає обґрунтованим, оскільки фаховими спеціалістами вивченні умови проживання дітей, які не забезпечені усім необхідним, а також враховані інтереси дітей. Досліджений висновок повністю відповідає встановленим в ході судового розгляду фактичним обставинам. Підстав для того, щоб не погодитись з ним, суд не вбачає, оскільки вважає його таким, що не суперечить інтересам малолітніх дітей.

Як вже зазначалось, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили його прагнення для повернення дітей до родини для виховання або наявності для цього перешкод, а також щодо зміни свого ставлення до них.

Отже, доводи позовної заяви ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про відсутність у відповідача бажання приймати участь у вихованні дітей, дбати про їх розвиток, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношення до своїх малолітніх сина та доньки, за відсутності будь-яких об`єктивних та доведених перешкод, не приймає достатньої участі у їх вихованні, навчанні, розвитку та утриманні, не цікавиться їх успіхами та здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток дітей, про їх харчування, лікування, не надає належної матеріальної допомоги та моральної підтримки, а відтак, свідомо ухиляється від виховання дітей та нехтує своїми батьківськими обов`язками, що з огляду на наведені вище норми права є наслідком винної поведінки відповідача та підставою для позбавлення його батьківських прав. При цьому визначальним у даній справі стали безпосередньо думки малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не виявили бажання подальшого проживання з батьком, який не приділяв та не приділяє їм достатньої батьківської турботи в усіх сенсах.

Доказів зворотного суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.

В даному випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для забезпечення першочергової уваги інтересам дитини.

Суд зауважує, що сімейні спори - це категорія спорів, яка потребує уважного та ретельного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, та оцінки відповідних доказів на підтвердження чи спростування таких обставин. Особливо вразливими є правовідносини щодо позбавлення батьківських прав, й саме діти та забезпечення їх як найкращих інтересів має бути в центрі уваги при вирішенні питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

На переконання суду, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав стосовно своїх малолітніх сина та доньки, що не суперечить приписам національного та міжнародного законодавства, а також практиці Європейського суду з прав людини.

З урахуванням вищенаведеного, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню, врахувавши доведеність вини та свідомої поведінки відповідача щодо ухилення від участі у вихованні своїх дітей, умисне і безпідставне нехтування ним своїми обов`язками батька, що виразилось у повній бездіяльності, враховуючи найкращі інтереси дітей, їх думки, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість їх задоволення шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітніх дітей: сина - ОСОБА_1 та доньки - ОСОБА_2 .

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що частинами 1 та 4 статті 169 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. А отже, ОСОБА_3 не позбавлений права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни своєї поведінки по відношенню до сина та доньки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.?

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).??

Відповідно до частини 1, підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.?

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України № 3460-IX від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був б сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Однак на підставі приписів підпункту 12 пункту 2 статті 3 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відтак, ухвалюючи рішення та задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав, суд доходить висновку про те, що з відповідача слід стягнути у дохід держави судовий збір у сумі 3028 гривень 00 копійок.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1 - 5, 7, 10 -13, 45, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до вимог частини 6 статті 164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Роз`яснити відповідачу положення статті 169 Сімейного кодексу України, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398092, адреса місцезнаходження: Харківська область, Берестинський район, село Старовірівка, вулиця Центральна, будинок № 60.

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398092, адреса місцезнаходження: Харківська область, Берестинський район, село Старовірівка, вулиця Центральна, будинок № 60.

Повний текст рішення складено та підписано суддею в одному примірнику 10 серпня 2026 року у зв`язку із перебуванням в період з 27 липня 2026 року по 07 серпня 2026 року включно у щорічній відпустці.

Суддя Т. М. Трояновська