Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/7392/26
Номер провадження 1-кп/629/350/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №62025170030015257 від 04.08.2025, яке надійшло з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 20.08.2026, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, -
встановив:
Підстави для прийняття рішення про затвердження або відмови в затвердженні угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акту - відсутні.
Дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд справи відносно ОСОБА_5 на підставі обвинувального акту та звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни розміру застави до обвинуваченого, зазначеного в ухвалі слідчого судді, шляхом подання відповідного клопотання з додатками, виклавши доводи такої необхідності і посилаючись на те, що останній, вчинив злочини, передбачені ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти призначення судового розгляду справи на підставі обвинувального акту, проти клопотання прокурора стосовно продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, його захисник ОСОБА_4 вважала за можливе призначити судовий розгляд справи на підставі обвинувального акту та не погодившись з пропозицією прокурора, просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, у зв`язку із недоведенням прокурором наявності існуючих ризиків та відсутністю у останнього наміру переховування від суду, незаконного впливу на свідків і вчинення будь-яких інших кримінальних правопорушень.
Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, проведення закритого судового засідання чи розгляду колегією суддів, не надходило.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, продовжити, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність обвинуваченого до вчинення злочинів, обвинувачення у яких йому повідомлено, є вірогідним та достатнім для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому слідству або ж створять загрозу суспільству.
Суд вважає, що врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкі злочини підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Крім того, суд враховує, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши думку обвинуваченого та його захисника, прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: вірогідність переховування від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів на обґрунтування клопотання про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.4, 407 ч.5 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винними у кримінальних правопорушеннях, вважаю, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому суд задовольняє клопотання прокурора і продовжує ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави.
Суд не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться обвинуваченим та захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконанні процесуальних рішень у справі.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового розгляду з цього приводу, суд вважає за необхідне призначити справу відносно ОСОБА_5 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника та свідків.
Керуючись ст.314-316,334,371,372 КПК України, суд, -
постановив:
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, призначити до судового розгляду у залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 12-30 год. 22.09.2026
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника та свідків.
Клопотання прокурора, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, строком до 22.10.2026.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не пов`язаний із позбавленням волі, відмовити.
Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому, направити начальнику Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 139182020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/7392/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: