Рішення № 139181683, 22.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/5335/24

Провадження №2/504/936/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі: секретаря Ориник М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський 56-56А» (Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 56, 56А, код ЄРДПОУ 41171284) - адвокат Доніної Людмили Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості по оплаті внесків співвласника на управління нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість в сумі 9800 грн. а період з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року по сплаті частки співвласника у витратах на управління багатоквартирним будинком, що складається з витрат на утримання будинку і прибудинкової території, вивіз побутових відходів, генератор (цільовий внесок), домофон, утримання котельні, опалення тощо, встановлену пропорційно до загальної площі квартири 63,8 кв.м, та стягнути судові витрати пов`язані із оплатою судового збору 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,8 кв. м., та зобов`язана сплачувати свою частку у загальних витратах на управління багатоквартирним будинком, яке з лютого 2017 року здійснюється позивачем.

Проте з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року відповідач належним чином не сплатив внески на управління багатоквартирним будинком, в тому числі на утримання будинку і прибудинкової території, вивіз побутових відходів, генератор (цільовий внесок), домофон, утримання котельні, опалення тощо, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9800 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданому позові просить у разі неявки відповідача постановити по справі рішення за відсутності позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 23 лютого 2017 року створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський 56-56А» (скорочена назва - ОСББ «Суворовський 56-56А»), метою якого є для забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

15 лютого 2017 року загальні збори мешканців будинку прийняли рішення про прийняття багатоквартирних будинків по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у власне управління.

На сьогодні ОСББ «Суворовський 56-56А» є управителем багатоквартирного житлового будинку та здійснює функції, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяє співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 63, 8 кв.м.

Відповідно до Статуту ОСББ «Суворовський 56-56А» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Суворовський 56-56А» від 15 липня 2018 року затверджено розмір внесків і платежів для фінансування самозабезпечення об`єднання по управлінню багатоквартирними будинками АДРЕСА_6 .

Однак у період часу з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання по оплаті внесків і платежів співвласника належним чином не виконував.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що за власником приміщення за період з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року існує заборгованість вартості частки співвласника у сумі 9 800, 00 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних права та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно частини 2 статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

На підставі частини 1 статті 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

При цьому, законодавством не передбачено укладання будь-яких договорів між об`єднанням та його членами співвласниками багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-ІІІ (із наступними змінами).

Як встановлено статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання, що передбачено частиною 3 статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Нормами частини 2 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

На підставі статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Як встановлено статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2024 року по справі №911/2109/22 встановлено, що «Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Нормами частини першої статті 7 вказаного Закону визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" Отже, особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг. За таких обставин, співвласник житлового приміщення у житловому комплексі, в якому створене об`єднання, несе обов`язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги».

За визначенням статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, про що встановлено статтею 322 ЦК України.

Такий обов`язок власника встановлений і статтею 360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідач в силу Закону є співвласником багатоквартирного будинку, а відтак на нього покладається зобов`язання дотримуватися обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, які утворили ОСББ «Суворовський 56-56А» для належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_3 , зобов`язана здійснювати оплату встановлених ОСББ «Суворовський 56-56А» платежів з утримання будинку, проте допустила заборгованість за період з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року на загальну суму 9 800, 00 грн., які підлягають стягненню з неї в судовому порядку.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Суворовський 56-56А» є доведеними, а тому підлягають задоволенню у цій частині у повному обсязі.

За визначенням статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до п.14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7, передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку із розглядом.

Згідно статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При зверненні до суду з даним позовом позивач оплатив судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн., тому, у зв`язку з задоволенням позову та сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну допомогу.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Звертаючись до суду із позовом, представник ОСББ «Суворовський 56-56А» просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., однак на момент ухвалення рішення докази понесених судових витрат не надані.

При цьому, частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський 56-56А» (Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 56, 56А, код ЄРДПОУ 41171284) - адвокат Доніної Людмили Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості по оплаті внесків співвласника на управління нерухомим майном, - задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський 56-56А» (Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 56, 56А, код ЄРДПОУ 41171284) заборгованість по сплаті частки співвласника за період з з 01 лютого 2023 року по 13 листопада 2024 року, встановлену пропорційно до загальної площі квартири 63,8 кв.м, у розмірі 9800 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко