Рішення № 139181272, 24.08.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1229/26

провадження № 2-о/492/52/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою адвоката Кочурова Андрія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Арцизької міської ради про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

Адвокат Кочуров А.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся із зазначеною заявою до суду, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 є сином і спадкоємцем першої черги померлої ОСОБА_2 , у червні 2026 року заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак в документах, що підтверджують родинний зв`язок між заявником та померлою матір`ю наявні розбіжності в написанні прізвища, тому заявникові відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

До суду від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності заявника, вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, але від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини 3 статті 211 ЦПК України, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 травня 1969 року мовою оригіналу « ОСОБА_3 » народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьком зазначений « ОСОБА_4 », матір`ю « ОСОБА_5 » (а.с. 7). Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00043382382 від 01 лютого 2024 року батьками ОСОБА_1 , заявника у справі, зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 9). Відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 22 березня 2024 року прізвище заявника зазначено « ОСОБА_7 » (а.с. 9).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3 від 11 березня 2010 року (а.с. 6). За життя ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті ОСОБА_6 (а.с. 10-14).

З довідки № 363 від 19 червня 2026 року, виданої Деленським старостинським округом Арцизької міської ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а різні прізвища виникли внаслідок неправильного перекладу з російської мови на українську мову під час видачі документів (а.с. 16), що також підтверджується актом опитування сусідів від 19 червня 2026 року (а.с. 17). Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 344 від 08 червня 2026 року, довідкою № 343 від 08 червня 2026 року ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім`ї входив син ОСОБА_1 , заявник у справі (а.с. 18, 19).

Протягом встановленого законом строку, заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , але через розбіжності в написанні прізвища заявника у паспорті громадянина України та прізвища померлої у свідоцтві про смерть, йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 15).

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 86357374 від 14 серпня 2026 року, № 85591672 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 85591678 від 11 червня 2026 року (заповіти/спадкові договори), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 85591733 від 11 червня 2026 року щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 201/2026 за заявою ОСОБА_1 , заявника у справі, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 31,32-39).

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 638/18089/17 від 16 червня 2021 року, доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

У Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом.

У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зазначається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Незалежно від того, яку мету встановлення факту зазначено заявником, очевидним є те, що причиною неможливості підтвердити факт родинних відносин є різне написання прізвищ заявника та померлого, що є ознакою формальних перешкод для підтвердження ступеню споріднення із померлим батьком.

Разом із тим кожна особа має право на підтвердження свого родинного походження, а тому відмова у задоволенні заяви з формальних міркувань за встановлених обставин є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Судом встановлено, що заявникові необхідно встановити факт родинних відносин між ним та його померлою матір`ю для оформлення права на спадщину, отже встановлення родинних відносин між заявником та його померлою матір`ю породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням родинних відносин законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, в судовому засіданні встановлено, що спір про встановлення даного факту відсутній.

Приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування іншим шляхом, крім встановлення у судовому порядку факту родинних відносин, а в судовому засіданні доведений факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 доводилася матір`ю ОСОБА_1 , а розбіжності в написанні прізвища заявника у паспорті громадянина України та прізвища померлої у свідоцтві про її смерть, суд пов`язує з неуважністю осіб, які видавали згадані документи.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Керуючись статтями 7, 19, 76-81, 90, 211, 315, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву адвоката Кочурова Андрія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 доводилася матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.