Ухвала суду № 139180908, 24.08.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1635/26

пров. 1-кп/393/102/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, в режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' та з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025121030000407 від 25.12.2025р. по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долинська Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, згідно ст. 89 КК України є особою, що немає судимостей, тримається під вартою в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' з 19.03.2026р.,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів обвинуваченому ОСОБА_3 , по даному кримінальному провадженню, яке обґрунтовано тим, що вина обвинуваченого у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. 20.03.2026р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 09:01 год 19.03.2026р. до 17.05.2026 року без визначення застави. В подальшому ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.07.2026р. відносно ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 06.09.2026р. без визначення застави. Строк дії обраного запобіжного заходу спливає, а розгляд кримінального провадження судом ще не проведено. На даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема обвинувачений може: - переховуватися від суду, так як немає стійких соціальних зв`язків та в разі визнання його винним, йому може загрожувати значна міра покарання, тож з метою уникнення відповідальності останній може виїхати за межі Кіровоградської області та потрапити на тимчасово не підконтрольні території України; - незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки особи, які допитані та яких планується допитати в якості свідків, є його раніше знайомі, та з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, може чинити на них тиск, погрози та інший незаконний вплив, або відмови їх від показів, з метою змусити їх змінити покази під час надання їх суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, пов`язаному із застосуванням насильства щодо людини, вчинене на ґрунті неприязних відносин та ставлення до потерпілого, однак вказаний злочин залишився не закінченим поза волею та бажанням обвинуваченого, що вказує на можливі повторні дії обвинуваченого, направлені на доведення свого злочинного умислу вбивства потерпілого ОСОБА_6 до кінця, тобто продовжити вчинення вказаного особливо тяжкого злочину; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема приховувати необхідну для встановлення істини у провадженні інформацію, щодо всіх обставин злочину та своєї ролі у його вчиненні, ухилятися від викликів суду, зловживаючи своїми процесуальними правами. На думку прокурора, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, до останнього неможливо застосувати більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, оскільки вони не можуть запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того обвинувачений надав згоду на розгляду клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу без участі його захисника ОСОБА_7 . Також судом встановлено, що з моменту обрання йому запобіжного заходу обвинуваченому та за період його перебування в слідчому ізоляторі, жодних змін в нього не відбулося, ні матеріальних, ні сімейних, ні за станом здоров`я, тощо.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, проте надала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників судового процесу достатніми, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на проведення судового засідання, а також розгляду клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу без участі його захисника ОСОБА_7 та його інтереси представлені іншим захисником ОСОБА_4 , суд вважає за можливо провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 без участі захисника ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 20.03.2026р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 09:01 год 19.03.2026р. до 17.05.2026 року без визначення застави.

В подальшому вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено ухвалами суду, останній раз ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.07.2026р. відносно ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 06.09.2026р. без визначення застави.

Також судом встановлено, що підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_3 зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність пред`явленого обвинувачення останньому по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12025121030000407 від 25.12.2025р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ч. 1 ст. 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд розглядаючи вказане клопотання прокурора, вважає доведеним існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, причетність до яких обвинуваченого підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження та йому може загрожувати значна міра покарання, у разі визнання його винним, тож з метою уникнення відповідальності останній може виїхати за межі Кіровоградської області на непідконтрольні Україні території на даний час та сховатися. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним.

Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 пред`явлено обґрунтовану підозру за обвинуваченнями, які за ступеням тяжкості відносяться до особливо тяжкого злочину, тяжкого злочину та кримінального проступку, одне з яких пов`язане із застосуванням насильства, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючий, за станом здоров`я протипоказань немає, згідно ст. 89 КК України є особою, що немає судимостей, а також беручи до уваги ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, та які на даний час не зникли та не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, з метою недопущення переховування обвинуваченого від суду, організації належної процесуальної поведінки останнього з приводу забезпечення його присутності під час судового провадження, уникнення вчинення ним можливих дій щодо незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні та запобіганню вчинення ним іншого кримінального правопорушення, а також беручи до уваги, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 06.09.2026 року а розгляд кримінального провадження ще не проведений, останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора.

Між тим слід зазначити, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобіганню ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також для організації належної процесуальної поведінки останнього з приводу забезпечення його присутності під час судового розгляду, зокрема - домашнього арешту, особистого зобов`язання, на даний час не має.

Також приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115КК України, яке пов`язане із застосуванням насильства, то в силу положень п.2 ч. 4 ст.183 КПК підстави для визначення розміру застави відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 196, 199, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22 жовтня 2026 року включно.

Розмір застави ОСОБА_3 не визначається.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду в частині продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1