Рішення № 139180697, 24.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/1807/26

Провадження № 2/348/1696/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Головатюк І.М., пред`явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що 07 липня 2001 року між сторонами було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №13. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки було змінено на « ОСОБА_3 ».

Спільне подружнє життя у сторін надалі не склалось, причиною є різні погляди на життя, котрі призвели до відсутності взаєморозуміння та перетворили стосунки виключно на формальні. Враховуючи різні темпераменти характеру та беручи до уваги різні погляди на майбутнє спільне життя, зазначає, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а саме, їй завдаватимуться моральні страждання та підвищуватиметься негативне ставлення до ОСОБА_2 через відсутність любові та взаєморозуміння.

За вказаних підстав можливості подальшого спільного життя та збереження шлюбу, між сторонами відсутні.

Зважаючи на викладене вище вважає, що подальше збереження шлюбу між ними буде порушувати інтереси позивачки, а тому шлюб необхідно розірвати.

Також вказує, що від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають. Позивач та відповідач разом не проживають більше п`яти років, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини фактично припинені. Будь-які контакти між сторонами відсутні. У зв`язку з цим подання спільної заяви подружжя до органу державної реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу є фактично неможливим, оскільки розірвання шлюбу в порядку статті 106 Сімейного кодексу України передбачає наявність спільної волі та спільної заяви обох із подружжя.

Посилаючись на викладене, просив розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 07.07.2001, актовий запис № 13.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просив розглянути справу без його та позивача участі, а також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та судової повістки. Конверт з відправленням з штриховим ідентифікатором R067227499319 вручено, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Повторно направлена судова повістка з штриховим ідентифікатором R067251282665 також вручена відповідачу, про свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Від відповідача надійшла заява, відповідно до якої він вказав, що позовні визнає, просить їх задовольнити та слухати справу без його участі.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 07 липня 2001 рокувиконкомом Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району, актовий запис № 13, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 17.01.2007.

У зв`язку з реєстрацією шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на прізвище « ОСОБА_3 ».

Сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, однак шлюбні стосунки припинили і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим. Шлюб існує формально та втратив своє значення і не може бути поновлений в зв`язку з запереченням позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила 1 331,20 грн судового збору згідно квитанції про сплату №0402-7823-8696-1300 від 17 червня 2026 року, які зараховані до спеціального державного бюджету України.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету половину суми сплаченого судового збору у розмірі 665 грн 60 коп. (50 відсотків від загального розміру судового збору), а іншу частину стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 07 липня 2001 рокувиконкомом Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району, актовий запис № 13.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.) грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.) гривень як 50 % судового збору, сплаченого згідно квитанції про сплату №0402-7823-8696-1300 від 17 червня 2026 року на р/р UA088999980313131206000009650, отримувач: ГУК у Ів.-Фр обл./ТГ Надвірна/22030101, код отримувача: 37951998, призначення платежу «101 2898716283; судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.