Рішення № 139180675, 24.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1119/26

Провадження № 2/347/902/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Данилюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

08.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_3 . Про це свідчить відповідний актовий запис за № 196 в Книзі реєстрації актів цивільного стану смертей, зроблений 04 червня 2024 року у Косівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі, Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ОСОБА_1 є його внучкою.

Позивач вказує, що спадщину після смерті дідуся прийняла тільки вона.

Спадкове майно складається з: житлового будинку загальною площею 165.3 кв.м., літньої кухні, стодолі, стайні, огорожі, воріт, криниці що розташовані в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у позові виклала прохання розглянути справу у її відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, що перешкоджають розгляду справи від неї не надходило, відзив вона не подавала.

Представник відповідача Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області до суду не прибув, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, що перешкоджають розгляду справи не надходило.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання, що відповідає ч.13 ст.7 ЦПК України.

За правилами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копією її паспорта НОМЕР_2 (а.с.3).

Згідно з копією паспорта НОМЕР_3 ОСОБА_2 , є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_4 (а.с.4).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_3 , 1950 року народження та ОСОБА_4 , 1957 року народження одружилися ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого прізвище дружини було змінено на ОСОБА_5 (а.с.5).

На підставі копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, її батьком є ОСОБА_6 , а матір`ю ОСОБА_7 (а.с.6).

Копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_7 підтверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області (а.с.7).

Згідно з копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79074303 виданого 08.11.2424, приватним нотаріусом Григорчук З.Р. було зареєстровано спадкову справу 73259297, де спадкодавцем вказано ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.8).

Виходячи зі змісту копії постанови приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Григорчук З.Р. від 08 квітня 2026 року №02-31/65 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів навказаний житловий будинок, які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на вказане майно (а.с.9).

Як вбачається, з долученої копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, спадкове майно, що розташоване по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку загальною площею 165,3 кв.м., літньої кухні, стодоли, стайні, огорожі,

воріт, криниці (а.с.10-15).

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 07.05.2026 року ринкова вартість житлового будинку «А» (загальною площею 165,3 кв.м.), в тому числі житловою площею 102,7 кв.м., господарські будівлі і споруди: літня кухня (Б), стодола (В), стайня (Г), огорожа (№1), ворота (№2), криниця (№3), що належали ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою обчислення доходу для оформлення спадщини (без урахування ПДВ) становить: 101 395 грн. (сто одна тисяча триста дев`яносто п`ять гривень) (а.с.16).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст.3 Конституції України встановлений принцип верховенства права, який зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Даний позов має бути розглянутий в аспекті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР, в якій зазначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України: право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом ст.ст.2, 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про реєстрацію права подається власником, іншим право набувачем.

Стаття 25 ЦК України визначає, що правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Пунктом 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» регламентовано: право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 р.).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки, ОСОБА_3 за свого життя не здійснив реєстрацію свого права власності на спірний житловий будинок, після його смерті неможливо здійснити вказану реєстрацію, а тому право власності позивача в порядку спадкування на належне спадкодавцеві господарство підлягає захисту у судовому порядку.

Отже суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, враховуючи й те, що відповідачі не висловили заперечень проти визнання за позивачем права власності на спірний будинок в порядку спадкування за законом.

На підставі ст.ст. 1216, 1223, 1269 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.200, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, на житловий будинок загальною площею 165.3 кв.м., літню кухню, стодолу, стайню, огорожу, ворота, криницю що розташовані в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 24.08.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч