Ухвала суду № 139179206, 24.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/8876/26

Провадження № 4-с/591/24/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

скаржника ОСОБА_1 ,

суб`єкта оскарження ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справу № 591/8876/26 за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрик Ольги Михайлівни, стягувач: ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в :

24 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, у якій просить:

- визнати виконавчий документ ВП 81482569 таким, що не підлягає виконанню, а саме постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн;

- зобов`язати Зарічний ВДВС, повернути йому 500 грн стягнутого виконавчого збору;

- визнати дії державного виконавця по стягненню з нього виконавчого збору неправомірними;

- скасувати постанову державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн.

Скарга мотивована тим, що 17 липня 2026 року Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито ВП 81482569 згідно виконавчого листа 591/11540/25 від 06 липня 2026 року, який видано Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Зазначає, що він сплачує аліменти по ВП 66115569 на його доньку ОСОБА_5 у розмірі 50% прожиткового мінімуму. Повідомляє, що аліменти за липень 2026 року він сплатив раніше, ніж було відкрито ВП 81482569, згідно якого він також повинен був сплатити аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму, про що він додатково повідомив державного виконавця. Державний виконавець з`ясував цю обставину і аліменти за липень місяць додатково по ВП 81482569 з нього не стягнув, але виніс постанову про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 500 грн. Так, шляхом блокування його банківських рахунків було стягнуто кошти у розмірі 500 грн. Оскільки аліменти за липень він сплатив 03 липня 2026 року у розмірі 1094 грн 23 коп. та другу частину аліментів він сплатив самостійно 10 липня 2026 року у розмірі 661 грн 77 коп., і це було раніше ніж було відкрито ВП 81482569 від 17 липня 2026 року, тому скаржник вважає, що державний виконавець взагалі не мав права відкривати це виконавче провадження і тим більше стягувати з нього виконавчий збір. Згодом ВП 81482569 було закрито, але з нього неправомірно було стягнуто 500 грн виконавчого збору.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2026 року прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 та призначено скаргу до судового розгляду.

У відзиві на скаргу Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що 17.07.2026 року керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 500 грн 00 коп. З метою виявлення майна та джерел отримання доходів боржника державним виконавцем зроблені запити до установ і організацій. Державним виконавцем встановлено, що 12.03.2026 в межах виконавчого провадження ВП №66115569 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради для виконання. 17.07.2026 державним виконавцем сформовано платіжні інструкції на списання грошових коштів, що містяться на рахунках боржника в банківських установах. 20.07.2026 на депозитний рахунок Відділу надійшли грошові кошти в розмірі 500 грн 00 коп., які розподілено згідно ст. ст. 45, 46 ЗУ «Про виконавче провадження». Того ж дня, керуючись п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Зауважує, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. У кожному виконавчому провадженні виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення, що передбачено абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі Інструкція). Отже, відкриття кожного виконавчого провадження тягне за собою стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження не тільки за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, а й виготовлення постанов, супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари) та користування послугами поштового зв`язку. При цьому, звертає увагу, що ні Законом ні Інструкцією не передбачені підстави для звільнення боржника від сплати витрат виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо. Виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу. Також, зазначає, що постанови про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника не виносилися.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити. При цьому, зауважив, що допустився описки в тексті скарги, маючи на увазі замість виконавчого збору мінімальні витрати виконавчого провадження. Суб`єкт оскарження головний державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрик О.М. заперечувала проти скарги та просила відмовити в її задоволенні. Стягувач ОСОБА_3 про розгляд скарги повідомлена судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2026 року у справі № 591/11540/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів 06 липня 2026 року було видано виконавчий лист в частині допущення негайного виконання рішення в межах суми платежу за один місяць про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття (а.с. 44).

На підставі заяви стягувача від 08 липня 2026 року постановою головного державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрик О.М. відкрито виконавче провадження № 81482569 з виконання виконавчого листа 591/11540/25, виданого 06 липня 2026 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (а.с. 5, 28, 29).

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 17 липня 2026 року державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, відділом понесені витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій: 1. Відправлення кореспонденції: рекомендована: 6 * 30,00 грн = 180,00 грн; проста до 20 грам: 4 * 15,00 грн = 60,00 грн; 2. Маркована продукція: 10 * 0,60 грн = 6,00 грн; 3. Обкладинка виконавчого провадження: 1 * 3,55 грн = 3,55 грн; 4. Папір А4 аркуші: 32 * 0,50 грн = 16,00 грн; 5. Виготовлення ксероксних копій/друк документів (послуга): 30 * 0,50 грн = 15,00 грн; 6. Послуга пов`язана з користуванням АСВП = 69 грн; 7. Телефонні розмови (хв.): 5 * 0,43 грн = 2,15 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 500 грн 00 коп. (а.с. 6).

Постановою головного державного виконавця Бистрик О.М. від 21 липня 2026 року закінчено виконавче провадження № 81482569 на підставі п. 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 7).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Правовими положеннями п.1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1404 витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону №1404 кошти виконавчого провадження складаються, в тому числі, з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону №1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 року «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5) до видів витрат виконавчого провадження відносяться, зокрема:

- виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари;

- пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку;

- послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;

- плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 розділу ІІ Наказу №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта».

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3917/5 від 29 грудня 2016 року «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження (далі Система) органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

На підставі наведених норм права та встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника безвідносно до того, чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає безпідставними твердження скаржника про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження через виконання судового рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Суд погоджується із запереченнями суб`єкта оскарження щодо того, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу. Крім того, в матеріалах справи наявні докази проведення державним виконавцем відповідних виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП 81482569 з примусового виконання виконавчого листа 591/11540/25 від 06 липня 2026 року, який видано Зарічним районним судом м. Суми.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 81482569 щодо винесення постанови про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження відповідають вимогам закону, тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрик Ольги Михайлівни, стягувач: ОСОБА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова