Рішення № 139178622, 07.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/39943/25

Провадження № 2/127/9528/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

07 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Вінниця цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 20 370, 60 грн.

Позов мотивовано тим, що 30.01.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 169627 на суму 20 732, 00 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Первісний кредитор здійснив ідентифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID Національного банку України, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору, 31.01.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , чим виконав зобов`язання за кредитним договором.

16.04.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025 до договору факторингу №16042025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач не здійснював нарахувань за кредитним договором.

Відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 21 370, 60 грн, з яких: 14 153, 59 грн - заборгованість по кредиту; 5 816, 01 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом, 401, 00 грн - заборгованість по комісії; 1 000, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Ця сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.09.2025 по 01.11.2025.

На підставі викладених обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №169627 від 31.01.2025 у сумі 20 370, 60 грн, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А.

Відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача згенерована судом 23.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 28.10.2024 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.12.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, справу розглядати (формувати та зберігати) в змішаній формі, задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів; постановлено викликати відповідача в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

16.03.2026 віт АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» на адресу суду надійшли витребувані ухвалою від 29.12.2025 письмові докази.

Копія ухвали суду та судові повістки направлялись відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція суду повернулась неврученою 23.02.2026, 24.04.2026 та 02.08.2026.

Крім того, виклик відповідача до суду здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Позивач в прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справи здійснювати у відсутність представника позивача, у разі неявки відповідача в судове засідання ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судові засідання відповідач повторно не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи судом відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомила. Відповідач не скористалася правом надати суду відзив на позовну заяву в строки, встановлені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладеного кредитного договору та договору факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування».

Судом встановлені такі фактичні обставини.

31.01.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , було укладено договір про споживчий кредит № 169627 (індивідуальна частина). Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора de8b28db.

Відповідно до пункту 2.2. договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші незаборонені законом цілі. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 732, 00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 17 000, 24 грн на картку позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3 731, 76 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5. індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330, 00% річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4., 2.5. знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1, 00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100, 00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 3 731, 76 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 18, 00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не можу бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 126 днів з 31.01.2025 (дата надання кредиту) по 06.06.2025. Строк, на який надається кредит, встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів (п.2.5., 2.6. кредитного договору).

Відповідно до підпункту 2.7.1. кредитного договору денна процентна ставка складає: 18 954, 04 грн/20 732, 00 грн/ 126 днів *100%=0, 7256%.

Відповідно до пункту 2.10. кредитного договору, передбачений штраф за несплату позичальником періодичного платежу в дату сплати, визначену Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, у розмірі 200, 00 грн , а у подальшому, починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 20, 00 грн за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Сторонами також було узгодженого Графік платежів за кредитним договором, додаток до договору про споживчий кредит №169627 від 31.01.2025. В якому визначено дев`ять дат платежу по 3 994, 92 грн. Сума кредиту за договором - 20 732, 00 грн, проценти за користування кредитом - 15 213, 28 грн, за обслуговування кредитної заборгованості - 9 грн, комісія за надання кредиту - 3 731, 76 грн. Загальна вартість кредиту - 39 686, 04 грн. Графік платежів підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором de8b28db.

Сторонами 31.01.2025 підписаний Паспорт споживчого кредиту, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 90cf1a38.

З листа АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» від 13.03.2026 вих. №БТ/Е-7543 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . За період з 31.01.2025 по 05.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_4 було зарахування коштів у сумі 17 000, 24 грн; також емітувались інші картки; номер телефону НОМЕР_5 не був фінансовим номером за платіжною карткою № НОМЕР_4 та не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Зарахування 17 000, 24 грн 31.01.2025 також вбачається з виписки про рух коштів по картці від 27.02.2026 за період з 31.01.2025 по 05.02.2025 на ім`я ОСОБА_1 .

З картки обліку виконання договору №169627, виготовленої ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» слідує, що загальна сума заборгованості становить 21 370, 60 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 14 153, 59 грн, заборгованість по відсоткам - 5 816, 01 грн, заборгованість з пені - 1 000, 00 грн, заборгованість з комісії - 401, 00 грн. Проценти нараховані за період з 01.02.2025 по 06.06.2025. В розрахунку враховані платежі: 12.02.2025 в сумі 4 000, 00 грн, 25.02.2025 в сумі 4 000, 00 грн, 12.03.2024 в сумі 4 000, 00 грн, 28.03.2025 в сумі 3 979, 08 грн.

16.04.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Актом приймання-передачі Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025 до договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025 підтверджується передача Реєстру боржників клієнта від 03.09.2025. Кількість боржників: 1 014; загальна сума заборгованості: 18 267 224, 12 грн, сума фінансування, що підлягає сплаті 1 388 825, 71 грн.

Виконання фактором зобов`язання з оплати переданих прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією від 09.09.2025 №588, в якій призначенням платежу вказано оплата за відступлення прав вимог згідно з договором факторингу №16042025 від 16.04.2025 та Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025, без ПДВ.

З Витягу з Реєстру боржників № 6 від 03.09.2025 вбачається, що в ньому вказаний договір №169627, укладений з ОСОБА_1 31.01.2025, загальна заборгованість становить - 21 370, 69 грн, з яких: 14 153, 59 грн - заборгованість по кредиту; 5 816, 01 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом, 401, 00 грн - заборгованість по комісії; 1 000, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Аналогічні суми вказані у Виписці з особового рахунка за кредитним договором № 169627 від 31.01.2025, наданій позивачем.

В матеріалах справи відсутні письмові докази, які б підтверджували виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі, окрім платежів, вказаних первісним кредитором в розрахунку заборгованості.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 12 цього закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, з встановлених судом фактичних обставин вбачається, що відповідач уклала вище зазначений кредитний договір в електронній формі з первісними кредиторами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», підписавши його з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Форма договору, порядок його укладання відповідає вимогам ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію». Сторонами визначені всі істотні умови кредитного договору.

Виконання кредитодавцем зобов`язання за кредитним договором підтверджено належними та допустимим доказами.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» було укладено вище зазначений договір факторингу, за якими до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеними клієнтом (первісними кредитором) з відповідачем. У суда відсутня інформація та письмові докази про виконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором в повному обсязі, як первісному кредитору так і позивачу. Відповідач не оспорює право вимоги позивача.

Судом перевірений розрахунок заборгованості за кредитним договором, виконаний первісним кредитором, який відповідає умовам кредитного договору. Проценти нараховані в розмірі та в строк, передбачений в кредитному договорі.

Щодо штрафу суд зазначає, що хоча в розрахунку первісного кредитора, в тексті позовної заяви вказується штраф, в прохальній її частині та в ціні позову позивач штраф не враховує.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, в зв`язку з тим, що позивач не пред`явив позов в частині стягнення штрафу, суд не надає оцінку цьому нарахуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії в сумі 401, 00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Вимога про стягнення комісії за надання кредиту, якщо така комісія встановлена сторонами кредитного договору є законною.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Відповідно до п. 2.4., 2.5., підпункту 2.2.1 комісія за надання кредиту в сумі 3 731, 76 грн, сплачена за рахунок кредиту.

В графіку платежів передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 9 грн (1 грн кожен черговий платіж), що відповідає п. 2.4. кредитного договору, яким передбачений в такому розмірі знижений тариф комісії. Цим же пунктом передбачений стандартний (базовий) тариф комісії - 100, 00 грн, але не зазначено за яких умов комісія виплачується в такому розмірі. З розрахунку заборгованості вбачається, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості нарахована по 100, 00 грн 25.04.2025, 09.05.2025, 23.05.2025, 06.06.2025. З розрахунку також вбачається, що відповідачем сплачена комісія в сумі 8 грн. Ця оплата врахована первісним кредитором.

Крім того, з підпункту 2.7.1. кредитного договору вбачається, що при розрахунку денної процентної ставки комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі стандартного (базового) тарифу не врахована, врахована комісія в розмірі зниженого тарифу.

Суд вважає, що у зв`язку з відсутністю в кредитному договорі чіткої умови щодо порядку нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості, в зв`язку з неврахуванням її при розрахунку денної процентної ставки, в цій частині в задоволенні позову має бути відмовлено. Стягненню підлягає заборгованість зі сплати цієї комісії за зниженою ставкою в сумі 1 грн.

Отже, судом встановлено, що у порушення умов указаного кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірах та на умова, визначених укладеним договором в повному обсязі, чим порушила права позивача, а отже суд вбачає підстави для часткового задоволення позову. З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 19 970, 60 грн, з яких: 14 153, 59 грн - заборгованість по кредиту; 5 816, 01 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом, 1, 00 грн - заборгованість по комісії.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідні докази таких витрат: договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду №25771371946 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність.

Суд встановив, що заявлені витрати на правову допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання робіт дій (6 годин). З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; спір є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; справа не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін; адвокат участь в судових засіданнях не приймав; в цій категорії спірних правовідносин, наявна усталена судова практика; обсяг досліджених доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався.

Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, з урахуванням того, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними. Також суд зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, бо становить 34, 36% від ціни позову. Отже, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 7 000, 00 грн є надмірною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 900, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Крім того, з відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 2 374, 92грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (98, 04%), оплата якого позивачем в сумі 2 422, 40 грн підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 18.12.2025 №31582.

Керуючись статтями 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 76-81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №169627 від 31.01.2025 у сумі 19 970, 60грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2 374, 92грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 900, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складене 21.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА