
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
справа №133/4088/24
18.06.26 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 33020 від 19.05.2021 у розмірі 11900,00 грн. та судові витрати у розмірі 12922,40 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.05.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп», правонаступником якого являється ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», та відповідачем укладено кредитний договір № 33020 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого Товариство надало позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 2000 грн. строком на 18 днів зі стандартною процентною ставкою 2,50% в день або 912,50% річних.
На виконання вимог п.1.4. кредитного договору, відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів, що й було зроблено первісним кредитором.
Відповідач порушив умови указаного кредитного договору, внаслідок чого має заборгованість, яка станом на 25.06.2024 становить 11900,00 грн та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 9900,00 грн.
Таким чином, Товариство, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належними чином. В той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитним коштами в повному обсязі та визначений строк.
Отже, як вказує позивач, відповідач добровільно не виконує свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість, через що позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачеві надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, який з урахуванням п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку.
Також, 18.05.2026 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву у якому заперечила щодо задоволення позовних вимог, вважає заявлену суму заборгованості завищеною та необгрунтованою. Крім того, просила застосувати строк позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України, оскільки з моменту укладення кредитного договору минуло більше трьох років.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір № 33020 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно до п. 1.1-1.7. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначних договором: сума виданого кредиту: 2000,00 грн., строк кредиту: 18 днів, тобто до 05.06.2021, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Згідно з п.1.6 кредитного договору, датою укладання цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Відповідно до п. 1.7 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua.
Згідно з п.7 кредитного договору, клієнтом ОСОБА_1 вказано реквізити банківської платіжної картки № НОМЕР_1 для зарахування кредитних коштів.
До матеріалів справи також додано Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту (Додаток №1 до Договору) за електронним підписом ОСОБА_1 , де, зокрема, вказано, що сума кредиту становить 2 000,00 грн, сума комісії 300 грн, фіксована процентна ставка за день користування 2,5%, сума нарахованих процентів 900,00 грн, разом до сплати 3200 грн.
Копією довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп» підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 33020 від 19.05.2021 ідентифікований ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор KL5696, час відправки ідентифікатору позичальнику 19.05.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2.
Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №33020 сума боргу у відповідача за період з 19.05.2021 по 25.06.2024 складає 11900,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000,00 грн та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 9900,00 грн.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач відповідним чином зареєструвався на інтернет-сторінці позивача, де заповнив заявку на отримання грошових коштів, тобто прийняв пропозицію та електронний договір був укладений.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору відповідно до ст. 638 ЦК України.
17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило, а ТОВ « ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 33020 від 19.05.2021, що укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем.
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №33020 від 19.05.2021 загальна сума заборгованості становить 11900,00 грн, з яких: 2000 грн заборгованість по тілу кредиту; 9900 грн залишок по відсотках.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом п. 11 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
Частиною 3 ст. 1079 ЦК України визначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Таким чином, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ"" набуло статусу нового кредитора за договором кредиту № 33020 від 27.03.2021, що укладений між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП"" та ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно відомостей первісного кредитора, відповідачем погашення заборгованості не здійснювалось. Відповідачем вказаний факт не спростовано.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою у повному обсязі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за договором кредиту № 33020 від 19.05.2021, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн.; заборгованості за процентами за користування позикою в межах строку кредитування за період з 19.05.2021 по 05.06.2021 в сумі 900,00 (2000,00х2,50*18/100). Всього сума заборгованості складає - 2900,00 грн.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відомості щодо продовження строку кредитування відсутні, та не надано відповідних доказів, за умови існування такої обставини.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики, відсотків за користування позикою в межах строку кредитування, є доведеною та підлягає задоволенню.
Перевіряючи вимогу позивача в частині стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за договором споживчого кредиту № 33020 від 19.05.2021 після 05.06.2021 в сумі 11000,00 грн. (заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги / по дату виготовлення розрахунку), суд виходить з такого.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Зміст зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
З огляду на викладене, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором від 19.05.2021 № 33020 після 05.06.2021 є незаконним.
Також позивач не звертався до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України в зв`язку з невиконанням умов кредитного договору.
Тому, заявлена вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку, за кредитним договором від 19.05.2021 № 33020 після 05.06.2021 в сумі 11000,00 грн., є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Аналогічні правові позиції викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц.
Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19, в редакції Закону№ 3450-IX від 08.11.2023, наступного змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.».
Отже, перебіг позовної давності у цій справі з дня введення воєнного стану - зупинився.
Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Закон набрав чинності 04.09.2025 року.
Отже, враховуючи, що строк позовної давності зупинявся на період дії воєнного стану, введеного в Україні, то позивач звернувся до суду з даним позовом 26.12.2024 року в межах строку позовної давності, коли ще згідно п. 19 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України діяло зупинення перебігу строку позовної давності.
Викладене свідчить, що позивачем не пропущений строк позовної давності, тому підстави для застосування пропущеного строку позовної давності відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені товариством судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( (2900/11900)*100=24,37%), а саме усумі 590,34 грн (2422,40*24,37%).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат:
1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та Адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем укладено договір про надання правничої допомоги №б/н від 29.12.2023.
Відповідно до Акту про отримання правової допомоги від 04.11.2024, адвокатом надано такі послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості (тривалість 1 година) - 2000,00 грн.; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики (тривалість 2,5 години) - 5000,00 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи (тривалість 1,5 години) - 3000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн.;
Згідно з платіжною інструкцією №37165 від 31.03.2025 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплачено за надання правової допомоги 10500,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, інші судові витрати необхідно також стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на правничу допомогу слід стягнути з відповідача у розмір 2 558,85 грн. (10500*24,37%).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 512-519, 526, 530, 536, 1050, 1054, 1077, 1079 ЦК України, ст.ст.259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 33020 від 19.05.2021 в сумі 2900 (дві тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп., яка складається з: тіла кредиту - 2000,00 грн, відсотків за користування - 900,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» 590 (п`ятсот дев`яносто) грн. 34 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» понесені ним витрати за надання правничої допомоги у розмірі 2558,85 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 85 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Судове рішення № 139178357, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 133/4088/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: