Ухвала суду № 139178253, 24.08.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3731/26

УХВАЛА

24 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі оглядом матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення вказаних норм ЦПК України до позовної заяви не долучено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив ціну позову в розмірі 61650,00 грн. Однак у прохальній частині позовної заяви позивач просить «стягнути з ОСОБА_2 2 883,66 грн. матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, які будуть понесені під час усього розгляду цієї справи; стягнути з ОСОБА_2 пеню в розмірі 0,10% за кожний місяць прострочення, починаючи з 30.04.2023, за порушення строків перерахування коштів за виконані роботи; зобов`язати ОСОБА_2 виплатити йому 61650 грн. за виконання будівельних робіт». Тобто, враховуючи заявлені позовні вимоги, ціна позову буде складати більший розмір, ніж зазначений позивачем.

Позивачем ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовано та не зазначено, якими доказами підтверджуються вказані у позовній заяві обставини щодо завдання матеріальної шкоди у розмірі 2833,66 грн., не долучено попереднього обґрунтованого розрахунку пені та не зазначено розмір пені, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь, що є перешкодою для визначення ціни позову на час звернення позивача до суду, а також не обгрунтовано суму 61650 грн., яку він просить зобов`язати виплати ОСОБА_2 .

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошових коштів на підставі договору на виконання будівельних робіт від 01.03.2023, за яким він є виконавцем таких робіт, а не їх споживачем, та, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», вважає себе таким, що звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» зазначено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги, у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте у позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивачем судовий збір не сплачено, але позивач просить стягнути з відповідача на його користь певні кошти за виконання позивачем певних робіт.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить про те, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що подано позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту, відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке його право, як споживача, порушено відповідно до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, у даному випадку відсутні підстави вважати, що позивач звільнений від слати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У статті 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Закон України «Про судовий збір» визначає, крім іншого, ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У частині другій статті 176 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову, а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Оскільки позивачем при подачі позову не надано доказів про сплату судового збору за вимогами майнового характеру та на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, суд попередньо визначає позивачу розмір судового збору за вимогами майнового характеру, який позивачу необхідно сплатити, в сумі 2000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу термін усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви у новій редакції, а саме: погодити свою позовну заяву відповідно до вимог чинного законодавства, викласти її зміст у послідовному порядку з посиланням на докази обґрунтування своїх позовних вимог; надати розрахунок обчислення матеріальної шкоди та пені, зазначити відповідний розмір пені, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь; зазначити правильну ціну позову; долучити наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які він посилається у позовній заяві; надати відповідну копію позовної заяви з додатками для відповідача; сплатити судовий збір за подання до суду позову майнового характеру в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн), або ж у попередньо визначеному судом розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) та надати суду документальне підтвердження сплати судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо, позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачу.

При цьому слід звернути увагу позивача, що суд не вимагає від позивача надання доказів у справі, оскільки питання надання суду доказів врегульовано статтями 83, 84 ЦПК України, а лише роз`яснює необхідність зазначення у позовній заяві про те, які саме докази підтверджують зазначені позивачем обставини.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Шевчук